РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
30 вересня 2026 року м. Рівне №460/13887/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., з участю секретаря судового засідання Осташевської І.А. та представників сторін: позивач в судове засідання не прибув, представника Департаменту патрульної поліції Добровчан К.Ю., представника Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Приступи І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні заяву позивача про зміну предмету позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) засобами підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1) та Департамент патрульної поліції (далі - відповідач-2) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що у відповідача-1 були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження №81532311 на підставі постанови відповідача-1 про накладення на позивача адміністративного стягнення, а тому всі прийняті постанови державного виконавця у вказаному виконавчому провадженні підлягають скасуванню.
Ухвалою від 04.08.2026 суд вказану позовну заяву повернув позивачу в частині позовних вимог до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови Управління патрульної поліції в Рівненській області ЕНА №6396567 від 23.12.2025 та поновлення позивачу строку на оскарження постанови ЕНА №6396567, виданої 23.12.2025 Управлінням патрульної поліції в Рівненській області, з врахуванням постанов Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 686/28291/19, від 31 січня 2020 року у справі № 755/7433/19.
Ухвалою від 17.08.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду в частині позовних вимог про визнання дій Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправними та зобов`язання його вчинити дії з повернення безпідставно стягнутих з позивача грошових коштів, з порушенням, визначеного ч. 1 ст. 303 КУпАП строку на звернення до виконання, - на його картковий рахунок (з якого було здійснено стягнення) і таким чином відновивши попередньо існуючий стан позивача до вчинення стосовно нього протиправних дій, скасувавши всі постанови, що стосуються виконавчих дій по ВП №81532311, а також суд відкрив щодо цієї частини позовних вимог позовної заяви провадження в адміністративній справі №460/13887/26, вирішив розгляд справи здійснювати одноособово суддею за правилами загального позовного провадження з особливостями, що передбачені статтями 268, 269, 271, 272, 287 параграфу 2 глави 11 КАС України, судове засідання у справі призначив на 31 серпня 2026 року, в судове засідання викликав учасників справи та їх уповноважених представників. встановив учасникам справи строки подання до суду відзиву та інших заяв по суті спору та витребував у відповідача докази.
Ухвалою від 14.09.2026 суд прийняв до розгляду заяву позивача від 26.08.2026 (надійшла до суду 27.08.2026) про зміну предмету позову у справі №460/13887/26 шляхом доповнення позовних вимог ще однією позовною вимогою, та вирішив спір у справі розглядати за наступними позовними вимогами:
- визнати дії Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправними та зобов`язати його вчинити дії з повернення безпідставно стягнутих з позивача грошових коштів, з порушенням, визначеного ч. 1 ст. 303 КУпАП строку на звернення до виконання, - на його картковий рахунок (з якого було здійснено стягнення) і таким чином відновивши попередньо існуючий стан позивача до вчинення стосовно нього протиправних дій, скасувавши всі постанови, що стосуються виконавчих дій по ВП №81532311;
- визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служб у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа (постанови № ЕНА № 6396567, виданої 23.12.2025 року Управлінням патрульної поліції в Рівненській області), який не підлягає виконанню у зв`язку з відсутністю обов`язкових реквізитів (а саме відомостей про статтю КУпАП, за якою особу було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу).
21.09.2026 до суду надійшла подана позивачем засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС заява від 18.09.2026 про зміну предмету позову шляхом доповнення позовної заяви трьома новими позовними вимогами, а саме:
- визнати виконавчий документ (постанову серії № ЕНА № 6396567 від 23.12.2025 року згідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження") таким, який не підлягає виконанню за приписами пункту 7 Розділу VI Наказу МВС № 1395;
- визнати протиправними дії відповідача з надсилання позивачу постанови серії № ЕНА № 6396567 від 23.12.2025 року на неналежну адресу (на незареєстроване місце проживання) з порушенням строку, передбаченого ст.285 КУпАП та всупереч строку та вимог пункту 7 Розділу VI Наказу МВС № 1395 пред`явлення до виконання після спливу 3 місячного строку;
- стягнути з відповідачів на користь позивача завдану йому моральну шкоду у розмірі 8 мільйонів гривень (по 4 мільйони гривень з кожного відповідача).
У підготовчому засіданні 30.09.2026 представники відповідачів заперечували проти задоволення заяви позивача про зміну предмету позову.
Заслухавши думку представників відповідачів та дослідивши зміст первинної позовної заяви і заяви позивача про зміну предмету позову шляхом доповнення позовної заяви новими позовними вимогами, суд при вирішенні вказаної заяви дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 8 статті 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Позивачем в заяві про зміну предмету позову заявлено, серед іншого, позовну вимогу про визнання виконавчого документа (постанову серії № ЕНА № 6396567 від 23.12.2025 року згідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження") таким, який не підлягає виконанню за приписами пункту 7 Розділу VI Наказу МВС № 1395.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття такої заявленої позовної вимоги та одночасного її розгляду із первинною позовною заявою у цій справі, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 374 КАС України лише суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Отже, з вказаної норми слідує, що визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, може виключно суд, який видав такий виконавчий документ.
З наявної у матеріалах справи постанови про відкриття виконавчого провадження №81532311 від 20.07.2026 суд встановив, що така постанова винесена головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі постанови №ЕНА №6396567 від 23.12.2025, виданої Управлінням патрульної поліції в Рівненській області про стягнення штрафу з ОСОБА_1 на користь держави в розмірі 1360,00 грн.
З вказаного слідує, що вказана постанова про відкриття виконавчого провадження №81532311 від 20.07.2026 винесена на підставі виконавчого документа, яким є постанова Управління патрульної поліції в Рівненській області №ЕНА №6396567 від 23.12.2025. Водночас, як суд зазначив вище, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню може лише суд, який видав виконавчий документ, що відповідає приписам статті 374 КАС України.
Відтак, оскільки у даному випадку спірний виконавчий документ, а саме постанова №ЕНА №6396567 від 23.12.2025, видана Управлінням патрульної поліції в Рівненській області, та виконавче провадження відкрито саме на підставі такої постанови Управління патрульної поліції в Рівненській області, а не виконавчого документу Рівненського окружного адміністративного суду, відтак заявлена позивачем позовна вимога у межах заяви про зміну предмету позову, а саме про визнання виконавчого документа (постанову серії № ЕНА № 6396567 від 23.12.2025 року згідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження") таким, який не підлягає виконанню за приписами пункту 7 Розділу VI Наказу МВС № 1395, не підлягає спільному розгляду разом із первинною позовною заявою, а тому у її прийнятті слід відмовити.
Щодо ще однієї заявленої позивачем позовної вимоги в заяві про зміну предмету позову, зокрема про визнання протиправними дій відповідача з надсилання позивачу постанови серії № ЕНА № 6396567 від 23.12.2025 року на неналежну адресу (на незареєстроване місце проживання) з порушенням строку, передбаченого ст.285 КУпАП та всупереч строку та вимог пункту 7 Розділу VI Наказу МВС № 1395 пред`явлення до виконання після спливу 3 місячного строку, то суд зазначає таке.
Як суд вже зазначав вище, відповідно до частини 1 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, згідно з абзацом 2 частини 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.
У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3328,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому відповідно до наведених вище приписів чинного законодавства позивач за пред`явлення нових позовних вимог, зокрема про визнання протиправними дій відповідача з надсилання позивачу постанови серії № ЕНА № 6396567 від 23.12.2025 року на неналежну адресу (на незареєстроване місце проживання) з порушенням строку, передбаченого ст.285 КУпАП та всупереч строку та вимог пункту 7 Розділу VI Наказу МВС № 1395 пред`явлення до виконання після спливу 3 місячного строку, був зобов`язаний сплатити судовий збір із розрахунку відповідно до кількості позовних вимог із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, тобто у сумі 1064,96 грн (3328,00 х 0,4 х 1 х 0,8).
Однак, позивач всупереч наведеним приписам чинного законодавства до заяви про зміну предмету позову не додав документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону, або документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду заявленої позивачем у його заяві про зміну предмету позову нової позовної вимоги, а саме про визнання протиправними дій відповідача з надсилання позивачу постанови серії № ЕНА № 6396567 від 23.12.2025 року на неналежну адресу (на незареєстроване місце проживання) з порушенням строку, передбаченого ст.285 КУпАП та всупереч строку та вимог пункту 7 Розділу VI Наказу МВС № 1395 пред`явлення до виконання після спливу 3 місячного строку.
Суд також зазначає, що у заяві про зміну позовних вимог позивач також просить доповнити позовну заяву ще однією новою позовною вимогою, зокрема про стягнення з відповідачів на його користь завдану йому моральну шкоду у розмірі 8 мільйонів гривень (по 4 мільйони гривень з кожного відповідача).
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття такої позовної вимоги до розгляду разом з первинною позовною заявою суд зазначає, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Необхідно зауважити, що предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних відносин. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.05.2024 у справі № 580/9034/23.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019, справа № 924/1473/15, провадження № 12-15гс19).
