РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 вересня 2026 року м. Рівне №460/13887/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., з участю секретаря судового засідання Осташевської І.А. та представників сторін: позивач в судове засідання не прибув, представника Департаменту патрульної поліції Добровчан К.Ю., представника Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Приступи І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні заяву позивача про зміну предмету позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) засобами підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1) та Департамент патрульної поліції (далі - відповідач-2) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що у відповідача-1 були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження №81532311 на підставі постанови відповідача-1 про накладення на позивача адміністративного стягнення, а тому всі прийняті постанови державного виконавця у вказаному виконавчому провадженні підлягають скасуванню.
Ухвалою від 04.08.2026 суд вказану позовну заяву повернув позивачу в частині позовних вимог до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови Управління патрульної поліції в Рівненській області ЕНА №6396567 від 23.12.2025 та поновлення позивачу строку на оскарження постанови ЕНА №6396567, виданої 23.12.2025 Управлінням патрульної поліції в Рівненській області, з врахуванням постанов Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 686/28291/19, від 31 січня 2020 року у справі № 755/7433/19.
Ухвалою від 17.08.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду в частині позовних вимог про визнання дій Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправними та зобов`язання його вчинити дії з повернення безпідставно стягнутих з позивача грошових коштів, з порушенням, визначеного ч. 1 ст. 303 КУпАП строку на звернення до виконання, - на його картковий рахунок (з якого було здійснено стягнення) і таким чином відновивши попередньо існуючий стан позивача до вчинення стосовно нього протиправних дій, скасувавши всі постанови, що стосуються виконавчих дій по ВП №81532311, а також суд відкрив щодо цієї частини позовних вимог позовної заяви провадження в адміністративній справі №460/13887/26, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово суддею за правилами загального позовного провадження з особливостями, що передбачені статтями 268, 269, 271, 272, 287 параграфу 2 глави 11 КАС України, судове засідання у справі призначив на 31 серпня 2026 року, в судове засідання викликав учасників справи та їх уповноважених представників. встановив учасникам справи строки подання до суду відзиву та інших заяв по суті спору та витребував у відповідача докази.
27.08.2026 до суду надійшла подана 26.08.2026 позивачем засобами підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС заява про зміну предмету позову шляхом доповнення позовної заяви двома новими позовними вимогами, зокрема такими:
1) визнати виконавчий документ, який був застосований таким, що не підлягає виконанню (з причини, що крім підстав, зазначених у відповіді позивача на відзив відповідача - у постанові поліції і відповідно у постанові державного виконавця (відповідача) про відкриття виконавчого провадження не зазначені обов`язкові реквізити, а саме стаття КУпАП за якою необхідно було здійснити стягнення штрафу);
2) стягнути з відповідача на користь позивача завдану йому протиправними діями відповідача моральну шкоду у розмірі 3000000 грн. (три мільйони гривень, 00 копійок) з врахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 05.02.2020 р. у справі № 640/16169/17 (провадження № 61-15393св18), від 27 листопада 2019 року у справі №750/6330/17 (ЄДРСР №85964474), від 19 грудня 2018 року у справі №640/14909/16-ц (ЄДРСР №78977790), від 06 лютого 2019 року у справі №199/6713/14-ц (ЄДРСР №79879639), від 22 травня 2019 року у справі №686/20012/18 (ЄДРСР №82419538));
У підготовчому засіданні 14.09.2026 представники відповідачів заперечували проти задоволення заяви представника позивача про зміну предмету позову.
Заслухавши думку представників відповідачів та дослідивши зміст первинної позовної заяви і заяви позивача про зміну предмету позову шляхом доповнення позовної заяви новими позовними вимогами, суд при вирішенні вказаної заяви дійшов до висновків про відсутність підстав для задоволення наведеної заяви позивача, зважаючи на таке.
Відповідно до частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 8 статті 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Так, суд зауважує, що позивач в заяві про зміну предмету позову заявлено, серед іншого, позовну вимогу про визнання виконавчого документа, який був застосований, таким, що не підлягає виконанню (з причини, що крім підстав, зазначених у відповіді позивача на відзив відповідача - у постанові поліції і відповідно у постанові державного виконавця (відповідача) про відкриття виконавчого провадження не зазначені обов`язкові реквізити, а саме стаття КУпАП за якою необхідно було здійснити стягнення штрафу).
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття такої заявленої позовної вимоги та одночасного її розгляду із первинною позовною заявою у цій справі, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 374 КАС України лише суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Отже, з вказаної норми слідує, що визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, може виключно суд, який видав такий виконавчий документ.
