Справа № 308/10301/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої - судді Шумило Н.Б.
за участю секретаря судового засідання - Дуб В.І.
представника позивача - адвоката Мокрянин М.М.
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шпуганич В.П.
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Пітух В.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просить визнати недійсним з моменту укладення договір дарування будинку та земельної ділянки укладений 11 квітня 2012 року між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарований) щодо житлового будинку та земельної ділянки в АДРЕСА_1 , посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А. у реєстрі за №1021.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, про що повідомлено учасників справи.
13.08.2026 року до суду від відповідача ОСОБА_2 поступила зустрічна позовна заява до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_5 про визнання зобов`язань за договорами позики відсутніми, в якому просить прийняти зустрічний позов до розгляду в одному провадженні №308/10301/26 з позовом ОСОБА_3 до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною. Визнати зобов`язання за договором позики від 19.07.2009, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ,- відсутніми. Визнати зобов`язання за договором позики від 07.07.2011, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ,- відсутніми.
В зустрічному позові зазначено, що основною підставою позову визначено наявність ознак фраудаторності оскаржуваного договору через існування боргів у ОСОБА_4 на момент його укладення. Можливе задоволення зустрічного позову про визнання обов`язку боржника за договорами позики відсутніми виключає повністю задоволення первісного позову про визнання договору дарування недійсним, який на думку позивача за первісним позовом, укладений з метою уникнення повернення боргу стороною спірного правочину, а тому ці позови (незважаючи на пред`явлення відповідачем зустрічного позову до іншого співвідповідача за первісним позовом) мають однакову підставу позову, виникають з одних правовідносин, співвідносяться як взаємовиключні позовні вимоги, стосуються одних і тих самих учасників спору,- у зв`язку з чим є взаємопов`язаними, а тому їх доцільно розглядати разом.
На думку позивача за зустрічним позовом, зобов`язання за договорами позики від 19.07.2009 та від 07.07.2011 є відсутніми. ОСОБА_4 11.04.2012 року уклала на його користь договір дарування житлового будинку та земельної ділянки. З 2006 по 2026 рік він проживав у належному йому будинку та періодично був за кордоном. Увесь цей час, Позивач за первісним позовом та ОСОБА_4 , які є близькими друзями, часто зустрічались у нього вдома. Після розлучення з його батьком, ОСОБА_5 , (27.10.2011), ОСОБА_4 створила власну сім`ю, вдруге вийшла заміж. Відносини з її чоловіком, який також проживав у нього в будинку, за вищевказаною адресою, склалися вкрай напружені. Спільне проживання було неможливе, домовленостей про порядок користування житлом не було досягнуто, хоча він умовно складається з двох частин та має окремі входи.
Згодом, 09 лютого 2026 року, між ним та матір`ю, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ) було укладено попередній договір купівлі-продажу спірного будинку та земельної ділянки. Строк укладення основного договору нами визначено 01.09.2026 року. Ціну продажу вказаних об`єктів нерухомості погоджено в розмірі 70000 дол. США. З метою виконання вказаних зобов`язань, він отримав завдаток в розмірі 5000 дол. США. Перевіривши ринкові ціни на нерухомість в Ужгороді, зрозумів, що уклав попередній договір на вкрай невигідних для себе умовах і попросив матір розірвати його.
10 липня 2026 року ними було розірвано вищевказаний попередній договір купівлі-продажу та сплачено на користь матері забезпечувальний платіж у подвійному розмірі, - 10000 дол. США. Вказані кошти у нотаріуса були передані матері, яка одразу їх передала Позивачу за первісним позовом. Після укладення вказаного правочину він повернувся додому і почув, як мати вихвалялась її чоловіку про те, що вони здобула хороші кошти від розірвання угоди і будинок вона собі поверне за будь-яких обставин за допомогою ОСОБА_3 . Зокрема, : «..адвокати вже все придумали, я буду мати «дружній борг» перед Когуткою, буде подано позов, я його визнаю і знову отримаю будинок….». Невдовзі, 15.07.2026 ОСОБА_3 було подано позовну заяву до суду з аналогічних мотивів. Тому, в межах розумних міркувань, вважає, що боргові зобов`язання між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутні.
Представник позивача - адвокат Мокрянин М.М. подав заперечення, в яких вважає що зустрічна позовна заява не підлягає прийняттю. З доводами позивач та його представник позивача не погоджується. Таку вимогу позивач ОСОБА_3 в особі представника вважає втручанням у договірні відносини і пред`явлення позову не скільки на захист інтересів позивача ОСОБА_2 , а відповідачки 2 ОСОБА_1 у разі ухвалення судом рішення про відсутність боргу, який визнається відповідачкою, то у підтвердження позивач не зможе отримати судовий захист, а саме примусово стягнути борг у межах справи № 308/11502/26.
