Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
09 вересня 2026 року Справа № 520/33099/25
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження питання про залишення позову без розгляду у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" (просп. Індустріальний, буд. 3, м. Харків, 61089) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області за формою «Ш» від 12.09.2025 року №0/44204/0415;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області за формою «Ш» від 13.10.2025 року №0/47758/0415;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області за формою «Ш» від 13.10.2025 року №0/47780/0415.
Представником відповідача - ГУ ДПС у Харківській області було подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, котра мотивована тим, що оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Така позиція підтверджується постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19.
Предметом оскарження у даній справі є скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2025 №0/44204/0415, від 13.10.2025 №0/47758/0415, від 13.10.2025 №0/47780/0415, які було винесено за наслідками адміністративного оскарження до ДПС України податкових повідомлень-рішень від 07.07.2025 №0/33167/0415, №0/33140/0415, №0/33079/0415.
До Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування вказаних ППР позивач звернувся 19.12.2025, тобто поза межами передбаченого Законом місячного строку звернення до суду, у зв`язку з чим просить суд залишити позов без розгляду.
Представник позивача щодо поданого клопотання про залишення позову без розгляду жодних пояснень, заяв або клопотань із викладеною власною правовою позицією з вказаного питання до суду не подав.
З`ясовуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Водночас частиною першою статті 122 КАС України прямо передбачено можливість встановлення строку звернення до адміністративного суду іншими законами.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків регулює Податковий кодекс України.
Пунктом 56.19 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, у разі попереднього використання платником податків процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення застосуванню підлягає спеціальний місячний строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто від дати отримання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Як убачається з матеріалів позовної заяви спірні ППР було винесено за наслідками адміністративного оскарження до ДПС України податкових повідомлень-рішень від 07.07.2025 №0/33167/0415, №0/33140/0415, №0/33079/0415.
На ППР від 04.07.2025 № 0/33167/0415, позивачем було подано скаргу за вих. № 22/07/25-2, яка рішенням ДПС України від 04.09.2025 року № 25747/6/99-00-06-03-01-06 була задоволена частково.
На виконання рішення ДПС України № 25747/6/99-00-06-03-01-06, було прийнято податкове ППР від 12.09.2025 року № 0/44204/0415.
Зазначене податкове повідомлення - рішення від 12.09.2025 року № 0/44204/0415 надійшло до електронного кабінету платника податків 15.09.2025 року.
На ППР від 12.09.2025 року № 0/44204/0415, Позивачем до ДПС України було подано скаргу за вих. № 25/09/25-9, яка Рішенням від 07.10.2025 року № 29028/6/99-00-06-03-02-06 залишена без розгляду.
Також, Позивач на ППР від 04.07.2025 № 0/33140/0415, подав 22.07.2025 року до ДПС України скаргу за вих. № 22/07/25-4, яка рішенням ДПС України від 17.09.2025 року № 26991/6/99-00-06-03-01-06 була задоволена частково.
На виконання рішення ДПС України № 26991/6/99-00-06-03-01-06 було прийнято нове ППР від 13.10.2025 № 0/47758/0415.
Зазначене податкове повідомлення - рішення від 13.10.2025 року № 0/47758/0415 надійшло до електронного кабінету платника податків 13.10.2025 року.
На ППР від 04.07.2025 №0/33079/0415, позивач 23.07.2025 року до ДПС України подав скаргу за вих. № 23/07/25-2, яка рішенням ДПС України від 17.09.2025 №26989/6/99-00-06-03-01-06 була задоволена частково.
На виконання рішення ДПС України № 26989/6/99-00-06-03-01-06, було прийнято податкове ППР від 13.10.2025 №0/47780/0415.
Зазначене податкове повідомлення - рішення від 13.10.2025 року № 0/47780/0415 надійшло до електронного кабінету платника податків 13.10.2025 року.
Отже, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 про те, якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Позовна заява про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень сформована в системі «Електронний суд» 19.12.2025 р. та одержана судом 22.12.2025 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду. При цьому позивачем не надано заяви про поновлення строку звернення до суду та не надано доказів поважності його пропуску.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Також у пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. theUnitedKingdom), Series A, № 93).
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень ст.ст. 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи викладене, заява відповідача про залишення позову без розгляду підлягає частковому задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ГУ ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити частково.
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде залишено без розгляду відповідно до приписів ч.15 ст.171 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 09.09.2026 року.
Суддя Бадюков Ю.В.