Справа №705/6078/26
2/705/4314/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
В С Т А Н О В И В:
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 до АТ «ВСТ БАНК» та «БАНК АЛЬЯНС», третя особа АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів фінансових послуг, визнання недійсними кредитних договорів та скасування зобов`язань, оформлених без волевиявлення позивача внаслідок кібератаки.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову в порядку і на підставі положень ст.ст. 149-153 ЦПК України.
Станом на момент розгляду судом заяви про забезпечення позову позовна заява ОСОБА_1 до розгляду судом не прийнята і провадження у цивільній справі не відкрито.
Однак, згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 11 червня 2026 року позивач став жертвою спланованої кібератаки та дій шахраїв. Від імені позивача без його відома та волевиявлення було відкрито рахунки та оформлено кредитні зобов`язання в АТ «ВСТ БАНК» та «БАНК АЛЬЯНС». За даним фактом поліцією відкрито кримінальне провадження. Просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення та нарахування АТ «ВСТ БАНК» та «БАНК АЛЬЯНС» будь-яких нарахувань (відсотків, комісій, штрафів, пені) за кредитними договорами/рахунками від 11.06.2026 року до набрання законної сили рішенням суду у даній справі та заборонити АТ «ВСТ БАНК» та «БАНК АЛЬЯНС» вчиняти будь-які дії щодо відступлення права вимоги (передачі заборгованості третім особам), подання відомостей про заборгованість до Бюро кредитних історій та ініціювання заходів примусового стягнення за кредитними договорами/рахунками від 11.06.2026 до набранням рішенням законної сили.
Дослідивши вказану заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що вимога про забезпечення позову подана з додержання вимог встановлених ст. 151 ЦПК України.
При цьому судом враховано, що хоча заява про забезпечення позову не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, однак це не суперечить вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, з огляду на те, що ч. 1 ст. 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Згідно із ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.
Суд, розглянувши вищезазначену заяву, приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, виходячи з наступного.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Заявником не доведено і судом не встановлено наявність реальної загрози унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не мотивував, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.
При цьому суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд не з`ясовує фактичні обставин справи, а також не оцінює належності, допустимості і достовірності доказів щодо суті спору. Лише під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, які правовідносини випливають із встановлених обставин, чи слід задовольнити позов або в позові слід відмовити, тощо.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення та нарахування АТ «ВСТ БАНК» та «БАНК АЛЬЯНС» будь-яких нарахувань (відсотків, комісій, штрафів, пені) за кредитними договорами/рахунками від 11.06.2026 року до набрання законної сили рішенням суду у даній справі та заборонити АТ «ВСТ БАНК» та «БАНК АЛЬЯНС» вчиняти будь-які дії щодо відступлення права вимоги (передачі заборгованості третім особам), подання відомостей про заборгованість до Бюро кредитних історій та ініціювання заходів примусового стягнення за кредитними договорами/рахунками від 11.06.2026 до набранням рішенням законної сили.
У позові ОСОБА_1 просить суд визнати відсутнім у позивача зобов`язання перед АТ «ВСТ БАНК» за кредитним договором від 11.06.2026 та перед АТ «БАНК АЛЬЯНС» за договором від 11.06.2026; зобов`язати АТ «ВСТ БАНК» та АТ «БАНК АЛЬЯНС» припинити облік за ОСОБА_1 заборгованості, процентів, комісії, штрафних санкцій та закрити вказані рахунки; зобов`язати АТ «ВСТ БАНК» та АТ «БАНК АЛЬЯНС» подати до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» та інших кредитних бюро уточнену інформацію про відсутність у ОСОБА_1 зазначених кредитних зобов`язань та вилучити відомості про заборгованість.
Тобто, задоволення заяви про забезпечення позову призведе до результату, якого позивач бажає досягти за наслідками розгляду цієї справи, а отже при задоволенні заяви про забезпечення позову судом частково буде вирішений спір, що, з огляду на приписи ч. 10 ст. 150 ЦПК України, є неприпустимим.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 759/119/18 (провадження №61-48726св18), зазначено, що згідно з ч. 10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Застосування судом таких заходів забезпечення позову, які за змістом є вирішенням спору по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених ЦПК України, що є неприпустимим.
Також суд зазначає, що вказана заява не містить обґрунтованих доводів, що невжиття заходів забезпечення позову у визначений позивачем спосіб може ускладнити ефективний захист прав позивача чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Аналізуючи викладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-154, 157 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена 07 вересня 2026 року.
Суддя О.В. Душин