Більше того розгляд такої вимоги у справі може надати іншому відповідачу можливість зловживати процесуальними правами, зупиняти розгляд справи тощо. Вказане свідчить що така вимога про відсутність права заявлена в інтересах саме боржника за основним зобов`язанням ОСОБА_1 . Звертає увагу суду про відсутність договорів позики від 19.07.2009 р. та 07.07.2011 р., у той же час у матеріалах справи наявні розписки про отримання позики що не є тотожним договору позики та заява відповідачки про справжність підпису посвідчена нотаріально, в якій позичальник визнає борг за розписками станом на 14.07.2026 на загальну суму 18000 доларів США. Вказує, що за наведеного, відсутні передумови для прийняття зустрічного позову, а саме пов`язаність вимог і, що задоволення вимоги про визнання відсутнім права вимоги може виключити задоволення вимоги про визнання недійсним основного правочину.
Також, у зустрічному позові залучається до справи інша особа ОСОБА_5 , який не є стороною позики чи договору дарування. У межах справи про фраудаторність правочину, недобросовісність позичальника суд повинен надавати оцінку доводам заявника щодо статусу майна подарованого за оскаржуваним договором дарування що виходить за межі предмету спору.
Вважає, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами не є взаємопов`язані, не виникають з одних правовідносин, регулюються різними нормами права, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе лише до затягування вирішення даного спору, оскільки відсутня однорідність цих позовних вимог. Крім того, вимоги за вказаними позовами не можуть зараховуватися, а задоволення зустрічного позову повністю або частково не виключить можливість задоволення первісного позову.
Матеріали справи містять достатньо доказів та підтверджують позицію сторін щодо предмету спору і суд вправі у межах вимоги про визнання недійсним договору дарування надати оцінку спірним правовідносинам.
В підготовчому судовому засіданні 02.09.2026 відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Пітух В.І. просили прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, оскільки такий подано у строк визначений в ухвалі суду, дані позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним. Можливе задоволення зустрічного позову про визнання обов`язку боржника за договорами позики відсутніми виключає повністю задоволення первісного позову про визнання договору дарування недійсним, тому ці позови мають однакову підставу, виникають з одних правовідносин, співвідносяться як взаємовиключні позовні вимоги, стосуються одних і тих самих учасників спору.
Представник позивача адвокат Мокрянин М.М. в підготовчому судовому засіданні 02.09.2026 заперечив щодо прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 з підстав наведених у поданих письмових запереченнях. Зазначив, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами не є взаємопов`язані, не виникають з одних правовідносин, регулюються різними нормами права, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе лише до затягування вирішення даного спору, оскільки відсутня однорідність цих позовних вимог. Крім того, вимоги за вказаними позовами не можуть зараховуватися, а задоволення зустрічного позову повністю або частково не виключить можливість задоволення первісного позову. Просив відмовити у прийнятті зустрічного позову.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шпуганич В.П. в підготовчому судовому засіданні 02.09.2026 заперечив щодо прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 , вказав що відсутні підстави для його прийняття, оскільки позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами не є взаємопов`язані, виникають з різних правовідносин.
Заслухавши думку учасників, ознайомившись із позовною заявою та зустрічним позовом, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Так, зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред`явленого до нього позову.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 п.15 роз`яснено, що об`єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.
Крім того, згідно ч. ч. 1,2 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.07.2026 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, про що повідомлено учасників справи.
Копію вказаної ухвали суду направлено відповідача до електронного кабінету в системі «Електронний суд», згідно довідки така доставлена відповідачу ОСОБА_2 30.07.2026.
Зустрічна позовна заява подана ОСОБА_2 до суду через систему «Електронний суд» та зареєстрована 13.08.2026 року, відтак подана у строк визначений ч.1 ст.193 ЦПК України.
Вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
Так, предметом первісного позову є визнання недійсним договору дарування будинку та земельної ділянки укладений 11 квітня 2012 року між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_2 , натомість предметом зустрічного позову є визнання зобов`язання за договором позики від 19.07.2009, та від 07.07.2011, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ,- відсутніми.
Таким чином, позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами не є взаємопов`язані, не виникають з одних правовідносин, регулюються різними нормами права, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе лише до затягування вирішення даного спору, оскільки відсутня однорідність цих позовних вимог.
Також, вимоги за вказаними позовами не можуть зараховуватися, а задоволення зустрічного позову повністю або частково не виключить можливість задоволення первісного позову.
Окрім того, як слідує із зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 вказав відповідачами окрім позивача за прервісним позовом, ще ОСОБА_1 , яка є відповідачем і за первісним позовом, а також ОСОБА_5 , який взагалі не є стороною первісного позову.
При цьому, суд зазначає, що склад учасників за зустрічним позовом не може розширюватися за рахунок осіб, які не є сторонами у первісному позові.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в прийнятті зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом слід відмовити та повернути її відповідачу ОСОБА_2 за первісним позовом.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, тому вважає за недоцільне перевіряти чи така відповідає вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
При цьому, суд роз`яснює, що повернення зустрічного позову не обмежує право відповідача за первісним позовом звернутись до суду з позовною заявою на загальних підставах.
Керуючись ст. ст. 4, 193-194, 257, 353 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання зобов`язань за договорами відсутніми, - відмовити.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
Зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами повернути заявнику та роз`яснити право на звернення до суду із позовом у загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено - 09 вересня 2026 року
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило