ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 вересня 2026 року Справа №160/25518/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Секірської А.Г. розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд у загальному позовному провадженні справи № 160/25518/26 за позовом адвоката Устименко Олени Миколаївни в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа № 160/25518/26 за позовом адвоката Устименко Олени Миколаївни в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області:
- №[номер приховано] від 29.07.2026, на підставіі якого за порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР у відношенні ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію в сумі 159917 грн. 00 коп;
-№ [номер приховано] від 29.07.2026, на підставі якого за порушення п.85.2 ст. 85 ПКУ до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію в сумі 1020 грн.
Ухвалою суду від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.09.2026 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи №160/25518/26 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, в обґрунтування якого зазначено таке.
Відповідно до положень ст.44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Відповідно до положень ст.166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Відповідно до вимог п.2) ч.4 ст.260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Судові справи за позовами платників податків щодо оскарження рішень контролюючих органів про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог щодо застосування РРО/ПРРО платникам податків, які користуються послугами небанкіських надавачів платіжних послуг та носять систематичний характер, виявлені при проведенні фактичних перевірок, незалежно від суми нарахованих штрафних (фінансових) санкцій, мають важливе значення для сторін та становлять значний суспільний інтерес, отже, не повинні вважатись справами незначної складності та розглядатись судами в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, враховуючи зміст позовних вимог та категорію справи, для всебічного і повного встановлення обставин справи №160/25518/26 необхідним є розгляд справи за правилами загального позовного провадження. З урахуванням викладеного, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зацікавлене у розгляді справи в порядку загального позовного провадження з огляду на закріплений ст.10 КАС України принцип гласності судового процесу.
З урахуванням положень КАС України, вважає, що розгляд справи №160/25518/26 за правилами спрощеного позовного провадження може обмежити його права на касаційний перегляд справи.
На підставі викладеного відповідач просив суд здійснювати розгляд справи №160/25518/26 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд встановив таке.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності; за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Аналогічні положення закріплено у частині четвертій статті 12 КАС України.
Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.
Перелік справ незначної складності для цілей КАС України визначено в частині шостій статті 12 КАС України.
Однак зазначений перелік справ не є вичерпним.
Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частиною першою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно із частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною шостою статті 262 КАС України унормовано, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно із частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Оцінивши категорію та складність справи, предмет спору, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний представником позивача спосіб захисту, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення попереднього або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
У свою чергу, ГУДПС у Дніпропетровській області не обґрунтувало необхідності проведення судового засідання та не повідомило суду обставин, які унеможливлюють розгляд даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Ймовірна відсутність у контролюючого органу можливості оскаржити в касаційному порядку прийнятого рішення суду у справі, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, також не є тією обставиною, яку відповідно до положень частини третьої статті 257 КАС України суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, та існування якої обумовлює розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд наголошує, що зазначена справа не є справою значної складності, перешкод для розгляду її за правилами спрощеного позовного провадження судом не встановлено.
Суд також зауважує, що дотримання принципів гласності, рівності усіх учасників справи перед законом і судом, диспозитивності та змагальності, відбувається й під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та у повній мірі забезпечено встановленою КАС України процедурою обміну сторонами заявами по суті справи, подання доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовано вимоги чи заперечення, подання відповідних заяв та клопотань тощо.
Так, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Сторони не обмежені у своєму праві подавати заяви по суті справи, зокрема, відповідь на відзив, заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Підсумовуючи викладене, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259-262 КАС України, а також, що з поданої заяви судом не установлено обставин, що зумовлюють проведення підготовчого або судового засідання у справі з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви.
Керуючись статтями 12, 161, 241, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Залишити без задоволення заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи № 160/25518/26 за правилами загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя А.Г. Секірська