Справа № 420/22381/26
У Х В А Л А
09 вересня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи №420/22381/26 за правилами загального позовного провадження (вх.№ЕС91483/26 від 11.08.2026) за позовною заявою Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , приватного підприємства «МІДАС ФІНАНС ГРУП», товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП», товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАІЇ» про визнання протиправною та скасування вимоги,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , приватного підприємства «МІДАС ФІНАНС ГРУП», товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛ КОНСТРАКШН ГРУП», товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАІЇ» про визнання протиправною та скасування вимоги, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати в повному обсязі вимогу Південного офісу Держаудитслужби від 14.07.2026 №151506-14/2762-2026 щодо усунення виявлених порушень.
Ухвалою від 27.07.2026 суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, вирішив розглядати справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
11 серпня 2026 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/22381/26 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (вх.№ЕС91483/26 від 11.08.2026).
В обґрунтування поданого клопотання, покликаючись на норми ст.44, 166, 209, 211, 224, 262 КАС України, представник відповідача зазначив, що при розгляді справ в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд буде позбавлений можливості в повній мірі забезпечити перевірку того, чи прийняті (вчинені) відповідні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії тощо. Представник відповідача також зазначив, що розгляд у першій інстанції адміністративних справ в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) ускладнює можливість суду під час розгляду такої справи забезпечити у повній мірі дотримання принципу гласності та відкритості судового процесу і його повного фіксування технічними засобами, а також принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) обмежує право на доступ до правосуддя, яке, за визначенням Конституційного Суду, охоплює можливість особи не лише ініціювати судовий розгляд, а й брати безпосередню участь у процесі (рішення від 12.04.2012 № 9-рп/2012). У зв`язку із зазначеним, можна зробити висновок, що існує потреба проведення судового засідання в порядку загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Інших доводів представником відповідача не зазначалось.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Частиною 6 статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд виходив з того, що згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Ця справа не належить до справ, перелічених у ч.4 ст.257 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Зокрема, позивачем не заявлено вимог про відшкодування шкоди, а оскаржувана вимога, якою на позивача покладено обов`язок забезпечити стягнення грошових коштів з інших осіб, не є рішенням, на підставі якого самим відповідачем може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів з позивача, у зв`язку з чим пункти 2 і 4 частини 4 статті 257 та пункти 2 і 4 частини 4 статті 12 КАС України до спірних правовідносин не застосовуються.
У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.8 ст.262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Отже, обґрунтовані пояснення, міркування, аргументи, заперечення щодо наведених позивачем у позовній заяві доводів, повинні бути викладені у відзиві на позовну заяву.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом даної справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Суд звертає увагу, що у клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, представник відповідача не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання по суті носить загальний характер.
Оцінюючи цю справу за критеріями, наведеними у ч.3 ст.257 КАС України, суд виходить з того, що предметом спору є перевірка правомірності одного акта індивідуальної дії - вимоги від 14.07.2026 №151506-14/2762-2026, а предмет доказування обмежується документами, складеними за наслідками контрольного заходу, та документами, на підставі яких відповідач дійшов висновку про наявність порушень.
Залучення до участі у справі дев`яти третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, саме по собі не змінює характеру спірних правовідносин та предмета доказування. Ухвалою від 27.07.2026 третім особам встановлено строки для подання письмових пояснень як з дня отримання позовної заяви, так і з дня отримання відзиву, а позивачу та відповідачу роз`яснено передбачене ч.2 ст.165 КАС України право подати відповіді на пояснення третьої особи, тому кожен з учасників справи має можливість довести свою позицію до суду у письмовій формі.
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що вони не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а тому відповідно до пункту 2 частини 6 статті 262 КАС України в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи №420/22381/26 за правилами загального позовного провадження (вх.№ЕС91483/26 від 11.08.2026) необхідно відмовити.
Керуючись ст.12, 248, 256, 257, 260, 262 КАС України суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи №420/22381/26 за правилами загального позовного провадження (вх.№ЕС91483/26 від 11.08.2026) - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч.2 ст.256 КАС України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО
09.09.2026