Ухвала № 139700814 у справі № 914/2719/24 від 14.09.2026

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

14 вересня 2026 року м. Львів Справа № 914/2719/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (судді-доповідача) Прядко О.В.,

суддів: Манюка П.Т., Рима Т.Я.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 вих. б/н від 10.09.2026 (вх.№01-04/7623/26 від 10.09.2026) про недовіру колегії суддів у складі: головуючої судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В. від розгляду заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат б/н від 31.08.2026 (вх. №01-05/2901/26 від 01.09.2026)

у справі №914/2719/24

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ-320"

про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ,

УСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МРІЯ-320" (далі - ОСББ "МРІЯ-320") про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2026 у справі №914/2719/24 позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ "МРІЯ-320" у частині питання 3 порядку денного щодо розгляду та затвердження проекту кошторису ОСББ "МРІЯ-320", оформленого протоколом від 04.04.2019. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСББ "МРІЯ-320" судовий збір у розмірі 3028 грн. в дохід державного бюджету України.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 27.04.2026 (вх.№ЗАГС 01-05/1294/26 від 29.04.2026) задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2026 у справі №914/2719/24 в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "МРІЯ-320" у частині питання 3 порядку денного щодо розгляду та затвердження проекту кошторису ОСББ "МРІЯ-320", оформленого протоколом від 04.04.2019, змінено шляхом викладу мотивувальної частини щодо даного рішення загальних зборів в редакції цієї постанови. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2026 у справі №914/2719/24 скасовано в частині відмови в визнанні недійсним рішення загальних зборів ОСББ "МРІЯ-320" у частині питання 4 порядку денного щодо розгляду та затвердження проекту кошторису ОСББ "МРІЯ-320", оформленого протоколом від 16.02.2020. У цій частині позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів ОСББ "МРІЯ-320" (ідентифікаційний код 42862522) у частині питання 4 порядку денного щодо розгляду та затвердження проекту кошторису ОСББ "МРІЯ-320", оформленого протоколом від 16.02.2020. У решті рішення Господарського суду Львівської області від 16.03.2026 у справі №914/2719/24 залишено без змін. Стягнуто з ОСББ "МРІЯ-320" на користь ОСОБА_1 4542,00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Стягнуто з ОСББ "МРІЯ-320" до державного бюджету України судовий збір у розмірі 6056,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та 4542,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Додатковою постановою від 27.08.2026 клопотання представника ОСББ "МРІЯ-320" адвоката Глуховського А.Ю від 16.08.2026 (вх.№01-05/2738/26 від 17.08.2026) про стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "МРІЯ-320" 4333,33 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

01.09.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний Суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення судових витрат б/н від 31.08.2026 (вх.№01-05/2901/26 від 01.09.2026).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2026 постановлено здійснювати розгляд заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі №914/2719/24 без виклику сторін в судове засідання та витребувати матеріали справи у Господарського суду Львівської області.

10.09.2026 на електронну пошту суду ОСОБА_1 подано заяву про недовіру колегії суддів у складі: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Недовіру суду мотивовано незгодою з процесуальними діями суду під час розгляду клопотання представника ОСББ "МРІЯ-320" адвоката Глуховського А.Ю від 16.08.2026 (вх.№01-05/2738/26 від 17.08.2026) про стягнення судових витрат, зокрема, тим, що суд не врахував при прийнятті додаткової постанови від 27.08.2026 поданих заявником заперечень і доказів, а також процесуальними діями суду щодо призначення розгляду клопотання представника ОСББ "МРІЯ-320" адвоката Глуховського А.Ю від 16.08.2026 (вх.№01-05/2738/26 від 17.08.2026) про стягнення судових витрат в судовому засіданні, а заяву про стягнення судових витрат ОСОБА_1 без виклику сторін в судове засідання.

Заяву ОСОБА_1 про недовіру колегії суддів від 10.09.2026 (вх.№01-04/7623/26 від 10.09.2026) розцінено апеляційним судом як реалізацію стороною права на заявлення відводу складу суду.

Ухвалою від 11.09.2026 колегія суддів у складі: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В., визнавши заявлений ОСОБА_1 відвід необґрунтованим, постановила передати матеріали справи №914/2719/24 на автоматизований розподіл для визначення складу суду для розгляду заяви ОСОБА_1 вих. б/н від 10.09.2026 (вх.№01-04/7623/26 від 10.09.2026) про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів: Желіка М.Б. та Орищин Г.В. від розгляду заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат б/н від 31.08.2026 (вх.№01-05/2901/26 від 01.09.2026).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2026, вищевказану заяву про відвід суддів передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Прядко О.В., суддів Рима Т.Я. та Манюка П.Т.

Вирішуючи питання про наявність у даному випадку підстав для заявленого відводу, колегія суддів виходить з нижчевикладеного.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Чинним законодавством не визначено вичерпний перелік обставин, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, тому вирішення питання про визнання певних обставин тими, про які йдеться у вищенаведеній нормі, належить саме до повноважень суду. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3 ст. 38 ГПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку з цим колегія суддів звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як: особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Колегія суддів підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви ОСОБА_1 від 10.09.2026 (вх.№01-04/7623/26 від 10.09.2026), колегія суддів також бере до уваги те, що, окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).

Колегія суддів, враховуючи приписи п. 5 ч. 1 та ч. 4 ст. 35 ГПК України у контексті поданої заяви ОСОБА_1 , приходить до висновку, що фактично викладені заявником доводи зводяться до незгоди з процесуальними діями суду щодо розгляду клопотання представника ОСББ "МРІЯ-320" адвоката Глуховського А.Ю. про стягнення судових витрат від 16.08.2026 (вх.№01-05/2738/26 від 17.08.2026) та заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат.

Частиною 1 ст. 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Доводи заявника суперечать найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявника не влаштовує.

Колегія суддів звертає увагу, що у разі незгоди учасника судового процесу з процесуальними діями та рішеннями судді, він не позбавлений права на оскарження судового рішення у встановленому законом порядку з включенням таких заперечень. При цьому, відповідно до положень ГПК України, правомірність, повнота та об`єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінка доказів є предметом дослідження у відповідному апеляційному або касаційному провадженні.

Отже, доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства щодо наявності підстав для відводу, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, ґрунтуються на припущеннях та міркуваннях, які не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликали б сумнів у об`єктивності або неупередженості судді і які могли б бути перевіреними; та/чи/або на переконливі факти, які могли б викликати сумнів у об`єктивності і неупередженості судді, а відтак є власним суб`єктивним тлумаченням і, з огляду на ч. 4 ст. 35 ГПК України, не можуть бути підставою для відводу головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В. у розумінні ст. ст. 35, 36 ГПК України.

Незгода заявника з процесуальними рішеннями суду щодо розгляду клопотання представника ОСББ "МРІЯ-320" адвоката Глуховського А.Ю від 16.08.2026 (вх.№01-05/2738/26 від 17.08.2026) про стягнення судових витрат та заяви про стягнення судових витрат ОСОБА_1 не може бути підставою для відводу та не свідчить про заінтересованість колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В. у результаті розгляду справи чи упередженість суддів.

Інших підстав, визначених ст. 35, 36 ГПК України, які свідчили б про особисту упередженість головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В. або їх необ`єктивність під час розгляду справи №914/2719/24, заявник не вказав.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 10.09.2026 (вх. №01-04/7623/26 від 10.09.2026) про недовіру колегії суддів слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 35, 39, 234-235 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про недовіру колегії суддів вих. б/н від 10.09.2026 (вх.№01-04/7623/26 від 10.09.2026).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (суддя-доповідач) Прядко О.В.

Суддя Манюк П.Т.

Суддя Рим Т.Я.