Постанова № 139549667 у справі № 909/575/20 від 27.08.2026

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Львів Справа № 909/575/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді (судді-доповідача) Прядко О.В.,

суддів: Манюка П.Т., Рима Т.Я.,

секретар судового засідання Слободянюк В.С.,

за участю представників

органу ДВС: Вірченко Ю.М.,

від стягувача: Денисюк Д.Г.,

від боржника: Данилюк Г.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.07.2026 (вх.№01-05/2372/26 від 17.07.2026)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2026 (суддя Горпинюк І. Є.)

у справі №909/575/20

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз"

про стягнення заборгованості у розмірі 51177495,83 грн,

УСТАНОВИВ:

Рух справи, процесуальні дії в суді першої інстанції.

Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 04.04.2024 у справі №909/575/20 частково задовольнив позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (далі - АТ "Тисменицягаз") про стягнення заборгованості у розмірі 51177495,83 грн; стягнув з АТ "Тисменицягаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 44678598,58 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 1957860,67 грн пені, 1840984,30 грн трьох процентів річних, 2332843,80 грн інфляційних втрат та 3288783,83 грн витрат зі сплати судового збору; у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 291914,47 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 24027,91 грн пені, 15619,79 грн трьох процентів річних та 35646,31 грн інфляційних втрат відмовив; витрати зі сплати судового збору в сумі 23850,97 грн поклав на позивача.

АТ "Тисменицягаз" подало до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просило скасувати частково рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2024 у справі №909/575/20 та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні з АТ "Тисменицягаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 643303,77 грн вартості послуг балансування.

Західний апеляційний господарський суд постановою від 27.08.2024 у справі №909/575/20 задовольнив апеляційну скаргу АТ "Тисменицягаз", скасував рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2024 у справі №909/575/20 в частині стягнення з АТ "Тисменицягаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 643303,77 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 12304,34 грн пені, 29507,03 грн трьох процентів річних, 44814,93 грн інфляційних втрат та в цій частині прийняв нове рішення, яким у позові відмовив; стягнув з АТ "Тисменицягаз" на користь АТ "Укртрансгаз" 44035294 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 1945556 грн 33 коп. пені, 1811477 грн 27 коп. трьох процентів річних, 2288028 грн 87 коп. інфляційних втрат та 3241413 грн 15 коп. витрат зі сплати судового збору.

23.09.2024 на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі №909/575/20 Господарський суд Івано-Франківської області видав відповідний наказ.

16.06.2026 до господарського суду від АТ "Тисменицягаз" надійшла скарга на дії державного виконавця, у якій боржник просить:

- поновити АТ "Тисменицягаз" процесуальний строк для подання до Господарського суду Івано-Франківської області скарги на дії державного виконавця в порядку ст. 339 ГПК України;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величка Романа Сергійовича (далі також - державний виконавець Величко Р.С., Відділ примусового виконання рішень) щодо визначення вартості оцінки майна у виконавчому провадженні №76409305;

- визнати недійсними наслідки виконавчих дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Величка Р.С., а саме: визнати недійсним звіт суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "АР КОНСАЛТ";

- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Величка Р.С. утриматися від вчинення дій, пов`язаних з передачею майна на реалізацію через ДП "СЕТАМ", до вирішення питання щодо законності визначення вартості майна;

- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Величка Р.С. вчинити дії, спрямовані на забезпечення об`єктивного та законного визначення вартості майна боржника, з урахуванням прав та інтересів сторін виконавчого провадження;

- витребувати у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Величка Р.С. належним чином завірену копію звіту про оцінку нерухомого майна АТ "Тисменицягаз", а саме:

1) транспортний засіб: марка ТЗ: PEUGEOT; модель ТЗ: RIFTER; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 2020; VIN: НОМЕР_1 ; номер кузова: НОМЕР_1 ; номерний знак: НОМЕР_2 ; колір ТЗ: БІЛИЙ;

2) транспортний засіб: марка ТЗ: PEUGEOT; модель ТЗ: RIFTER; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ, рік виробництва ТЗ: 2019; VIN: НОМЕР_3 ; номер кузова: НОМЕР_3 ; номерний знак: НОМЕР_4 ; колір ТЗ: БІЛИЙ;

3) транспортний засіб: марка ТЗ: АС; модель ТЗ: AC-G 2752 ВП6; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 2011; VIN: НОМЕР_5 ; номер кузова: НОМЕР_6 ; номерний знак: НОМЕР_7 ; колір ТЗ: СІРИЙ;

4) транспортний засіб: марка ТЗ: OPEL; модель ТЗ: ASTRA; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 2006; VIN: НОМЕР_8 ; номер кузова: НОМЕР_8 ; номерний знак: НОМЕР_9 ; колір ТЗ: СІРИЙ;

5) транспортний засіб: марка ТЗ: SKODA; модель ТЗ: OCTAVIA A5; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 2012; VIN: НОМЕР_10 ; номер кузова: НОМЕР_10 ; номерний знак: НОМЕР_11 ; колір ТЗ: СІРИЙ;

6) транспортний засіб: марка ТЗ: ГАЗ; модель ТЗ: 32213; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 1996; VIN: НОМЕР_12 ; ноиер шасі: XTH322130T0017467; номерний знак: НОМЕР_13 ; колір ТЗ: БІЛИЙ;

7) транспортний засіб: марка ТЗ: VOLKSWAGEN; модель ТЗ: TRANSPORTER; категорія ТЗ: ВАНТАЖНИЙ; рік виробництва ТЗ: 2013; VIN: НОМЕР_14 ; номер кузова: НОМЕР_15 ; номерний знак: НОМЕР_16 ; колір ТЗ: ЖОВТИЙ;

8) транспортний засіб: марка ТЗ: ЗАЗ; модель ТЗ: LANOS; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 2011; VIN: НОМЕР_17 ; номер кузова: НОМЕР_17 ; номерний знак: НОМЕР_18 ; колір ТЗ: БЕЖЕВИЙ;

9) транспортний засіб: марка ТЗ: PEUGEOT; модель ТЗ: RIFTER; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 2020; VIN: НОМЕР_19 ; номер кузова: НОМЕР_19 ; номерний знак: НОМЕР_20 ; колір ТЗ: БІЛИЙ;

10) транспортний засіб: марка ТЗ: ГАЗ; модель ТЗ: 2752-288; категорія ТЗ: ВАНТАЖНИЙ; рік виробництва ТЗ: 2011; номер шасі: НОМЕР_21 ; номер кузова: НОМЕР_22 ; номерний знак: НОМЕР_23 ; колір ТЗ: ОРАНЖЕВИЙ.

