Ухвала № 139486261 у справі № 683/571/26 від 04.09.2026

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

04 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 683/571/26

Провадження № 22-ц/820/2135/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

заслухавши суддю-доповідача П`єнту І.В. щодо проведення підготовчих дій за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 липня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішено в порядку, передбаченому ЦПК України.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про витребування у позивача документа BankID ОСОБА_2 , на підставі якого було здійснено її ідентифікацію під час укладення кредитних договорів № 22.08.2023-100002971 від 22 серпня 2023 року, № 01.09.2023-010000731 від 01 вересня 2023 року та № 14.09.2023-010000514 від 14 вересня 2023 року; детального розрахунку заборгованості із зазначенням усіх її складових, періодів нарахування процентів та порядку формування заявленої до стягнення суми; документів (виписок, квитанцій) щодо всіх здійснених відповідачкою ОСОБА_2 платежів за кредитними договорами № 22.08.2023-100002971, № 01.09.2023-010000731, № 14.09.2023-010000514 із зазначенням дат, сум та порядку їх зарахування, а також підстав продовження строку кредитування.

В обґрунтування клопотання відповідачка зазначила, що під час розгляду справи судом першої інстанції нею у встановленому законом порядку заявлялися клопотання про витребування доказів, однак позивач не надав їх у повному обсязі, у зв`язку з чим документи, які, на її думку, мають істотне значення для правильного вирішення спору, залишилися недослідженими.

Поважність причин неподання зазначених доказів до суду першої інстанції відповідачка обґрунтовує тим, що нею було вжито всіх залежних від неї заходів для їх отримання, однак витребувані документи перебувають виключно у володінні позивача, а отримати їх самостійно вона не має можливості.

Вирішуючи зазначене клопотання, апеляційний суд виходить із такого.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 365 ЦПК України, суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, серед іншого, за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.

За правилом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Частиною 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

За приписами ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченому ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачка зверталася з клопотанням про витребування належних доказів укладення кредитного договору саме відповідачкою, а також детального та обґрунтованого розрахунку заборгованості із зазначенням процентної ставки, порядку та формули нарахування процентів, періодів їх нарахування.

Ухвалою суду першої інстанції від 14 квітня 2026 року витребувано у ТОВ «Споживчий центр» докази підтвердження проходження ОСОБА_3 ідентифікації через систему BankID Національного банку України перед укладенням кредитного договору № 22.08.2023-100002971 від 22 серпня 2023 року. У витребувані розрахунку судом відмовлено.

У подальшому ухвалою суду першої інстанції від 06 травня 2026 року витребувано у ТОВ «Споживчий центр» докази підтвердження проходження ОСОБА_2 процедури ідентифікації через систему BankID Національного банку України перед укладенням кредитного договору № 22.08.2023-100002971 від 22 серпня 2023 року; докази направлення одноразових ідентифікаторів (SMS-кодів) на номер телефону НОМЕР_1 із зазначенням дати, часу відправлення та підтвердження доставки, отримані від оператора мобільного зв`язку або відповідних технічних систем, під час укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 кредитного договору № 22.08.2023-100002971 від 22 серпня 2023 року та переоформленого кредитного договору № 01.09.2023-010000731 від 01 вересня 2023 року.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що питання щодо витребування доказів, пов`язаних з ідентифікацією ОСОБА_2 через систему BankID під час укладення кредитних договорів, а також детального та обґрунтованого розрахунку заборгованості із зазначенням процентної ставки, порядку, формули та періодів нарахування процентів, уже було предметом розгляду суду першої інстанції.

За результатами розгляду відповідних клопотань судом першої інстанції постановлено ухвали про витребування доказів, а в іншій частині заявлених вимог про витребування доказів - відмовлено.

Оскільки клопотання було вирішено судом першої інстанції, а скаржницею не наведено обставин, які б свідчили про необхідність витребування зазначених доказів на стадії апеляційного провадження, підстави для задоволення клопотання відсутні.

Водночас щодо витребування документів (виписок, квитанцій) про всі здійснені відповідачкою платежі за кредитними договорами № 22.08.2023-100002971, № 01.09.2023-010000731 та № 14.09.2023-010000514 із зазначенням дат, сум та порядку їх зарахування, а також підстав продовження строку кредитування, апеляційний суд зазначає таке.

Апеляційний суд перевіряє правильність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції на час його постановлення.

Частинами 1, 2, 3 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом із тим, відповідачка не зазначила обставин, які б перешкоджали їй звернутися з відповідним клопотанням під час розгляду справи судом першої інстанції, та не надала доказів на підтвердження неможливості його своєчасного подання.

За таких обставин, підстави для витребування зазначених доказів на стадії апеляційного провадження відсутні.

Підготовчі дії проведені.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 ЦПК України, інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) чи будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, справа підлягає розгляду в порядку письмового позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 368 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

Підготовчі дії у справі закінчити.

Призначити справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на 10 листопада 2026 року у приміщенні Хмельницького апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

О.І. Талалай