707/3042/26
2/707/2209/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі судді Волкової Н.С. розглянувши заяву про відвід судді Волкової Н.С. у цивільній справі № 707/3042/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 21.07.2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито загальне провадження у справі.
Заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоровича К.О. про відвід головуючого судді Волкової Н.С. у цивільній справі № 707/3042/26 надійшла до суду через підсистему «Електронний суд» 11.08.2026, передана головуючому у справі 07.09.2026.
У заяві представник позивача зазначає, що п. 3, ч. 6, ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу передбачено, що малозначними справами (в тому числі) є справи про "стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства)". Незважаючи на це, суддя призначила розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначила засідання майже через 3 місяці після винесеної ухвали. Позов про зменшення аліментів сам по собі ґрунтується на неможливості сплачувати саме визначений розмір аліментів, а тому, враховуючи час від подачі позову, до першого засідання, який складає більше трьох місяців, позивач змушений сплачувати непідйомні для нього аліменти. Ухвала про відкриття провадження оскарженню не підлягає, клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження позивач подати не може, ухвалу про відкриття провадження позивач не отримував, а тому для уникнення упередженого розгляду просив відвести суддю Волкову Н. С. від розгляду справи №707/3042/26.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Підстави які можуть перешкоджати розгляду заяви про відвід без повідомлення учасників справи не встановлені. Враховуючи наведене, судом вирішено за доцільне розглянути заяву без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід та ознайомившись з матеріалами справи, дійшов висновку про необґрунтованість заяви, виходячи з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.
Стаття 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, відповідно до яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до статті 37 ЦПК України, яка регулює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу судді є сумніви в неупередженості судді, які за своїм змістом полягають в незгоді представника позивача з вирішенням процесуальних питань головуючим у справі, зокрема з тим, що в порушення п. 3, ч. 6, ст.19 ЦПК України суд відкрив справу в загальному порядку з призначенням судового засідання через 3 місяці після винесення ухвали.
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, зокрема, про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Частина четверта статті 274 ЦПК України містить імперативну норму, яка визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження. Цей перелік ґрунтується на класифікації справ за матеріально-правовою ознакою, тобто за характером спірних матеріально-правових відносин.
Так, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (пункт 1 частини перша та друга статті 274 ЦПК України).
У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (пункт 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України).
В даній справі, предметом спору є зменшення розміру аліментів на дитину.
Процесуальне питання щодо неможливості розгляду спорів про зменшення розміру аліментів на дитину в порядку спрощеного позовного провадження вже перебувало на розгляді Верховного Суду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року в справі № 682/2454/22-ц (провадження № 61-10748св23) зроблено висновок про те, що, ураховуючи предмет та правові підстави позову в цій справі (зменшення розміру аліментів), вона є справою, що виникає із сімейних правовідносин, а, отже, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Аналогічний правовий висновок щодо вирішення вказаного процесуального питання викладено в постановах Верховного Суду від 24 січня 2024 року в справі № 752/1058/23, від 21 лютого 2024 року в справі № 676/2582/23, від 20 червня 2024 року в справі № 732/1595/23, в справі №212/3435/25 від 16 квітня 2026 року.
З огляду на викладені обставини, суддя вважає, що діяв в межах повноважень, передбачених нормами ЦПК України без упередження та з дотриманням процесуальних прав сторін, з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторонами, з урахуванням ст. 6 Конвенції та практики ЄСПЛ.
Незгода з прийнятим судовим рішенням не може свідчити про упередженість судді та покладене в основу доказування наявності сумнівів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 6 та 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суддя вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні справи.
Отже, доводи заявника щодо упередженості головуючого судді при здійсненні процесуальних дій є необґрунтованими, оскільки об`єктивними даними не підтверджуються і по суті ґрунтуються на незгоді заявника із судовим рішенням судді.
Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Враховуючи, що заява про відвід судді надійшла до суду 11.08.2026, тобто раніше ніж за три робочих дні до судового засідання (судове засідання 07.10.2026), головуючий у справі не вбачає обґрунтованих підстав для відводу судді, тому питання про відвід вирішується суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Зазначене узгоджується із рішення Европейського Суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), 26.10.1984 року, серія A, № 86, с. 14, п. 26, за яким має бути встановлений об`єктивний критерій сумніву у неупередженості судді, а саме існування певних фактів, які можуть служити підставою для сумніву в безсторонності судді, тобто позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати заяву про відвід судді Волкової Н.С. у цивільній справі № 707/3042/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів - необґрунтованою.
Для вирішення питання про відвід, передати заяву про відвід для автоматизованого розподілу іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарження не підлягає.
Суддя: Н. С. Волкова