АТ "Тисменицягаз" вважає, що дії державного виконавця Величка Р.С. під час відкриття та здійснення виконавчого провадження №76409305 є незаконними та такими, що порушують принципи співмірності, законності й об`єктивності.

АТ "Тисменицягаз" звертає увагу, що державний виконавець Величко Р.С. при відкритті 20.10.2024 виконавчого провадження №76409305 у справі №909/575/20 щодо стягнення боргу з АТ "Тисменицягаз" не врахував ту обставину, що попередньо 14.06.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Хорішком О.О. було відкрито виконавче провадження №75304528 у справі №909/601/23 про стягнення з АТ "Тисменицягаз" на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 5967890,83 грн, унаслідок чого паралельне стягнення створює ризик порушення встановленої законом черговості та порядку розподілу коштів між стягувачами, а також призводить до штучного подвійного блокування господарської діяльності підприємства АТ "Тисменицягаз", безпідставного надмірного тиску на майно даного боржника, перевищення міри примусу, необхідної для виконання рішення.

Крім того, АТ "Тисменицягаз" заперечує проти реалізації десяти транспортних засобів боржника, оскільки їх загальна оцінена вартість становить 3824200,00 грн, тоді як загальна сума стягнення, з урахуванням виконавчого збору, винагороди приватного виконавця, витрат та штрафів, становить 5016450,45 грн. Отже, реалізація цього майна, на думку скаржника, не забезпечить повного погашення суми звернення стягнення разом із виконавчим збором/основною винагородою приватного виконавця, витратами виконавчого провадження, штрафами, яка підлягає до примусового стягнення, водночас може завдати істотної шкоди боржнику та його господарській діяльності.

Окремо боржник ставить під сумнів законність і достовірність оцінки транспортних засобів. За результатами рецензування дев`яти звітів встановлено, що вони є неякісними та непрофесійними, не відповідають нормативним вимогам і не можуть бути використані. Боржник також зазначає, що транспортні засоби оцінювалися без їх безпосереднього огляду оцінювачем - на підставі фотографій, зроблених іншою особою, а застосовані вихідні дані та методичні підходи були недостатніми або неналежними.

Таким чином АТ "Тисменицягаз" вважає, що дії державного виконавця щодо арешту та реалізації транспортних засобів є неспівмірними із сумою стягнення, порушують права інших стягувачів, створюють надмірний тиск на майно боржника та можуть призвести до реалізації такого майна за заниженою вартістю.

Ухвалою від 19.06.2026 у справі №909/575/20 Господарський суд Івано-Франківської області, зокрема, поновив АТ "Тисменицягаз" процесуальний строк на подання скарги на дії державного виконавця; прийняв та призначив до розгляду вищевказану скаргу АТ "Тисменицягаз" в судовому засіданні; відмовив у задоволенні клопотань АТ "Тисменицягаз" про зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Величка Р.С. утриматися від вчинення дій, пов`язаних з передачею майна на реалізацію через ДП "СЕТАМ", до вирішення питання щодо законності визначення вартості майна (п. 4 прохальної частини скарги) та витребування у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Величка Р.С. належним чином завірених копії звітів про оцінку майна АТ "Тисменицягаз" (п. 6 прохальної частини скарги). Мотиви, з яких суд дійшов таких висновків, викладені в зазначеній ухвалі.

Протокольною ухвалою від 03.07.2026 у справі №909/575/20 Господарський суд Івано-Франківської області відмовив у задоволенні клопотань Відділу примусового виконання рішень від 30.06.2026 та 01.07.2026 про залучення до участі у розгляді скарги АТ "Тисменицягаз" суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "АР КОНСАЛТ", виходячи з того, що склад учасників справи визначено нормами ГПК України, судове рішення за наслідками розгляду скарги на дії державного виконавця не впливає на права та обов`язки ТОВ "АР КОНСАЛТ"; суб`єкта оціночної діяльності, який проводив оцінку в межах виконавчого провадження, законом не визначено як самостійного учасника справи при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою від 03.07.2026 у справі №909/575/20 Господарський суд Івано-Франківської області задовольнив скаргу АТ "Тисменицягаз" на дії державного виконавця:

- визнав неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Величка Р.С. щодо визначення у виконавчому провадженні №76409305 вартості оцінки майна боржника;

- визнав недійсними звіти про оцінку майна, виконані суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "АР КОНСАЛТ", за такими номерами: 2916-01, 2916-02, 2916-03, 2916-04, 2916-05, 2916-06, 2916-07, 2916-08, 2916-09, 2916-10;

- зобов`язав державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Величка Р.С вчинити дії, спрямовані на забезпечення об`єктивного та законного визначення вартості майна боржника, з урахуванням прав та інтересів сторін виконавчого провадження.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість скарги, оскільки встановив, що оцінка транспортних засобів боржника проведена з порушенням вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Суд першої інстанції встановив, що звіти про оцінку майна не містять відомостей про проведення оцінювачем Кобилинською С.Ф. особистого огляду колісних транспортних засобів, а також обов`язкових відомостей про дату, час та місце такого огляду. При цьому рішення державного виконавця про визначення вартості транспортних засобів без їх огляду особисто оцінювачем відсутнє. Обов`язок суб`єкта оціночної діяльності щодо здійснення особистого огляду об`єкта оцінки є необхідним етапом незалежної оцінки майна, тоді як докази відповідного огляду у матеріалах справи відсутні, а відтак суд виснував, що звіти про оцінку майна за номерами: 2916-01, 2916-02, 2916-03, 2916-04, 2916-05, 2916-06, 2916-07, 2916-08, 2916-09, 2916-10 складені суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "АР КОНСАЛТ" з порушенням чинного законодавства та не є об`єктивними, що у свою чергу могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого майна за заниженою ціною.

Крім того, місцевий господарський суд встановив порушення порядку проведення коригувань вартості ціни транспортних засобів за порівняльним підходом, оскільки коригування проводилось щодо кожного наступного показника уже на відкориговану вартість за попереднім одним чи двома показниками (коригування на рік випуску проводилось щодо ціни, відкоригованої на торг, а коригування на пробіг транспортного засобу - щодо ціни, відкоригованої на торг і на рік випуску).

Суд першої інстанції відзначив, що державний виконавець не зобов`язаний використовувати у виконавчому провадженні звіт про оцінку майна, якщо такий не містить всіх обов`язкових відомостей або складений з порушенням законодавства. При цьому інші недоліки, допущені у звітах (неактуальна інформація про номер і дату сертифіката, відсутність окремих реєстраційних даних), суд визнав технічними або такими, що не вплинули на правильність ідентифікації та оцінки майна, а тому не можуть бути підставою для задоволення скарги.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

17.07.2026 до Західного апеляційного господарського суду від Відділу примусового виконання рішень надійшла апеляційна скарга від 17.07.2026, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2026 у справі №909/575/20 як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та відмовити у задоволенні скарги АТ "Тисменицягаз" на дії державного виконавця.

