ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
07 вересня 2026 року
м.Харків
справа № 646/2835/26
провадження № 22-ц/818/4990/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.,
суддів: Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: приватний нотаріус Литвинова Інна Вікторівна про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором, зняття заборони відчуження об`єкта нерухомості,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Цимбалюка Сергія Васильовича на додаткове рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 05 червня 2026 року, постановлене суддею Демченко І.М.
в с т а н о в и в:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати припиненим зобов`язання за кредитним договором №1011 від 19.12.2007, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» та знятти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис №58981497 і виключити з Державного реєстру іпотек запис №58980717.
Рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 05 червня 2026 року позов - задоволено. Визнано припиненим зобов`язання за кредитним договором №1011 від 19.12.2007, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ». Знято заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис №58981497 і виключити з Державного реєстру іпотек запис №58980717.
Додатковим рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 05 червня 2026 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено. Вимогу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цимбалюка Сергія Васильовича про відшкодування витрат на правову допомогу залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Цимбалюк Сергій Васильович просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом безпідставно відмовлено у стягненні витрат. Суд невірно розтрактував положення ст. 141 ЦПК України та протиправно позбавив позивача права на компенсацію витрат.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у стягненні витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що саме спадкодавець за життя не вчинив активних дій, направлених на зняття заборон, пов`язаних із припиненням основного зобов`язання та за відсутності доказів, що АТ «ОЩАДБАНК» якимось чином перешкоджав йому або його спадкоємцям у реалізації своїх прав, суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів, які б підтвердили необґрунтованість дій відповідача у справі, що зумовили понесення позивачем заявлених до стягнення витрат та дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядом встановлено, що 17 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому зокрема просив стягнути витрати на правничу допомогу.
Рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 05 червня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено.
21.05.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цимбалюка С.В. про ухвалення додаткового рішення та стягнення з АТ «Державний ощадний банк України» витрат на правничу допомогу у сумі 40000,00 грн.
28 травня 2026 року АТ «Державний ощадний банк України» подав заперечення на заяву позивача та просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.
16 лютого 2026 року між Адвокатьким обєднанням «Мельник та Партнери» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги.
За умовами пункту 2.2. укладеного між сторонами Договору про надання професійної правничої допомоги від 16.02.2026, Клієнт відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" оплачує працю Об`єднання по наданню правничої допомоги, означеної у п.1.1. цього договору, за фіксованою ціною, яка визначається, зокрема з розрахунку по 40000 (сорок тисяч) гривень за участь адвоката в судовому процесі в суді першої інстанції (окремо), апеляційної (окремо) чи касаційної інстанції (окремо), незалежно від кількості судових засідань та виконаної роботи/наданих послуг адвокатом.
Згідно акту виконаних робіт від 21.05.2026, складеного сторонами Договору про надання професійної правничої допомоги від 16.02.2026, було прийнято від Виконавця наступні послуги, надані в межах справи №645/2835/26 на суму 40000 гривень, а саме: вивчення та аналіз наданих клієнтом документів щодо правовідносин пов`язаних із наявністю обтяження у вигляді іпотеки та заборони на спадковому майні, їх співставлення з положеннями чинного законодавства; пошук, вивчення та аналіз практики застосування положень чинного законодавства щодо правовідносин пов`язаних з обтяженням майна іпотекою та забороною, зважаючи на конкретно визначений характер правовідносин сторін - неможливість реалізації спадкових прав; здійснення запиту до ДРРП з метою визначення власника спадкової маси та наявність обтяжень нерухомого майна; складання і надсилання адвокатського запиту до установи банку про надання інформації та підтверджуючих документів щодо заборгованості спадкодавця; формування остаточної правової позиції позивача та складання позовної заяви, її оформлення та подання до суду; час, витрачений адвокатом на дорогу до суду, очікування початку судових засідань та участь у судових засіданнях в суді першої інстанції; надання консультацій і роз`яснень положень чинного законодавства, на загальну суму 40000,00 (сорок тисяч) гривень.
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
16 лютого 2026 року між Адвокатьким обєднанням «Мельник та Партнери» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги.
За умовами пункту 2.2. укладеного між сторонами Договору замовник оплачує працю Об`єднання по наданню правничої допомоги, означеної у п.1.1. цього договору, за фіксованою ціною, яка визначається, зокрема з розрахунку по 40000 (сорок тисяч) гривень за участь адвоката в судовому процесі в суді першої інстанції (окремо), апеляційної (окремо) чи касаційної інстанції (окремо), незалежно від кількості судових засідань та виконаної роботи/наданих послуг адвокатом.
З урахуванням вимог розумності та справедливості, виваженості, складності справи та реального обсягу робіт, наявності поданих заперечень представника АТ «Державний ощадний банк України», судова колегія вважає, що наявні підстави для стягнення з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 10 000 грн.
Зазначений представником ОСОБА_3 адвокатом Цимбалюком С.В. розмір витрат на правову допомогу, в сумі 40 000,00 грн не відповідає обсягу послуг наданих позивачеві, вимогам розумності та складності справи.
Підстав для стягнення витрат у розмірі, про який просить заявник, не вбачається.
Тому заява представника про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Посилання суду на ч. 9 ст. 141 ЦПК України якою передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору є безпідставним.
Відповідач заперечував проти задоволення позову. Рішення суду ухвалено на користь позивача. Даних щодо зловживання процесуальними правами позивачем або неправомірні дії, що призвели до виникнення спору, невстановлено.
Підстав для відмови у стягненні витрат не вбачається.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового про часткове задоволення заяви.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Цимбалюка Сергія Васильовича задовольнити частково.
Додаткове рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 05 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове.
Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
О.Ю. Тичкова