Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення
11 вересня 2026 р. Справа № 520/26398/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянув у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання судового рішення по справі №520/26398/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду 24.03.2026 подано заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення у справі №520/26398/21;
- визнати дії Боржника щодо виплати мізерними частинами такими, що суперечать практиці ЄСПЛ та Конституції України, і прирівнюються до відмови у виконанні рішення суду;
- зобов`язати керівника ГУ ПФУ в Харківській області особисто подати завірений звіт про виконання рішення суду з підтвердженням відповідальності за його достовірність з обов`язковим долученням копій платіжних документів, що підтверджують фактичне перерахування коштів, в якому надати: персоніфікований графік повної виплати боргу (45 854,71грн.) та судового збору (908,00 грн) у розумні строки (не більше 3-6 місяців); завірений розрахунок нарахування 3% річних та інфляційних втрат у вигляді таблиці з конкретними сумами за весь період прострочення виплати (з моменту виникнення боргу до дня подання звіту) з метою визначення повного розміру шкоди, завданої тривалим невиконанням рішення суду;
- у разі неподання звіту у встановлений судом строк або повторну імітацію виконання -накласти на керівника ГУ ПФУ в Харківській області штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на момент подання звіту (або закінчення строку на його подання) з яких 50 відсотків штрафу (половину) стягнути на мою користь а іншу половину - до Державного бюджету України (згідно з ч.2 ст.382 КАС України);
- зобов`язати Боржника надати до суду копії всіх постанов державних виконавців у виконавчому провадженні №69294763 та підтвердження про його закриття, з метою перевірки законності дій органів державної виконавчої служби.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/26398/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у двомісячний строк після набрання чинності цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 14.02.2022 у справі №520/26398/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
До канцелярії суду 03.06.2026 року надійшов звіт (за вх. 01-26/63531/26) відповідача про виконання судового рішення
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026, залишеною без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2026, прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.06.2026 за вх.№ 01-26/63531/26 про виконання рішення суду у справі №520/26398/21.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати до суду у строк протягом трьох місяців після набрання чинності даної ухвали, звіт про повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справи №520/26398/21.
Вказана ухвала була надіслана відповідачу на електронну адресу та ним отримана 08.06.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
До суду через канцелярію суду від позивача 10.06.2026 надійшло клопотання (вх.№01-26/66776/26 від 10.06.2026) в порядку судового контролю за виконанням судового рішення (про накладення штрафу на керівника боржника за невиконання рішення суду), у якому просить суд:
- звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.06.2026 про виконання рішення суду по справі №520/26398/21 - відхилити як незадовільний;
- визнати причини невиконання рішення Харківського окружного адміінстративного суду від 14.02.2022 року в частині виплати заборгованості - неповажними;
- за умисне та тривале невиконання невиконання судового рішення накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф у розмірі, передбаченому ч.2 ст. 382 КАС України.
До суду через канцелярію суду від позивача 10.06.2026 надійшло доповнення до Клопотання в порядку судового контролю за виконанням судового рішення (про накладення штрафу на керівника боржника за невиконання рішення суду) (вх.№01-26/66785/26 від 10.06.2026).
До суду через канцелярію суду від позивача 16.06.2026 надійшло доповнення до Клопотання в порядку судового контролю за виконанням судового рішення (про накладення штрафу на керівника боржника за невиконання рішення суду) (вх.№01-26/70547/26 від 16.06.2026).
До канцелярії суду 03.09.2026 року надійшов звіт (за вх. 01-26/119157/26) відповідача про виконання судового рішення, в якому зазначено, що рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справи №520/26398/21 головним управлінням в липні 2022 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 22.07.2021 №33/41-4105.
За результатом перерахунку на момент виконання рішення суду загальна сума доплати з 01.01.2025 по 30.06.2025 у розмірі 113183,34 та з 01.01.2025 по 31.12.2025 у розмірі 18000,00 грн., яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.
Виплата боргу можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахукнок виділення коштів з державного бюджету на виплату заборгованості.
У період з жовтня 2025 року по червень 2026 року на виконання рішення суду, у межах встановлених бюджетних асигнувань, ОСОБА_1 виплачено 1 098 гривень 05 копійок.
Станом на момент подачі звіту залишок коштів, нарахованих на виконання рішення суду становить 44756,66 грн.
Для виконання рішення суду по зазначеній справі в повному обсязі Головним правлінням 12.06.2026 № 2000-0510-5/103910 зроблено запит до Пенсійного України шодо виділення коштів на виплату розмірі 44756 гривень 66 копійок.