Скаржник зазначає, що державний виконавець діяв у межах наданих законом повноважень та у спосіб, визначений Законом України "Про виконавче провадження", зокрема залучив належного суб`єкта оціночної діяльності та повідомив сторони виконавчого провадження про результати визначення вартості майна шляхом направлення відповідної поштової кореспонденції за їх місцезнаходженням. При цьому постанова державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності боржником не оскаржувалась, а доказів неналежності залученого суб`єкта чи відсутності у нього відповідних повноважень матеріали справи не містять.

Скаржник звертає увагу, що після отримання повідомлення про результати оцінки боржник не звертався до державного виконавця із запереченнями щодо визначеної вартості майна, не скористався правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та не надав власної оцінки майна. Рецензії на звіти про оцінку, подані АТ "Тисменицягаз", складені лише 25.06.2026, при цьому доказів звернення АТ "Тисменицягаз" до відповідного суб`єкта з письмовим запитом про проведення рецензування звітів не надано. За таких обставин скаржник вважає, що боржник передчасно звернувся до суду зі скаргою.

Окремо скаржник заперечує висновок суду про те, що він був зобов`язаний перевіряти об`єктивність та правильність проведеної суб`єктом оціночної діяльності оцінки, адже вважає, що Закон України "Про виконавче провадження" не наділяє державного виконавця повноваженнями самостійно визначати вартість майна, здійснювати його оцінку на власний розсуд або ставити під сумнів професійні висновки залученого суб`єкта оціночної діяльності. Обов`язок державного виконавця полягає у залученні відповідного суб`єкта для проведення оцінки та повідомленні сторін про результати визначення вартості майна, що і було здійснено у даному випадку. Відповідальність за правильність, повноту та об`єктивність проведеної оцінки покладається на суб`єкта оціночної діяльності, тоді як державний виконавець не може підміняти такого суб`єкта та здійснювати професійну оцінку майна.

Крім того, скаржник не погоджується із застосуванням п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, оскільки у даній справі за скаргою АТ "Тисменицягаз" розглядався звіт суб`єкта оціночної діяльності, а не висновок експерта.

Також державний виконавець вказує, що боржник не довів належними й допустимими доказами, що саме дії або рішення державного виконавця при проведенні оцінки майна були вчинені з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", натомість суд фактично поклав на державного виконавця відповідальність за дії та висновки залученого ним суб`єкта оціночної діяльності, який є самостійним учасником виконавчого провадження.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

АТ "Тисменицягаз" у відзиві від 31.07.2026 просить залишити апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін, оскільки, на його думку, наведені скаржником аргументи не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права та не спростовують встановлених судом фактичних обставин справи.

Відповідач зазначає, що залучення суб`єкта оціночної діяльності не звільняє державного виконавця від відповідальності за законність проведення оцінки та належність його дій у межах виконавчого провадження. Визначення вартості майна є процесуальною дією державного виконавця, а тому саме його рішення та дії, вчинені на підставі звіту про оцінку, є предметом судового контролю. Отримавши такий звіт, державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися у його відповідності вимогам законодавства, оскільки саме на підставі визначеної вартості майно надалі передається на примусову реалізацію. Використання звіту, складеного з порушенням нормативних вимог, може безпосередньо вплинути на права та майнові інтереси сторін виконавчого провадження.

Суд першої інстанції, на думку відповідача, належним чином дослідив матеріали справи та встановив істотні порушення порядку проведення оцінки майна, зокрема п. п. 5.1, 5.6 Національного стандарту № 1 та п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а також недотримання вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а тому відповідні звіти не могли бути належною підставою для визначення ринкової вартості майна та його подальшої реалізації на електронному аукціоні.

Відповідач також заперечує проти доводів апелянта про передчасність звернення до суду, наголошуючи на тому, що рецензування звіту є передбаченим законом способом перевірки його повноти, правильності та відповідності вимогам нормативно-правових актів, однак не є обов`язковою досудовою процедурою чи передумовою звернення до суду, якщо законом прямо не встановлено протилежного; боржник вправі самостійно розпорядитися своїм правом на рецензування та оскарження результатів оцінки, у тому числі шляхом безпосереднього звернення до рецензента та до суду; закон не встановлює обов`язку боржника попередньо звертатися до державного виконавця із запереченнями щодо звіту або з клопотанням про його рецензування як необхідної умови для судового захисту. Відтак відсутність заперечень боржника до державного виконавця та непроведення рецензування на його замовлення не може легітимізувати звіт, складений з порушенням обов`язкових вимог законодавства, та не позбавляє боржника права на оскарження дій державного виконавця в судовому порядку.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції правильно виходив із того, що предметом судового контролю є саме дії державного виконавця щодо використання результатів оцінки у виконавчому провадженні, а не питання професійної відповідальності суб`єкта оціночної діяльності. Оскільки державний виконавець використав звіти, складені з істотними порушеннями встановленої процедури оцінки, його подальші процесуальні дії не можуть вважатися законними лише з тієї підстави, що оцінку фактично здійснював залучений суб`єкт оціночної діяльності.

Таким чином відповідач вважає, що висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом порушень.

Рух справи, заяви, клопотання, процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2026, апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень у справі №909/575/20 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Прядко О.В., суддів Манюка П.Т. та Рима Т.Я.

Ухвалою від 22.07.2026 колегія суддів поновила скаржнику строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2026 у справі №909/575/20 та зупинила дію вказаної ухвали, відкрила апеляційне провадження.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу суду першої інстанції на положення п. 6 ч. 6 ст. 238 ГПК України, згідно з яким дата складення повного судового рішення вказується у резолютивній частині рішення.

Матеріали справи №909/575/20 надійшли до апеляційного господарського суду 30.07.2026.

Ухвалою від 31.07.2026 колегія суддів призначила розгляд апеляційної скарги на 27.08.2026.

