УХВАЛА
м. Вінниця
04 вересня 2026 р. Справа № 120/611/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.
02.02.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Як встановлено судом, предметом позову є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не за період з 01.03.2018 по 13.04.2020 індексацію грошового забезпечення з урахуванням вимог абз. 4, 5, 6 п. 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003..
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі № 826/16958/17.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивач, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.04.2020 року.
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.04.2020 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, обчисливши щомісячний розмір індексації 4 057,79 грн., як різницю між сумою індексації, обчисленою в березні 2018 року із застосуванням індексів споживчих цін, що відповідають місяцю підвищення посадового окладу січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.
Позивач просить зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 13.04.2020. Водночас із матеріалів справи встановлено, що позивач проходив військову службу у зазначеній військовій частині лише з 14.12.2018. Отже, у період з 01.03.2018 по 13.12.2018 позивач не перебував на грошовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 , а тому остання не здійснювала його нарахування та не володіє необхідними відомостями для визначення розміру індексації-різниці за цей період. За таких обставин суд не має підстав зобов`язувати цього відповідача провести відповідне нарахування та виплату з 01.03.2018, оскільки обов`язок Військової частини НОМЕР_1 може стосуватися виключно періоду проходження позивачем військової служби в її складі, тобто починаючи з 14.12.2018.
Відтак, наведене формулювання не дає змоги чітко ідентифікувати станом з якої дати, та на підставі чого, на думку позивача, слід зобов`язати відповідача визнати бездіяльність, а в подальшому зобов`язати здійснити нарахування та виплату відповідної індексації грошового забезпечення.
За наведених обставин позивачу необхідно уточнити позовні вимоги та навести відповідне обґрунтування таким вимогам.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та докази, що підтверджують такі обставини.
Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За приписами частини першої статті 77 та частини другої статті 79 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, а позивач зобов`язаний подати відповідні докази разом із позовною заявою.
Водночас відповідно до абзаців третього, четвертого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, вирішення питання щодо наявності права на індексацію-різницю в місяці підвищення доходу залежить від співвідношення розміру підвищення грошового доходу та суми індексації, що склалася у цьому місяці. Отже, для встановлення права позивача на індексацію-різницю з 01.03.2018 необхідними є відомості про склад і розмір його грошового забезпечення у лютому та березні 2018 року.
Проте з доданих до позовної заяви матеріалів суд позбавлений можливості встановити розмір грошового забезпечення позивача за лютий та березень 2018 року, а також з`ясувати, чи проходив він військову службу у зазначений період і в якій саме військовій частині перебував на грошовому забезпеченні. Відтак позивачем не наведено всіх обставин, якими обґрунтовано вимогу про нарахування та виплату індексації-різниці з 01.03.2018, і не надано доказів на їх підтвердження, що свідчить про недотримання вимог статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду, а саме шляхом подання до суду: нової редакції адміністративного позову, яка міститиме належний виклад позовних вимог; докази проходження позивачем військової служби у спірний період.
Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна