У Х В А Л А
11 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 160/5908/26
провадження № 11-372заі26
Суддя Великої Палати Верховного Суду Мартинюк Н. М.,перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2026 року у справі № 160/5908/26 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматись від вчинення дій,
УСТАНОВИЛА:
11 березня 2026 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, скаржник) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Апарату Верховної Ради України, у якому просив: зобов`язати Апарат Верховної Ради України на підставі статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) та статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утриматися від вчинення будь-яких організаційних, розпорядчих та реєстраційних дій щодо опрацювання (включно з реєстрацією в системі електронного документообігу), тиражування та підготовки до винесення на розгляд Верховної Ради України проєктів, постанов, чи інших документів про підготовку або призначення виборів Президента України до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 16 березня 2026 року адміністративну справу № 160/5908/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій передав на розгляд за інстанційною підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 квітня 2026 року, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 1 липня 2026 року, відмовив у прийнятті до свого провадження справи № 160/5908/26 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматись від вчинення дій та повернув її до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.
30 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою про роз`яснення ухвали цього суду від 13 квітня 2026 року у справі № 160/5908/26.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 травня 2026 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2026 року у справі № 160/5908/26.
ОСОБА_1 не погодився із зазначеним судовим рішенням та 2 вересня 2026 рокузасобами поштового зв`язку надіслав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду заяви про роз`яснення судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Правила статті 296 КАС України встановлюють форму та зміст апеляційної скарги.
Так, відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга цієї статті).
Повний текст ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2026 року у справі № 160/5908/26 складено цього ж дня. Водночас позивач звернувся з цієї апеляційною скаргою лише 2 вересня 2026 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 295 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ОСОБА_1 додав до апеляційної скарги заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Ця заява обґрунтована тим, що копію ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2026 року позивачу вручено не було, а про її наявність він дізнався лише 1 вересня 2026 року після ознайомлення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Позивач зазначає, що є чинним військовослужбовцем Збройних Сил України, виконує бойові завдання в умовах постійної зміни місця перебування та дислокації, що не залежать від його волі, а також після призову на військову службу у 2025 році не користується підсистемою «Електронний суд». Крім того, стверджує, що у районах виконання завдань військової служби відсутній постійний доступ до електроенергії, мережі Інтернет та онлайн-сервісів судової влади, що об`єктивно ускладнювало своєчасне ознайомлення із судовими рішеннями.
З огляду на зазначене скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвалиКасаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2026 року та поновити строк звернення до суду із цією апеляційною скаргою.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, варто зауважити, що норми КАС України не містять вичерпного переліку причин, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Тобто поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Водночас причини пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Водночас, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання апеляційної скарги.
Насамперед, варто зауважити, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд з 25 березня 2019 року.
Згідно пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
У пункті 37 Положення зазначається, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.
До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.
Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Пунктом 38 Положення передбачено, що інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету.
Тож, у зв`язку із наявністю у позивача зареєстрованого Електронного кабінету, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не зобов`язаний надсилати йому копії рішень у паперовій формі, якщо позивач не звертався з окремою заявою. У свою чергу, позивач повинен перевіряти надходження листів на електронну пошту, або ж належним чином користуватися Електронним кабінетом у підсистемі Електронний суд.
Щодо посилань скаржника на воєнний стан та проходження ним військової служби слід зазначити, що саме факт введення воєнного стану та проходження скаржником військової служби не є безумовними поважними причинами для поновлення будь якого процесуального строку. Дана обставина не звільняє заявника від наведення обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Подібний висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у пункті 58 постанови від 8 грудня 2022 року у справі № 990/102/22.
Отож, для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених позивачем в обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Водночас ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду апеляційної інстанції у порядку встановленому законом.
З огляду на викладене, зазначені позивачем у заяві підстави поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними, позаяк такі є абстрактними, узагальненими та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку.
Крім того, відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина шоста статті 296 КАС України).
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що він є учасником бойових дій (на підтвердження чого надав до матеріалів скарги витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20260513-00187458 від 13 травня 2026 року), та відповідно звільнений від сплати судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України врегульовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до приписів пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У частині другій статті 22 цього ж Закону передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20 (провадження № 11-331заі20).
Отже, пільги, визначені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», поширюються на учасників бойових дій лише у справах, пов`язаних з їх соціальним захистом.
Водночас, у цій справі предметом спору є зобов`язання Апарату Верховної Ради України утриматися від вчинення будь-яких організаційних, розпорядчих та реєстраційних дій щодо опрацювання (включно з реєстрацією в системі електронного документообігу), тиражування та підготовки до винесення на розгляд Верховної Ради України проєктів, постанов, чи інших документів про підготовку або призначення виборів Президента України до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Відтак, ОСОБА_1 звертається за захистом права, яке не випливає зі статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто спір не зачіпає обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту ветеранів війни, тому підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору, попри його статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відсутні.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено в розмірі 3 328,00 грн.
Отож, розмір судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією скаргою, становить 3 328 грн.
Судовий збір за подання апеляційної скарги до Великої Палати Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030102;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;
банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.);
рахунок отримувача (стандарт IBAN) - [рахунок приховано];
код класифікації доходів бюджету - 22030102;
призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частинами другою та третьою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Положеннями статті 169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам статей 295, 296 КАС України і виявлені судом недоліки перешкоджають прийняттю її до провадження, то така скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 169, 295, 296 КАС України, суддя Великої Палати Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2026 року в адміністративній справі № 160/5908/26.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2026 року в адміністративній справі № 160/5908/26 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення або вказати інші підстави для поновлення строку з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;
- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому законом або зазначити підстави звільнення, надавши документ, який підтверджує звільнення від сплати цього платежу.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду Н. М. Мартинюк