26.08.2026 до апеляційного суду від АТ "Тисменицягаз" надійшли додаткові письмові пояснення від 26.08.2026, у яких повідомлено про те, що 12.08.2026 на електронних аукціонах (торгах) ДП "СЕТАМ" було реалізовано чотири транспортних засоби, які належали на праві власності АТ "Тисменицягаз": VOLKSWAGEN TRANSPORTER7, 2013 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_24 , VIN: НОМЕР_25 ; PEUGEOT RIFTER, 2020 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_26 ; PEUGEOT RIFTER, 2019 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_27 , VIN: НОМЕР_3 ; PEUGEOT RIFTER, 2020 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_20 , VIN: НОМЕР_28 , на підставі заниженої оцінки, яку визначено ТОВ "АР КОНСАЛТ" у звітах про оцінку майна №2916-07; №2916-01; №2916-02; №2916-09 від 30.04.2026, тобто за суттєво заниженими цінами, що завдасть значної майнової шкоди АТ "Тисменицягаз". На підтвердження викладеного АТ "Тисменицягаз" просить долучити вказані пояснення та протоколи №665777, №665778, №666376, №666377, складені за результатами проведення електронних аукціонів (торгів) від 12.08.2026, переможцем яких визначено Комунальне підприємство теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (далі - КПТМ "Черкаситеплокомуненерго").

Також 26.08.2026 до апеляційного суду надійшла заява КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" про залучення до участі у справі особи, права та законні інтереси якої безпосередньо зачіпаються результатами апеляційного перегляду, вих.№146 від 26.08.2026, у якій КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" просить залучити його до участі у справі №909/575/20 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; визнати за ним право подавати письмові пояснення, докази, заяви та клопотання щодо обставин, які є предметом апеляційного перегляду та стосуються його прав і законних інтересів як переможця електронних торгів.

Обґрунтовуючи вказану заяву, КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" зазначає та просить врахувати те, що брало участь у відповідних електронних торгах щодо реалізації транспортних засобів, які є предметом оскаржуваної оцінки у справі №909/575/20, за результатами яких (торгів) стало переможцем та сплатило визначену вартість придбаного майна. Оцінка транспортних засобів, яку суд першої інстанції визнав недійсною, була використана у виконавчому провадженні як складова процедури реалізації саме того майна, яке у подальшому було виставлено на електронні торги та придбано КПТМ "Черкаситеплокомуненерго". Більше того, оскаржуваною ухвалою державного виконавця зобов`язано здійснити повторне визначення вартості майна, яке на момент апеляційного перегляду вже було предметом електронних торгів, переможцем яких стало КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" і здійснило оплату за придбане майно. За таких обставин заявник вважає, що результати розгляду апеляційної скарги безпосередньо стосуються правової визначеності щодо результатів проведених електронних торгів та майнових прав і законних інтересів їх добросовісного переможця. Участь КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" у розгляді справи, на його переконання, необхідна також для повного та об`єктивного встановлення судом фактичних обставин, які виникли після визначення вартості майна та мають значення для оцінки правових наслідків оскаржуваної ухвали.

Разом із заявою КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" подало письмові пояснення від 26.08.2026, у яких просить задовольнити апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень, скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2026 у справі №909/575/20 та відмовити у задоволенні скарги АТ "Тисменицягаз" на дії державного виконавця.

У судовому засіданні 27.08.2026 представник скаржника просив врахувати заяву КПТМ "Черкаситеплокомуненерго", підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача у вирішенні заяви КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" поклався на розсуд суду, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення заяви КПТМ "Черкаситеплокомуненерго", просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі (ч. 2 ст. 273 ГПК України).

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 01.07.2021 у справі №46/603).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування ст. 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.11.2020 у справі №910/11152/19, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19, від 13.01.2021 у справі №10/Б-921/1442/2013, від 03.09.2024 у справі №903/753/22).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів не приймає додаткові письмові пояснення АТ "Тисменицягаз" від 26.08.2026 та приєднані до них додаткові докази у зв`язку з відсутністю правових підстав для їх долучення на стадії апеляційного перегляду, адже такі докази не існували на момент постановлення оскаржуваної ухвали.

Щодо заяви КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" вих.№146 від 26.08.2026 та письмових пояснень КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" від 26.08.2026 колегія суддів зазначає, що за приписами ч. ч. 1, 3 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Верховний Суд зауважує, що суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №201/2760/20 та від 27.02.2024 у справі №912/164/20.

Колегія суддів зауважує, що розгляд апеляційної скарги здійснюється з урахуванням тих обставин, які існували станом на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення. З огляду на те, що КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" не навело належних та обґрунтованих доводів на підтвердження того, що оскаржуване судове рішення безпосередньо впливає або може вплинути на його права, інтереси чи обов`язки, колегія суддів не вбачає правових підстав для залучення КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стадії апеляційного перегляду. Відтак у задоволенні заяви КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" вих.№146 від 26.08.2026 слід відмовити. Відповідно, письмові пояснення КПТМ "Черкаситеплокомуненерго" від 26.08.2026 не приймаються до розгляду апеляційним судом.

27.08.2026 проголошено вступну та резолютивну частини цієї постанови.

Встановлені обставини.

29.10.2024 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Величко Р.С. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №76409305 щодо виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №909/575/20 від 23.09.2024.

08.11.2024 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Величко Р.С. виніс постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: АТ "Тисменицягаз" у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 3565554,46 грн (UAH).

09.08.2025 надійшла інформація з Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за АТ "Тисменицягаз" транспортних засобів, серед яких:

1. PEUGEOT RIFTER, ЛЕГКОВИЙ, 2020, VR3EC9HPALJ778974, VR3EC9HPALJ778974, AT5968EM, БІЛИЙ;

2. PEUGEOT RIFTER, ЛЕГКОВИЙ, 2019, VR3EC9HPAKJ828816, НОМЕР_3 , НОМЕР_27 , БІЛИЙ;

3. AC AC-G 2752 BI16, ЛЕГКОВИЙ, 2011, X96275200B0692990, 275200B0469377, AT4613BH, СІРИЙ;

4. OPEL ASTRA, ЛЕГКОВИЙ, 2006, Y6D0TGF696X007104, Y6D0TGF696X007104, AT4461АH, СІРИЙ;

5. SKODA OCTAVIA AS, ЛЕГКОВИЙ, 2012, TMBCK41Z1DB153072, TMBCK41Z1DB153072, AT7800ВН, СІРИЙ;

6. ГАЗ 32213, ЛЕГКОВИЙ, 1996, XT1322130T0017467, XTH322130T0017467, AT0449АX, БІЛИЙ;

7. VOLKSWAGEN TRANSPORTER, ВАНТАЖНИЙ, 2013, НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , AT8079ВК, ЖОВТИЙ;

8. ЗАЗ LANOS, ЛЕГКОВИЙ, 2011, НОМЕР_17 , НОМЕР_17 , AT7681BC, БЕЖЕВИЙ;

9. PEUGEOT RIFTER, ЛЕГКОВИЙ, 2020, VR3EC9HPALJ797349, VR3EC9HPALJ797349, AT7280EM, БІЛИЙ;

10. ГАЗ 2752-288, ВАНТАЖНИЙ, 2011, X96275200B0698360, 275200B0474753, AT7448BH, ОРАНЖЕВИЙ.

