УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 936/299/26
провадження № 61-11036ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Зайцева А. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 березня 2026 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», третя особа - Антимонопольний комітет України, про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Воловецький районний суд Закарпатської області ухвалою від 13 березня 2026 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій справі.
16 березня 2026 року на електронну пошту Закарпатського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 березня 2026 року.
Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 07 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху та надав для усунення недоліків строк -десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом подачі суду апеляційної інстанції докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
02 червня 2026 року Закарпатський апеляційний суд постановив ухвалу, якоюповернув ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 березня 2026, оскільки позивач у наданий судом строк недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 07 квітня 2026 року, не усунув.
18 серпня 2026 року ОСОБА_1 в електронній формі через електронний кабінет подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 березня 2026 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2026 року у цій справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції був зобов`язаний відкрити апеляційне провадження у справі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Щодо оскарження ухвали Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 березня 2026 року
Відповідно до частини другої статті 17 ЦПК України не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Тлумачення частини другої статті 17, пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції лише після їх перегляду в апеляційному порядку.
У відповідності до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень у справі
№ 936/299/26 свідчить, що на день подання ОСОБА_1 даної касаційної скарги ухвала Воловецького районного суду Закарпатської області від
13 березня 2026 року в апеляційному порядку по суті не переглядалась.
Враховуючи, що вказана ухвала суд першої інстанції не була переглянута в апеляційному порядку, вона не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Щодо оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2026 року
Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить із того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ: від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» та інші).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах для усіх учасників процесу, а не лише для відповідача, передбачених вимогами законодавства, яке регулює вирішення відповідних процесуальних питань.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги встановлено статтею 356 ЦПК України.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Встановлено, що Закарпатський апеляційний ухвалою від 07 квітня 2026 року, встановивши, що до апеляційної скарги не додані докази направлення її копії іншим учасникам справи, залишив без руху апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 березня 2026 року, надавши заявнику строк-десять днів з дня отримання копії ухвали для надання суду доказів направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України, особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з частиною третьою статті 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
08 травня 2026 року(11:41:10) ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року про залишення апеляційної скарги без рухудоставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 .
Недоліки апеляційної скарги, визначені в ухвалі Закарпатського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року, позивач не усунув.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, згідно якої, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
02 червня 2026 року Закарпатський апеляційний суд постановив ухвалу, якоюповернув ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 березня 2026 року, оскільки апелянт у наданий судом строк недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 07 квітня року, не усунув, а саме: не надав суду докази надіслання копій апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Таким чином, установивши, що ОСОБА_1 у наданий судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення вказаної апеляційної скарги.
Крім того, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із такою скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала про повернення апеляційної скарги не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2026 року є необґрунтованою.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», третя особа - Антимонопольний комітет України, про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 13 березня 2026 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 02 червня 2026 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев