МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 р. № 400/10887/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтями 268-272 Кодексу адміністративного судочинства України, з викликом сторін адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 26.08.2026 року ВП № 81646022
ВСТАНОВИВ:
31 серпня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 (далі - позивачка) до першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, винесену державним виконавцем Ізбаш Діаною Сергіївною, у виконавчому провадженні № 81646022, а саме: постанову 26.08.2026 про накладення штрафу в сумі 5100,00 гривень.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова від 26.08.2026 про накладення штрафу, яка винесена у межах виконавчого провадження № 81646022, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач вчинив усі можливі дії в межах наданих повноважень, задля можливості проведення виплати заборгованості з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, яка нарахована на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі № 400/10261/25. Позивач наголосив на тому, що він не може виконати вказане судове рішення з підстав, що не залежать від нього, а саме: через відсутність грошових коштів на рахунках для погашення заборгованості щодо фінансування видатків для виконання судових рішень за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Позивач є бойовою військовою частиною Збройних Сил України та розпорядником бюджетних коштів найнижчого рівня. Внесення змін до кошторису та затвердження додаткових видатків здійснюється Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України. Згідно з випискою з Державної казначейської служби України за 25.08.2026 залишок коштів на рахунку позивача за КЕКВ 2800 становить 0,00 гривень.
У відзиві на позовну заяву від 04.09.2026 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі. Відзив аргументовано тим, надані позивачем відповідачу в межах виконавчого провадження № 81646022 документи не свідчать про проведення ним активної роботи щодо виконання відповідного рішення суду та виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, пунктом 2 якої його зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження. Позивач не надав докази повного або часткового невиконання рішення суду з поважних причин, зокрема не надав доказів зарахування повної належної суми на рахунок стягувача. Саме факт відсутності повного виконання рішення суду був встановлений державним виконавцем та відображений в оскаржуваній постанові. Саме по собі посилання на документи, датовані червнем та липнем 2026 року, без належного підтвердження того, що після відкриття виконавчого провадження боржником вживалися додаткові та достатні заходи для отримання фінансування саме для виконання рішення у справі № 400/10261/25, не свідчить про наявність поважних причин його невиконання станом на 26.08.2026. Крім того, позивач не наводить конкретних доказів того, що станом саме на 26.08.2026 відповідним розпорядником бюджетних коштів було прийнято рішення про фінансування виконання конкретного судового рішення, однак відповідні кошти з об`єктивних причин не могли бути перераховані на рахунок військової частини. Так само позивачем не надано належних доказів того, що після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржником були вжиті додаткові заходи для забезпечення фінансування саме виконання рішення суду у справі № 400/10261/25. Виписка з рахунку, сформована станом на 25.08.2026, державному виконавцю до моменту проведення перевірки та винесення постанови від 26.08.2026 не надавалася та в матеріалах виконавчого провадження на зазначений момент була відсутня.
07.09.2026 позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду відповідь на відзив, в якій підтримав свої позовні вимоги. Він додатково звернув увагу на те, що ним було підготовлено лист від 04.08.2026, яким повідомив відповідача про вжиті заходи на виконання рішення суду у справі № 400/10261/25. Зокрема, до даного листа додано виписку з рахунку військової частини НОМЕР_1 за червень 2026 року та виписку за липень 2026 року. Отже, відповідач мав повну інформацію грошових коштів на рахунку позивача ще до винесення постанови про накладення штрафу.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
01.09.2026 позивач подав до Миколаївського окружного адміністративного суду клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 повернуто без розгляду.
03.09.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених статтями 268-273 КАС України щодо розгляду термінових справ за матеріалами в електронній формі, а також про призначення судового засідання на 08.09.2026.
Сторони у судове засідання не явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення.
Тому суд розглянув справу в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
04.08.2026 державний виконавець відповідача відкрив виконавче провадження № 81646022 з примусового виконання виконавчого листа № 400/10261/25, виданого 13.07.2026 Миколаївським окружним адміністративним судом, про зобов`язання позивача провести нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно грошового забезпечення, допомогу на оздоровлення у 2020-2023 роках з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 відповідно, з урахуванням раніше проведених виплат.