28.01.2026 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Величко Р.С. виніс постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук майно (транспортні засоби) боржника.

28.01.2026 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Величко Р.С. надав доручення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснити опис та арешт майна боржника: майнового комплексу, що розташований за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вісконта, 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 366963626258, та транспортних засобів.

16.02.2026 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночко В.Ю. при примусовому виконанні доручення №197/2.1-26 від 29.01.2026 Відділу примусового виконання рішень про опис та арешт майна, що належить боржнику АТ "Тисменицягаз", прийняв постанову про опис та арешт майна боржника та провів опис такого майна:

- майновий комплекс, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 366963626258 за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, вул. Вісконта, буд.3;

- транспортні засоби:

1) транспортний засіб: марка ТЗ: PEUGEOT; модель ТЗ: RIFTER; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 2020; VIN: НОМЕР_1 ; номер кузова: НОМЕР_1 ; номерний знак: НОМЕР_2 ; колір ТЗ: БІЛИЙ;

2) транспортний засіб: марка ТЗ: PEUGEOT; модель ТЗ: RIFTER; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ, рік виробництва ТЗ: 2019; VIN: НОМЕР_3 ; номер кузова: НОМЕР_3 ; номерний знак: НОМЕР_4 ; колір ТЗ: БІЛИЙ;

3) транспортний засіб: марка ТЗ: АС; модель ТЗ: AC-G 2752 ВП6; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 2011; VIN: НОМЕР_5 ; номер кузова: НОМЕР_6 ; номерний знак: НОМЕР_7 ; колір ТЗ: СІРИЙ;

4) транспортний засіб: марка ТЗ: OPEL; модель ТЗ: ASTRA; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 2006; VIN: НОМЕР_8 ; номер кузова: НОМЕР_8 ; номерний знак: НОМЕР_9 ; колір ТЗ: СІРИЙ;

5) транспортний засіб: марка ТЗ: SKODA; модель ТЗ: OCTAVIA A5; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 2012; VIN: НОМЕР_10 ; номер кузова: НОМЕР_10 ; номерний знак: НОМЕР_11 ; колір ТЗ: СІРИЙ;

6) транспортний засіб: марка ТЗ: ГАЗ; модель ТЗ: 32213; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 1996; VIN: НОМЕР_12 ; ноиер шасі: XTH322130T0017467; номерний знак: НОМЕР_13 ; колір ТЗ: БІЛИЙ;

7) транспортний засіб: марка ТЗ: VOLKSWAGEN; модель ТЗ: TRANSPORTER; категорія ТЗ: ВАНТАЖНИЙ; рік виробництва ТЗ: 2013; VIN: НОМЕР_14 ; номер кузова: НОМЕР_15 ; номерний знак: НОМЕР_16 ; колір ТЗ: ЖОВТИЙ;

8) транспортний засіб: марка ТЗ: ЗАЗ; модель ТЗ: LANOS; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 2011; VIN: НОМЕР_17 ; номер кузова: НОМЕР_17 ; номерний знак: НОМЕР_18 ; колір ТЗ: БЕЖЕВИЙ;

9) транспортний засіб: марка ТЗ: PEUGEOT; модель ТЗ: RIFTER; категорія ТЗ: ЛЕГКОВИЙ; рік виробництва ТЗ: 2020; VIN: НОМЕР_19 ; номер кузова: НОМЕР_19 ; номерний знак: НОМЕР_20 ; колір ТЗ: БІЛИЙ;

10) транспортний засіб: марка ТЗ: ГАЗ; модель ТЗ: 2752-288; категорія ТЗ: ВАНТАЖНИЙ; рік виробництва ТЗ: 2011; номер шасі: НОМЕР_21 ; номер кузова: НОМЕР_22 ; номерний знак: НОМЕР_23 ; колір ТЗ: ОРАНЖЕВИЙ.

23.03.2026 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Величко Р.С. виніс постанову про накладення арешту у зведеному виконавчому провадженні №76409305 на підставі приєднаних судових наказів: №909/575/20 від 23.09.2024; №909/1302/19 від 24.07.2024; №909/1242/24 від 03.04.2025 на зазначені вище транспортні засоби, що належать боржнику АТ "Тисменицягаз", у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, у загальній сумі 5016450,45 грн.

23.04.2026 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Величко Р.С. виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ТОВ "АР КОНСАЛТ", яке має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, що виданий Фондом державного майна України (далі - ФДМУ) 31.05.2025 за №315/2023 (строк дії: 31.05.2026).

29.04.2026 між Міністерством юстиції України та ТОВ "АР КОНСАЛТ" укладено договір №2916 щодо надання послуг суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання, залучених для оцінки майна у виконавчому провадженні.

15.05.2026 надано доручення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснити перевірку цілісності майна боржника.

30.04.2026 оцінювач ТОВ "АР КОНСАЛТ" Кобилинська С.Ф. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №663/2025 від 02.09.2025) провела оцінку вартості майна десяти колісних транспортних засобів, про які зазначено вище.

Державний виконавець повідомив учасників виконавчого провадження про результати визначення вартості чи оцінки майна шляхом направлення поштовим зв`язком за їх місцезнаходженням листа від 14.05.2026 № 76731311/20.1/10.

Як стверджує боржник, повідомлення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Величка Р.С. про результати визначення вартості чи оцінки майна надійшло за місцем фактичного знаходження АТ "Тисменицягаз" та за місцем, вказаним у виконавчому документі, лише 05.06.2026.

Ознайомившись зі звітами про оцінку майна, боржник скористався своїм правом на їх рецензування, і 25.06.2026 було здійснено рецензування дев`яти звітів про оцінку майна - колісного транспортного засобу, виконаних ТОВ "АР КОНСАЛТ".

Рецензент Максимчин А.Д. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №1890/2025 від 16.10.2025, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №478/2024, виданий ФДМУ від 29.10.2024, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №7017 від 17.11.2008) надав загальний висновок про те, що дані звіти класифікуються за ознакою абз. 4 п. 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, як такі, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та непрофесійними і не можуть бути використані. Оцінка виконана суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "АР КОНСАЛТ" на підставі сертифіката №720/21, що був анульований наказом ФДМУ №971 від 31.05.2023. У базі ФДМУ вказаний сертифікат суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "АР КОНСАЛТ" за №315/2003 від 31.05.2023, який дає правову можливість проведення оцінки. Вибраний вид вартості (ринкова вартість) обґрунтований і відповідає вимогам нормативно-правових вимог з оцінки майна. Зібрані виконавцем звіту вихідні дані недостатні для проведення оцінки. Методичні підходи та оціночні процедури застосовані з порушенням нормативно-правових актів.