Листом від 20.07.2026 №2800-030101-9/54709 Пенсійний фонд України повідомив, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.
Для виконання рішення суду по зазначеній справі в повному обсязі Головним управлінням 21.07.2026 № 2000-0510-5/126836 зроблено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період у розмірі 44756 гривень 66 копійок.
Листом від 18.08.2026 № 2800-030101-9/63739 Пенсійний фонд України повідомив, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.
Крім того, разом із звітом відповідачем подане клопотання в якому просив у разі неприйняття звіту, викладені обставини вважати поважними та просив не накладати штраф на керівника суб`єкта владних повноважень або звільнити від його сплати.
В обґрунтування зазначеного клопотання, відповідач зазначив, що якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Також зазначив, що відповідачем було вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення, в тому числі направлено відповідний запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виплати різниці в пенсії позивачу на виконання рішення суду. Подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету на фінансування виконання вказаного судового рішення від діяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не залежать.
Відтак, ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі.
Дослідивши поданий звіт відповідача від 03.09.2026 за вх.за вх. 01-26/119157/26 та клопотання, суд прийшов до наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення:
1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;
2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до частин 3-5 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
У звіті Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначає, що фактично, у повному обсязі виконати судове рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.
Суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, відповідно до якої переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з частиною першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п.20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме:
- взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України;
- здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Планом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2025 рік (зі змінами), затвердженим Головою правління Пенсійного фонду України 28 жовтня 2025 року, видатки за рахунок коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 9552,9 тис гри; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - у сумі 10221,3 тис грн; за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 21399,0 тис грн; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - у сумі 12313,5 тис грн., які використані в повному обсязі.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік».
Планом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2026 рік (зі змінами), затвердженим Головою правління Пенсійного фонду України 18 травня 2026 року, передбачені видатки за рахунок коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування:
- на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, у сумі 24941,4 тис грн;
- на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у сумі 24102,1 тис грн;
за рахунок коштів Державного бюджету України:
- на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 44511,5 тис грн;
- на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у сумі 23825,0 тис грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 05.06.2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Суд зазначає, що у випадку надходження грошових коштів на рахунок відповідача за відповідним цільовим призначенням, Управління автоматизованим способом, пропорційно обсягу виділених з державного бюджету коштів та кількості отримувачів, здійснює розрахунок та часткову виплату заборгованості.
При цьому, суд звертає увагу, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсії, які належать позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого територіального органу Пенсійного фонду України.
Аналогічного висновку, а саме про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, дійшов Верховний Суд у постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19.
Отже, відповідач здійснює заходи щодо повного виконання судового рішення, а фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття.
Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно ч.2 ст.382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
За правилами ч.11 ст.382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що поданий відповідачем звіт та надані суду документи свідчать про часткове виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справи №520/26398/21.
Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення від 14.02.2022 по справи №520/26398/21 внесено до Реєстру судових рішень дані заявниці із зазначенням суми боргу.
Крім того, відповідачем 02.04.2026 за вих.№2000-0510-5/55547 зроблено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період в розмірі 45088 гривень 66 копійок.
Відповідачем,12.05.2026 за вих. №2000-0510-5/83031 повторно зроблено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період в розмірні 44988 гривень 66 копійок..
Відповідачем 12.06.2026 № 2000-0510-5/103910 зроблено запит до Пенсійного України шодо виділення коштів на виплату розмірі 44756 гривень 66 копійок.
Листом від 20.07.2026 №2800-030101-9/54709 Пенсійний фонд України повідомив відповідача, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.
Відповідачем 21.07.2026 № 2000-0510-5/126836 зроблено запит до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період у розмірі 44756 гривень 66 копійок.
Листом від 18.08.2026 № 2800-030101-9/63739 Пенсійний фонд України повідомив відповідача, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.
Разом з тим, заборгованість, з пенсії, яка внесена до електронного реєстру судових рішень, залишається не виплаченою.
Суд наголошує, що приймаючи звіт суб`єкта владних повноважень, не є підтвердженим факт повного виконання судового рішення. Проте, відповідачем наведені обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення станом на день подання звіту (зокрема фінансова складова, яка безпосередньо не залежить від відповідача у справі).
