ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
08 вересня 2026 року Справа 160/27456/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у Дніпропетровській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у Дніпропетровській області, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
04.09.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у Дніпропетровській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у Дніпропетровській області, Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності відповіді на рапорт від 08 червня 2026 року;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у Дніпропетровській області щодо відсутності відповіді на заяву від 08 червня 2026 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у Дніпропетровській області щодо встановленого рівня придатності до військової служби гр. ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини В/Ч НОМЕР_1 - як «придатний до в/с»;
- зобов`язати військово-лікарську комісію Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у Дніпропетровській області - провести переогляд (або направити на переогляд) для військово-лікарського експертного обстеження стану здоров`я гр. ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини В/Ч НОМЕР_1 з метою визначення реального ступеня його придатності до військової служби з урахуванням результатів проведеної судової експертизи і рішенням суду;
- визнати незаконним і скасувати рішення про мобілізацію гр ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини В/Ч НОМЕР_1 , у зв`язку з порушенням вимог ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», постанови КМ України №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, не особливий період» від 16 травня 2024 року Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 і за наявності інвалідності дитинства у відповідності до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст. 160,161 КАС України, з наступних підстав.
Так, згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує, зокрема, постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у Дніпропетровській області щодо встановленого рівня придатності до військової служби гр. ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини В/Ч НОМЕР_1 - як «придатний до в/с, та як зазначає, що такий огляд був проведений 15.07.2025 року.
При цьому, до суду позивач звернувся до суду лише 02.09.2026 року (згідно відмітки на конверті), тобто із пропуском шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутня заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).
Право на заявлення кількох вимог в одній позовній заяві передбачено частиною першою статті 21 КАС України, якщо вони пов`язані між собою.
Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом спірних правовідносин позивачем визначено:
- бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності відповіді на рапорт від 08 червня 2026 року;
- бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у Дніпропетровській області щодо відсутності відповіді на заяву від 08 червня 2026 року;
- постанову Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) у Дніпропетровській області щодо встановленого рівня придатності до військової служби гр. ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини В/Ч НОМЕР_1 - як «придатний до в/с»;
- рішення про мобілізацію гр ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини В/Ч НОМЕР_1 , у зв`язку з порушенням вимог ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», постанови КМ України №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, не особливий період» від 16 травня 2024 року Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 і за наявності інвалідності дитинства у відповідності до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд звертає увагу, що правовідносини між позивачем та відповідачами не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій різних суб`єктів владних повноважень.
При цьому, включення цих вимог в один пункт прохальної частини позовної заяви не нівелює той факт, що правове регулювання правовідносин, об`єднаних позивачем в один пункт, є різним та вказані правовідносини виникли за різних обставин.
Вказане свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Відповідно, різним є і правове регулювання спірних правовідносин.
Суд зауважує, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою вимог в одне провадження.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, в порядку усунення недоліків позивачу необхідно уточнити та конкретизувати зміст позовних вимог, а також предмет спірних правовідносин, обґрунтувати об`єднання заявлених позовних вимог в одній позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Дєєв