З наявної у матеріалах справи постанови про відкриття виконавчого провадження №81532311 від 20.07.2026 суд встановив, що така постанова винесена головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі постанови №ЕНА №6396567 від 23.12.2025, виданої Управлінням патрульної поліції в Рівненській області про стягнення штрафу з ОСОБА_1 на користь держави в розмірі 1360,00 грн.
З вказаного слідує, що вказана постанова про відкриття виконавчого провадження №81532311 від 20.07.2026 винесена на підставі виконавчого документа, яким є постанова Управління патрульної поліції в Рівненській області №ЕНА №6396567 від 23.12.2025. Водночас, як суд зазначив вище, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню може лише суд, який видав виконавчий документ, що відповідає приписам статті 374 КАС України.
Відтак, оскільки у даному випадку спірний виконавчий документ, а саме постанова №ЕНА №6396567 від 23.12.2025, видана Управлінням патрульної поліції в Рівненській області, та виконавче провадження відкрито саме на підставі такої постанови Управління патрульної поліції в Рівненській області, а не виконавчого документу Рівненського окружного адміністративного суду, відтак заявлена представником позивача позовна вимога у межах заяви про зміну предмету позову від 27.08.2026, а саме про визнання виконавчого документа, який був застосований, таким, що не підлягає виконанню (з причини, що крім підстав, зазначених у відповіді позивача на відзив відповідача - у постанові поліції і відповідно у постанові державного виконавця (відповідача) про відкриття виконавчого провадження не зазначені обов`язкові реквізити, а саме стаття КУпАП за якою необхідно було здійснити стягнення штрафу), не підлягає спільному розгляду разом із первинною позовною заявою, а тому у її прийнятті слід відмовити.
Щодо іншої заявленої у заяві про зміну предмету позову позовної вимоги, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача завданої йому протиправними діями відповідача моральної шкоди у розмірі 3000000 грн (три мільйони гривень, 00 копійок) з врахуванням правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 05.02.2020 р. у справі № 640/16169/17 (провадження № 61-15393св18), від 27 листопада 2019 року у справі №750/6330/17 (ЄДРСР №85964474), від 19 грудня 2018 року у справі №640/14909/16-ц (ЄДРСР №78977790), від 06 лютого 2019 року у справі №199/6713/14-ц (ЄДРСР №79879639), від 22 травня 2019 року у справі №686/20012/18 (ЄДРСР №82419538)), суд зазначає, що така не відповідає приписам пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України.
Відповідно пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Разом з тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, оскільки суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що позовні вимоги повинні бути чіткими та зрозумілими, підтверджені викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини. Окрім того, у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо конкретного відповідача. Така необхідність зумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов`язального характеру повинні бути пред`явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
З тексту позовної заяви слідує, що позивачем визначено двох відповідачів, а саме Департамент патрульної поліції та Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Водночас, заявлена у заяві про зміну предмету позову позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача завданої йому протиправними діями відповідача моральної шкоди у розмірі 3000000 грн не містить конкретизації, з якого саме відповідача (Департаменту патрульної поліції чи Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному) позивач просить суд стягнути на його користь завдану йому моральну шкоду.
Суд звертає увагу позивача, що структура позовних вимог повинна відповідати їх процесуальному призначенню та забезпечувати можливість суду чітко встановити, який саме спосіб захисту обирає позивач. Передусім, у позовних вимогах має бути визначено відповідача, до якого вони адресовані, із зазначенням суб`єкта владних повноважень або іншої особи, дії чи рішення якої оскаржуються.
У свою чергу, як суд вже зазначив вище, заявлена позивачем у заяві про зміну предмету позову позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача завданої йому протиправними діями відповідача моральної шкоди, не відповідає вимогам чіткості та зрозумілості, оскільки сформульована без конкретизації та не містить інформації, яким саме відповідачем та якими саме діями або бездіяльністю, на думку позивача, завдана йому моральна шкода, та з якого саме відповідача слід стягнути на користь позивача завдану йому моральну шкоду, спричинену внаслідок таких протиправних дій або бездіяльності.
З огляду на викладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для прийняття заяви про зміну предмета позову шляхом доповнення позовної заяви новими позовними вимогами та про необхідність повернення цієї заяви без прийняття її до розгляду.
Керуючись статтями 47, 166, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву позивача від 26.08.2026 (яка надійшла до суду 27.08.2026) про зміну предмету позову у справі №460/13887/26 шляхом доповнення позовної заяви двома новими позовними вимогами - залишити без задоволення і повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Олександр МАКСИМЧУК