Також у постанові про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2026 № 81646022 зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 04.08.2026 № 973 позивач повідомив рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі № 400/10261/25 ним було нараховано грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023. З метою виплати нарахованої заборгованості позивач неодноразово направляв до забезпечувального фінансового органу заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішення судів та видатків напрямом грошового забезпечення. Однак, на дату подання цієї відповіді відповідне фінансування на рахунки позивача не надійшло, у зв`язку з чим фактичне перерахування коштів стягувачу є тимчасово неможливим.
26.08.2026 у межах вказаного виконавчого провадження державний виконавець відповідача прийняв постанову про накладення штрафу, яким за невиконання рішення суду без поважних причин на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 гривень.
Не погоджуючись із правомірністю вищенаведеної постанови, позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з цим позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частин першої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною другою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Абзацом першим частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Системний аналіз викладених вище правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним або приватним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Тобто постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Згідно усталеної судової практики поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.05.2021 у справі № 560/594/20, суди при вирішенні таких справ повинні з`ясувати обставини щодо того, чи відсутнє у позивача відповідне фінансове забезпечення та чи відсутні кошти, виділені бюджетом та спрямовані на виконання рішення суду саме за відповідними напрямками виплат (стосовно щомісячного довічного грошового утримання судді), а також чи вживав він заходів, спрямованих на реальне виконання судового рішення для того, щоб дійти висновку про незаконність накладення штрафу на позивача.
З матеріалів справи слідує, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 15.12.2025 у справі № 400/10261/25 є невиконаним в частині виплати у повному розмірі грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 у розмірі 215229,35 гривні. Причиною невиконання рішення суду в цій частині позивач у позовній заяві вказав недостатність кошторисних призначень на 2026 рік на вказані цілі.
У підтвердження вказаного позивач додав до адресованого відповідачу листа від 04.08.2026 № 973:
копію довідки-розрахунку від 09.04.2025 № 24/5/355, згідно з якою ОСОБА_1 на виконання вищевказаного судового рішення додатково нараховано грошове забезпечення в розмірі 215229,35 грн;
копії заявок-розрахунків від 05.06.2026 № 24/5/379 і від 06.07.2026 № 24/5/439, відповідно до яких позивач просив у розпорядника бюджетних коштів вищого рівня виділити додаткові бюджетні асигнування, зокрема, і на виплату заборгованості з грошового забезпечення ОСОБА_1 в розмірі 215229,35 грн;
виписки з рахунку позивача за червень і липень 2026 року, згідно з якими вихідний залишок коштів на його казначейському рахунку за КЕКВ 2800 становив 0,00 грн станом на 29.06.2026 і на 31.07.2026 відповідно.
Отже, позивач надав відповідачу документи, що підтверджували здійснення ним заходів, спрямованих на реальне виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 у справі № 400/10261/25, та що у нього відсутня можливість виконати відповідне судове рішення з незалежних від нього причин, зокрема відсутність бюджетних асигнувань на це станом на 31.07.2026.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією до платіжної інструкції від 31.08.2026 № 8426-0343-4363-3575 підтверджується понесення позивачкою судових витрат у розмірі 2662,40 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову.
Звернення позивача до адміністративного суду з цим позовом зумовлене незгодою із рішенням відповідача, тобто метою такого звернення слугував захист порушених прав та інтересів, як сторони виконавчого провадження (боржника), а не як суб`єкт владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
Таким чином, враховуючи сформовані Верховним Судом правові висновки у постанові від 31.05.2023 у справі №815/4246/17, позивач діяв не як суб`єкт владних повноважень, а як позивач (боржник) до суб`єкта владних повноважень відповідача, щодо оскарження постанови про накладення штрафу, водночас будучи стороною виконавчого провадження.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 139, 241-246, 268, 269, 271, 272, 287, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов військової частини НОМЕР_1 до першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.08.2026 у виконавчому провадженні № 81646022 про накладення штрафу в сумі 5100 (П`ять тисяч сто) гривень 00 копійок.
3. Стягнути на користь військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень першого відділу Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судовий збір у розмірі 2662 (Дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
7. Учасники справи:
позивач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 );
відповідач: Перший відділ Державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (пров. Капон Бебюш, 16, м. Первомайськ, Первомайський район, Миколаївська область, 55213, код ЄДРПОУ 45065450).
8. Поний текст рішення суду складений 08.09.2026.
Суддя В.Г.Ярощук