Щодо доводів позивача про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів нарахування, обліку чи спроб виплати судового збору в сумі 908,00 грн, що на його думку також свідчить про невчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання рішення суду, оскільки стягнення судового збору з суб`єкта владних повноважень здійснюється в окремому, встановленому законом порядку органами Казначейства України шляхом безспірного списання коштів за рахунок бюджетних асигнувань відповідного суб`єкта владних повноважень. Відтак, відсутність у звіті про виконання судового рішення відомостей про нарахування, облік чи спробу виплати відповідної суми судового збору сама по собі не свідчить про невчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання судового рішення, та не може бути підставою для висновку про його невиконання.
Щодо доводів позивача в частині "добросовісності" дій боржника з огляду на направлення ним двох запитів до органів ПФУ у квітні та травні 2026 року та при цьому не вчинення будь-яких дій з березня 2022 року по жовтень 2025 року (понад 3 роки), суд зазначає, що сама по собі тривалість періоду, протягом якого виконання судового рішення не було завершено, не є достатньою підставою для висновку про недобросовісність боржника, якщо судом встановлено вчинення ним дій, об`єктивно спрямованих на виконання рішення, а апелянтом не доведено, що такі дії мали формальний характер або були вчинені виключно з метою створення видимості виконання судового рішення.
Посилання позивача на бездіяльність боржника протягом періоду з березня 2022 року по жовтень 2025 року також не спростовує того, що предметом розгляду суду є поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення та оцінка вчинених ним на момент розгляду звіту дій. Водночас, позивач не навів, які саме конкретні дії боржник був зобов`язаний вчинити у вказаний період, у який строк та якими доказами підтверджується його бездіяльність, що мала наслідком невиконання судового рішення.
Щодо доводів позивача про наявність підстав для застосування до керівника суб`єкта владних повноважень заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, суд зазначає, що такі доводи підлягають оцінці з урахуванням обставин справи та правового регулювання, передбаченого статтею 382-3 КАС України.
Верховний Суд в ухвалі від 31 січня 2024 року в адміністративній справі №560/1080/19 виклав наступну правову позицію щодо застосування на керівника органу пенсійного фонду штрафу за невиконання рішення суду за відсутності фінансування: "накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, можливе або у разі ненадання звіту на виконання ухвали суду, або ненадання доказів, які свідчать про невжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду з моменту останнього встановлення строку надання звіту суб`єкта владних повноважень".
З наданих до Звіту про виконання рішення суду від 03.09.2026 за вх. 01-26/119157/26 доказів встановлено, що керівник ГУ ПФУ в Харківській області вживав заходи на виділення коштів для виконання ухваленого на користь заявника судового рішення. Проте, фактична невиплата позивачу нарахованих сум, пов`язана з встановленою Пенсійним фондом України черговістю виконання судових рішень в межах бюджетних асигнувань.
Таким чином, покладені судом зобов`язання на відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому законом, та в межах повноважень ГУ ПФУ в Харківській області після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.
Суд враховує, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд не вбачає наявності таких підстав.
Зазначені висновки узгоджуються в висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.
Отже, у разі вжиття суб`єктом владних повноважень відповідних заходів для виконання рішення суду, яке стосується здіснення виплат, штраф на керівника суб`єкта владних повноважень не накладається.
У свою чергу, як вбачається з поданого до суду звіту, ГУ ПФУ в Харківській області рішення частково виконано.
У зв`язку із наведеним, на переконання суду, підстави для застосування до відповідача наслідків, встановлених частиною 2 статті 382 КАС України в частині накладення на керівника ГУ ПФУ в Харківській області штрафу за невиконання рішення суду, відсутні.
Щодо інших доводів позивача, які викладені у клопотанні за вх.№01-26/66776/26 від 10.06.2026 та доповнень до нього за вх.№01-26/66785/26 від 10.06.2026 та за вх.№01-26/70547/26 від 16.06.2026, суд зазначає, що такі на правильність висновків суду не впливають.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 11 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України та зважаючи на те, що відповідачем було здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 14.02.2022 у справі №520/26398/21, а також надано до суду актуальні докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, суд дійшов до висновку прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про часткове виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 14.02.2022 у справі №520/26398/21 та встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 382, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.09.2026 за вх. 01-26/119157/26 про виконання рішення суду у справі №520/26398/21.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати до суду у строк протягом трьох місяців після набрання чинності даної ухвали, звіт про повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду вiд 14.02.2022 у справі №520/26398/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали виготовлено та підписано 11.09.2026.
Суддя Ю.О. Супрун