Зокрема, згідно рецензії №03/06-26 на звіт №2916-02 від 30.04.2026 про оцінку майна, колісний транспортний засіб PEUGEOT RIFTER, 2019 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_27 , VIN: НОМЕР_29 , у зазначеному звіті (стор.2) вказаний сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №720/21 від 30.05.2023. Даний сертифікат був анульований наказом ФДМУ №971 від 31.05.2023 і на дату оцінки був недійсним. До того ж даний сертифікат був виданий іншою датою - 24.09.2021. На офіційному сайті ФДМУ суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "АР КОНСАЛТ" виданий сертифікат суб`єкта оціночної діяльності за №315/2023 від 31.05.2023 (наказ ФДМУ №1024 від 08.06.2023). Оцінювач Кобилинська С.Ф., кваліфікаційне свідоцтво №663/2005 від 02.03.2025. У звіті відсутня інформація про її підвищення кваліфікації. Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №6831 від 29.08.2008. У звіті відсутня інформація про саморегулівну організацію оцінювачів, членом якої є оцінювач.

За результатами рецензування даного звіту про оцінку майна встановлено, що підставою для проведення оцінки був договір №2916 від 29.04.2026 між ТОВ "АР КОНСАЛТ" та Міністерством юстиції України. Об`єкт оцінки - колісний транспортний засіб PEUGEOT RIFTER, 2019 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_27 , VIN: НОМЕР_30 , власник АТ "Тисменицягаз" (код ЄДРПОУ 20538865) КТЗ знаходиться під арештом згідно постанови про опис та арешт боржника від 16.02.2026. Основні ціноутворюючі характеристики та показники об`єкта оцінки, які дають змогу його ідентифікувати: колісний транспортний засіб PEUGEOT RIFTER, 2019 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_27 , VIN: НОМЕР_30 , тип: легковий, універсал: в; колір: білий; паливо: дизельне; об`єм двигуна: 1560 куб.м.; показник одометра: 105049 км. У звіті дані оцінюваного КТЗ наведені у неповному обсязі. Не наведено дані про свідоцтво про реєстрацію КТЗ, комплектність, КПП, номери двигуна, кузова (шасі). Згідно наведеного в додатках до звіту акта перевірки технічного стану від 08.05.2026, огляд технічного стану проведений представником ТОВ "АР КОНСАЛТ", який не є оцінювачем (в реєстрі оцінювачів ФДМУ даний оцінювач відсутній, про кваліфікаційне свідоцтво даних у звіті немає), підпису власника майна та інших осіб у акті немає. Представницькі функції особи документально не підтверджені. Згідно акта перевірки технічного стану, представник не виявив жодного дефекту, що викликає сумнів для КТЗ зі строком служби 7 років. Тобто даний документ не має юридичної сили і не може слугувати базою для подальших розрахунків. Згідно розділу 5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 №1074/8395, технічний огляд транспортного засобу проводиться оцінювачем або експертом. Оцінювач Кобилинська С.Ф. особисто не оглядала транспортний засіб та робила розрахунки виключно згідно наданої вихідної інформації, частина якої не має юридичної сили (вищезгаданий акт). Технічний огляд КТЗ - початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ, його комплектність, укомплектованість, технічний стан, обсяг та характер пошкоджень та інші показники на момент технічного огляду, необхідні для подальшої оцінки КТЗ. Для проведення визначених досліджень фахівець повинен володіти спеціальними знаннями в галузі автомобілебудування, технології ремонту транспортних засобів, іншими технічними дисциплінами, а також знати оціночні процедури. Відповідно, звіт №2916-02 про оцінку майна зроблений всупереч Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", так як оцінювачем взагалі не було оглянуто КТЗ, огляд був проведений зовсім іншою особою, яка не має права здійснювати оціночну діяльність. Дата оцінки - 26.04.2026. Мета оцінки - визначення ринкової вартості для продажу на електронному аукціоні (торгах). Вид вартості - ринкова, використано порівняльний підхід. Обґрунтування наявні. Обмеження щодо застосування результатів оцінки, наведені у звіті, відображені не в повному обсязі, а саме, згідно вимог п. 56 Національного стандарту №1, звіт повинен включати письмову заяву оцінювача про особистий огляд об`єкта оцінки (а у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки). Враховуючи те, що у додатках наведений акт перевірки технічного стану від 08.05.2026, підписаний представником ТОВ "АР КОНСАЛТ", а не оцінювачем, та відсутність заяви про особистий огляд оцінювачем, можна зробити висновок, що огляд ним не проводився, а відповідні застереження щодо використання результатів оцінки не наведені.

Величина вартості майна у звіті про оцінку майна - 798800,00 грн з ПДВ.

Склад вихідних даних, копії яких містяться у додатках до звіту про оцінку майна: відповідь на запит №333483583 від 30.04.2026 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №76409305 від 16.02.2026; постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №76409305 від 24.04.2026; сертифікат САД та кваліфікаційні документи оцінювача; об`єкти порівняння; акт перевірки технічного стану від 08.05.2026; фотоматеріали.

Розрахунок, наведений у звіті має суттєві помилки, а саме: об`єкт порівняння №3 має механічну коробку передач на відміну від об`єктів №1 та №2, які мають автоматичну коробку передач. При цьому коригування на відмінності середньоринкової вартості не зроблено. В таблиці 3 звіту всі коригування проведені на зменшення вартості, при цьому знака (-) у коригувальних відсотках немає. До того ж усі коригування проведені з порушенням вимог п. 49 Національного стандарту №1, де вказано, що коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (пропонування) зазначеного майна. Оцінювач кожне наступне коригування робив від раніше відкоригованої вартості, а не від ціни продажу, як вимагає стандарт. Обґрунтованість зроблених оцінювачем припущень наведена не в повному обсязі. Вартість КТЗ визначена з порушенням нормативно-правових актів, а саме: Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів; Національного стандарту №1, і не може бути використана в якості ринкової вартості для продажу на електронному аукціоні (торгах).

