У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 вересня 2026 року справа № 580/8591/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та скасування рішень, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у призначенні житлової субсидії на тверде паливо та електроенергію;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 14.04.2026 за №9560/П-2300-26 та рішення від 30.06.2026 за №11958/П-2300-26;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву про призначення субсидії з урахуванням акту обстеження матеріально - побутових умов від Руськополянської сільської ради, без врахування до складу допомогосподарства доньки ОСОБА_2 та інших членів родини позивача, фактично не проживаючих в її домоволодінні.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору та копії позовної заяви для відповідача.
На виконання ухвали від 12.08.2026 позивач подала копію позовної заяви та клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що позовні вимоги безпосередньо стосуються захисту її соціальних прав. Крім того, позивач є особою з інвалідністю 3 групи, має єдиний місячний дохід 2595,00грн. У випадку позивача ставка судового збору становить понад 100% її місячного доходу. Враховуючи наведене просить звільнити її від сплати судового збору.
Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 КАС України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
При цьому, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір чи звільнити від сплати саме позивача, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, законодавством регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору за тієї умови, коли предметом позову є захист її соціальних прав або житлових прав, водночас підставою для такого звільнення є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Ч. 3 ст.8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Разом з тим, позивач не надав інформацію про наявність або відсутність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, інформації щодо його доходів, адже виплата пенсії може бути не єдиним джерелом доходу позивача.
Верховний Суд неодноразово висловлював висновки стосовно того, які документи можуть бути належними доказами майнового стану сторони при вирішенні питання стосовно наявності підстав для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", зокрема в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18.
У зазначеній ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18 висловлені наступні висновки: "…указані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків Головного управління ДПС у м. Києві від 15 лютого 2023 року № 2655-23-00557 не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості…тому для підтвердження наявності у нього пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону № 3674-VI, необхідно надати копії документів а саме:
- довідку з Пенсійного фонду України про наявність / відсутність виплат за минулий рік;
- довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за минулий рік;
- довідку з Державного центу зайнятості про наявність / відсутність виплат за минулий рік".
Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, звільнення від його сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивачем не надано суду доказів, з яких можливо було б встановити, що його майновий стан дійсно перешкоджає сплаті судового збору в установленому порядку і розмірі.
Самі лише посилання на те, що предметом позову є захист соціальних прав та житлових прав, не є самостійною та достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору у відповідності до пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору на підставі наведеної норми права в обов`язковому порядку підлягає врахуванню майновий стан сторони, оцінка якого здійснюється судом на підставі тих доказів, якими заявник обґрунтовує рівень свого майнового стану, обов`язок яких щодо подання до суду в силу приписів КАС України покладено саме на заявника.
Саме на позивача покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
Отже, позивач не надав доказів того, що вона не має інших доходів окрім пенсії, а також відомостей про наявність або відсутність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна.
Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України "Про судовий збір", не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
При цьому, суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із такою заявою із обов`язковим наданням необхідних доказів.
Крім того, статтею 133 КАС України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/23, одночасна відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору і повернення позову є невиправданою мірою, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання, суд у процесуальний спосіб повинен надати можливість сплатити судовий збір.
Враховуючи наведене, позивач частково виконав вимоги ухвали суду від 12.08.2026 надавши до суду копію позову для відповідача.
Тому, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн або належний (допустимий) доказів звільнення від його сплати судового збору.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням доступу до суду. Разом з тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2011 року у справі Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа Креуз проти Польщі, право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Згідно з частиною 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору - відмовити.
Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та скасування рішень.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково п`ять днів з дати отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті вказані вище недоліки шляхом надання суду доказів доплати судового збору або доказів звільнення від його сплати.
Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