Майже аналогічного змісту рецензії надав рецензент Максимчин А.Д. на:

- звіт №2916-01 від 30.04.2026 про оцінку майна, колісний транспортний засіб PEUGEOT RIFTER, 2020 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_1 від 30.04.2026 (рецензія №02/06-26 від 25.06.2026);

- звіт №2916-03 від 30.04.2026 про оцінку майна, колісний транспортний засіб AC AC-G 2752 BП6, 2011 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_7 , номер шасі: НОМЕР_5 (рецензія №04/06-26 від 25.06.2026);

- звіт №2916-04 від 30.04.2026 про оцінку майна, колісний транспортний засіб OPEL ASTRA, 2006 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_9 , VIN: НОМЕР_8 (рецензія №05/06-26 від 25.06.2026);

- звіт №2916-05 від 30.04.2026 про оцінку майна, колісний транспортний засіб SKODA OCTAVIA A5, 2012 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_11 , VIN: НОМЕР_10 (рецензія №06/06-26 від 25.06.2026);

- звіт №2916-06 від 30.04.2026 про оцінку майна, колісний транспортний засіб ГАЗ 32213, 1996 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_13 , VIN: НОМЕР_12 (рецензія №07/06-26 від 25.06.2026);

- звіт №2916-08 від 30.04.2026 про оцінку майна, колісний транспортний засіб ЗАЗ LANOS, 2011 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_18 , VIN: НОМЕР_17 (рецензія №08/06-26 від 25.06.2026);

- звіт №2916-09 від 30.04.2026 про оцінку майна, колісний транспортний засіб PEUGEOT RIFTER, 2020 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_20 , VIN: НОМЕР_19 (рецензія №09/06-26 від 25.06.2026);

- звіт №2916-10 від 30.04.2026 про оцінку майна, колісний транспортний засіб ГАЗ 2752-288, 2011 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_23 , VIN: НОМЕР_21 (рецензія №09/06-26 від 25.06.2026).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Стаття 129-1 Конституції України гарантує обов`язковість виконання судового рішення.

Відповідно до ст. ст. 18, 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з положеннями ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", процедура оцінки майна встановлюється нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.

У ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення (ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до п. 2 Національного стандарту №1, особливості проведення оцінки певних видів майна визначаються окремими національними стандартами та іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання (п. 4 Національного стандарту №1).

Згідно з п. п. 15, 16 Національного стандарту №1, методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до п. 50 Національного стандарту №1, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби) (п. 51 Національного стандарту №1).

Відповідно до п. 52 Національного стандарту №1, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Оцінювач має обов`язок: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об`єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, відомості про економічні характеристики об`єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об`єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання), проаналізувати існуючий стан використання об`єкта оцінки, визначити умови його найбільш ефективного використання тощо (п. 53 Національного стандарту №1).

Згідно з п. 56 Національного стандарту №1, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, зокрема, містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

З аналізу зазначених правих норм слідує, що в процесі підготовки та проведення оцінки майна суб`єкт оціночної діяльності обов`язково повинен здійснити особистий огляд майна, що підлягає оцінці, а замовник (у даному випадку - державний виконавець) - забезпечити йому доступ до об`єкта оцінки.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.11.2025 у справі №916/3071/24.

Крім того, як слушно відзначив суд першої інстанції, оскільки предметом оцінки були колісні транспортні засоби, під час її проведення необхідно також дотримуватись Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092.

Ця Методика розроблена згідно із Законами України "Про судову експертизу", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національним стандартом №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна (п. 1.1 Методики).

Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів, спеціальних (спеціалізованих) транспортних засобів на колісних шасі або на гусеничному ходу, рейкового транспорту (крім рухомого складу залізниці), якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту (п. 1.2 Методики).

Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин (п. 1.3 Методики).

Про врахування Методики при проведенні оцінки зазначено і у звітах про оцінку майна.

Як зазначено у п. 4.4 цієї Методики, у звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначаються, зокрема: дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом) (п. и); відомості про осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки (п. і).

Згідно з п. 5.1 Методики, технічний огляд КТЗ (колісного транспортного засобу) оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Колегія суддів акцентує, що ознайомлення з об`єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних (кількісних, якісних показників) та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, що в кінцевому результаті безпосередньо може вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого майна за заниженою/завищеною ціною, а відтак і на достовірність та об`єктивність оцінки майна. У свою чергу замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Тобто обов`язок суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо здійснення особистого огляду об`єкта оцінки прямо передбачений чинним законодавством.

Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2025 у справі №916/302/16.

Матеріали даної справи не містять жодного доказу, який підтверджував би факт огляду спірного майна (колісних транспортних засобів) оцінювачем особисто.

Як вірно встановив суд першої інстанції, звіти про оцінку майна ТОВ "АР КОНСАЛТ" за номерами: 2916-01, 2916-02, 2916-03, 2916-04, 2916-05, 2916-06, 2916-07, 2916-08, 2916-09, 2916-10, в порушення наведених вище положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національного стандарту №1 та Методики, не містять відомостей про проведення оцінювачем Кобилинською С.Ф. особистого огляду транспортних засобів, а також відомостей про дату, час та місце такого огляду. Натомість серед додатків до звітів про оцінку майна наявні акти перевірки технічного стану транспортного засобу, складені 08.05.2026 представником ТОВ "АР КОНСАЛТ" Остапенком В.О., в яких описано стан та дефекти автомобіля по окремих агрегатах, вузлах та деталях.

Зазначені обставини підтверджують, що оцінювач Кобилинська С.Ф., яка склала звіти про оцінку майна та висновки про вартість майна, фактично не проводила огляду жодного з десяти транспортних засобів, не здійснювала ідентифікацію об`єктів оцінки та спиралася на завідомо неналежні дані.

При цьому матеріали справи не містять рішення органу, який призначив оцінку (у даному випадку - державного виконавця) про визначення вартості транспортних засобів без огляду їх особисто оцінювачем, як передбачено п. 5.1 згаданої вище Методики. Представник Відділу примусового виконання рішень під час судового розгляду скарги підтвердив, що такого дозволу (рішення) державний виконавець не надавав.

Враховуючи вищевикладене, оскільки п. 56 Національного стандарту №1, п. 5.1 Методики передбачено прямий обов`язок суб`єкта оціночної діяльності щодо здійснення особистого огляду об`єкта оцінки та вказане у розумінні п. 51 Національного стандарту №1 є необхідним етапом незалежної оцінки майна, при цьому в матеріалах справи відсутні як докази відповідного огляду, так і обґрунтовані та вмотивовані аргументи щодо неможливості особистого огляду оцінювачем об`єкта оцінки, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що звіти про оцінку майна (дата оцінки: 30.04.2026, дата завершення складання звіту: 11.05.2026) за номерами: 2916-01, 2916-02, 2916-03, 2916-04, 2916-05, 2916-06, 2916-07, 2916-08, 2916-09, 2916-10 виконані суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "АР КОНСАЛТ" з порушенням чинного законодавства та не є об`єктивними, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна, та відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого майна за заниженою ціною.

У контексті зроблених висновків, суд першої інстанції також вірно врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц (провадження №14-187цс19), зокрема про те, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.

Окрім того, з наданих скаржником рецензій на звіти про оцінку майна, складених ФОП Максимчин А.Д., суд першої інстанції встановив допущення при проведенні оцінки порушень, які стосувалися коригування вартості ціни транспортних засобів.

Зокрема, як вбачається з розділу 7 кожного зі звітів про оцінку, визначення вартості транспортних засобів проводилось за порівняльним підходом.

У таблицях №3, наведених у звітах про оцінку майна, оцінювач проводила коригування взятих для порівняння об`єктів, зокрема на: торг, рік випуску, пробіг транспортного засобу. При цьому з даних таблиці слідує, що коригування проводилось щодо кожного наступного показника уже на відкориговану вартість за попереднім одним чи двома показниками (коригування на рік випуску проводилось щодо ціни, відкоригованої на торг, а коригування на пробіг транспортного засобу - щодо ціни, відкоригованої на торг і на рік випуску).

Разом із тим, як передбачено п. 49 Національного стандарту №1, основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.

Так само і п. 3.4 Методики передбачено, що коригування, які застосовуються в порівняльному підході, приймаються у вигляді коефіцієнта (відсотка) до середньої ціни КТЗ або у вигляді грошової суми, що додається або вираховується з цієї ціни, а також комбінування зазначених засобів. Коригування вартості КТЗ з причин різниці в пробігу здійснюється коефіцієнтом коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу; з причин різниці технічного стану - процентом додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання, використання та ін.; з причин функціонального зносу КТЗ - коефіцієнтом функціонального зносу; з причин особливостей економічного стану в різних регіонах України і різних країнах світу - коефіцієнтом ринку регіону та коефіцієнтом коригування вартості КТЗ у країні придбання до його вартості в провідних країнах-експортерах.

Таким чином, коригування щодо кожного окремого показника мали проводитись шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) об`єктів порівняння, а не до ціни, в якій уже враховано коригування за іншими показниками.

З огляду на викладене колегія суддів, як і суд першої інстанції, дійшла висновку, що доводи боржника стосовно наявності недоліків у проведенні оцінки знайшли своє підтвердження сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи. Зазначені недоліки безпосередньо впливають на результати оцінки, у зв`язку з чим звіти про оцінку не можуть вважатися належною та об`єктивною підставою для визначення вартості транспортних засобів у виконавчому провадженні.

Стосовно доводів скаржника про непроведення боржником рецензування звіту та незаявлення ним попередніх заперечень державному виконавцю колегія зазначає, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), згідно зі ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", є однією з форм оцінки майна, що полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Таким чином, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки майна, який полягає не у здійсненні альтернативної оцінки майна, а у перевірці правильності та повноти надання висновків експертом при визначенні вартості об`єкта оцінки.

При цьому ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено можливість оскарження результатів оцінки майна боржника, не ставить можливість такого оскарження в залежність від того чи було стороною, яка не згодна з результатом оцінки майна експертом, здійснено рецензування наданого ним звіту про оцінку чи ні.

Рецензування звіту про оцінку майна, як і оскарження результатів оцінки майна, є правом особи, яким вона розпоряджається на власний розсуд, за винятком обставин, коли рецензування є обов`язковим.

Підставою оскарження дій державного виконавця та звітів про оцінку майна боржника у даній справі є порушення встановленої нормами чинного законодавства процедури здійснення оцінки майна, що полягає у нездійсненні суб`єктом оціночної діяльності особистого огляду майна та незабезпеченні таких умов оцінювачу державним виконавцем.

Можливість оскарження оцінки майна шляхом скасування звіту про оцінку майна, визнання оцінки майна недійсною в порядку оскарження рішень та дій виконавців відповідає сталій та послідовній практиці Верховного Суду (постанови від 28.07.2021 у справі №921/317/18, від 11.11.2020 у справі №922/585/20, від 24.07.2020 у справі №906/696/18, від 15.10.2020 у справі №917/628/17, від 19.06.2023 у справі №909/121/22, від 19.06.2025 у справі №916/302/16).

Водночас відсутність рецензування звіту про оцінку майна не може слугувати перешкодою для звернення у цьому випадку боржника до суду з відповідною скаргою в силу приписів ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Правовий висновок аналогічного змісту викладений у постановах Верховного Суду від 15.10.2024 у справі №917/1596/18, від 29.05.2026 у справі №922/2836/23.

Щодо доводів скаржника про те, що державний виконавець не наділений повноваженнями перевіряти правильність чи обґрунтованість оцінки, втручатися у діяльність суб`єкта оціночної діяльності та самостійно визначати або коригувати вартість майна, колегія суддів зазначає, що визначення вартості майна державним виконавцем є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, спрямована на виконання визначених законом повноважень в частині реалізації арештованого майна, яка, відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", безпосередньо створює відповідні наслідки для сторін виконавчого провадження та може бути оскаржена до суду.

Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала позицію про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду (постанови від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц). .

За наведеного суд апеляційної інстанції констатує, що боржник скористався своїм правом на оскарження неправомірності дій державного виконавця щодо визначення у виконавчому провадженні вартості оцінки майна боржника та оскарження оцінки майна шляхом визнання недійсними звітів про оцінку майна в порядку оскарження відповідних дій державного виконавця.

Відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності за порушення вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, передбачена ст. 32 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції надав оцінку усім поданим учасниками доказам та їхнім аргументам в тій мірі, в якій вони впливають на результат вирішення скарги на дії державного виконавця. Наявні в матеріалах справи докази досліджено судом за правилами ст. 86 ГПК України. Жодного порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час дослідження та надання оцінки обставинам справи не встановлено. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Підстави апеляційного оскарження, наведені Відділом примусового виконання рішень у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження у ході здійснення апеляційного провадження, позаяк ґрунтуються на його власній оцінці наявних у справі доказів та спростовуються наведеними й встановленими судом першої інстанції обставинами справи.

Доводи АТ "Тисменицягаз", викладені у відзиві на апеляційну скаргу, беруться до уваги апеляційним судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного провадження колегія суддів дійшла висновку про те, що визначені ГПК України підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду відсутні, а відтак апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень від 17.07.2026 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2026 у справі №909/575/20 - без змін.

Розподіл судових витрат.

У силу приписів ст. 129 ГПК України, у зв`язку з відсутністю правових підстав для задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.07.2026 (вх.№01-05/2372/26 від 17.07.2026) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2026 у справі №909/575/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №909/575/20 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.09.2026.

Головуючий суддя (суддя-доповідач) Прядко О.В.

Суддя Рим Т.Я.

Суддя Манюк П.Т.