Так, у постанові від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
У свою чергу, за висновками Верховного Суду не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Верховним Судом звернуто увагу, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Верховним Судом зазначено, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зі змісту поданої заяви про зміну предмету позову та заявленої у ній нової позовної вимоги, зокрема про стягнення з відповідачів на його користь завдану йому моральну шкоду у розмірі 8 мільйонів гривень (по 4 мільйони гривень з кожного відповідача) слідує, що одночасної зміни підстави та предмету позову в цьому випадку не відбулось, що дозволяє прийняти таку позовну вимогу до розгляду судом.
Враховуючи вище викладене, дослідивши матеріали адміністративної справи та враховуючи предмет позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви позивача про зміну предмету позову від 18.09.2026 (надійшла до суду 21.09.2026) та прийняття позовної вимоги, заявленої у такій заяві про зміну предмету позову, а саме про стягнення з відповідачів на його користь завдану йому моральну шкоду у розмірі 8 мільйонів гривень (по 4 мільйони гривень з кожного відповідача).
У заяві позивача від 18.09.2026 (надійшла до суду 21.09.2026) також заявлено клопотання про прийняття судом окремої ухвали у порядку статті 249 КАС України за наявністю фактів кримінальних правопорушень (підробки документів) з зверненням до органу досудового розслідування (прокурора). Позивач вказує, що відповідач звернув до виконання постанову № ЕНА № 6396567 від 23.12.2025 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України лише пясля 10 липня 2026 року і дана постанова була зареєстрована виконавчою службою 17 липня 2026 року. Однак, позивач зауважує (дослівно з заяви від 18.09.2026): "незважаючи на долучені відповідачем Відділом державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України матеріалів виконавчого провадження Департамент патрульної поліції, через свого представника(цю) долучив до матеріалів справи аналогічний, але тільки підроблений доказ з виправленою у графічному редакторі датою (неозброєним оком можна побачити, що була зроблена чорно-біла копія з справжнього доказу, потім видалений у графічному редакторі штамп з датою передачі до виконавчої служби і поставлений інший штамп з підробленою датою), що ми можемо побачити в матеріалах електронного суду ЄСІТС за вхідним №: 76434/26 від 15.09.2026 року у вигляді додатка 4 (позивач долучає його до цього клопотання у вигляді додатка 2 для спрощення дослідження і опрацювання цього підробленого доказу, щоб все було разом). Даний факт підробки доказу - є підставою для обов`зкового звернення суддею до органу досудового розслідування (прокурора) з метою внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР і встановлення винних осіб, причетних до підробки (фальсифікації доказів) та притягнення їх до відповідальності, встановленої законом".
Дослідивши матеріали справи та доводи заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до частини 2 статті 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Згідно з частиною 4 статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Відповідно до частини 5 статті 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Відповідно до частини 9 статті 249 КАС України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами при розгляді справи.
Суд зауважує, що винесення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, і реалізація такого права безпосередньо пов`язана з виявленням саме судом під час розгляду справи порушення закону, з огляду на що суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали у порядку статті 249 КАС України, а тому у задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали відповідно до частини 9 статті 249 КАС України слід відмовити.
Стосовно заявленого позивачем у його заяві від 18.09.2026 (надійшла до суду 21.09.2026) клопотання про залучення до участі у цій справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: УСБ України у Рівненській області з причини, що позивач є діючим офіцером СБУ і підробка (фальсифікація) доказів працівниками Департаменту патрульної поліції - дискредитує працівників спецслужби і стосуєтьтся честі мундира та вбачає необхідність відповідного реагування і недопущення подібних випадків у майбутньому не тільки до спецслужби, а ще до звичайних громадян України, з метою недопущення порушення їх прав і свобод; ТУ ДБР у місті Хмельницькому для внесення в ЄРДР, за підслідністю, відомостей про кримінальні правопорушення, передбачені статтей 365, 366 КК України в порядку статті 214 КПК України; Вищу раду правосуддя з метою фіксування можливих порушень під час розгляду цієї справи, то суд зазначає таке.
Відповідно до частин 2 та 4 статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Виходячи зі змісту вказаних положень статті 49 КАС України слідує, що залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні, зокрема, позивача можливе у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.
Суд зауважує, що предметом судового розгляду цієї справи є дії Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відкриття відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа (постанови № ЕНА № 6396567, виданої 23.12.2025 року Управлінням патрульної поліції в Рівненській області), за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу, які жодним чином не стосуються прав, свобод, інтересів та обов`язків УСБ України у Рівненській області, ТУ ДБР у місті Хмельницькому та Вищої ради правосуддя, а тому і рішення у справі жодним чином не вплине на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.
Позивачем не наведено та необґрунтовано наявності будь-яких обставин, за яких рішення у цій справі, може вплинути на права та обов`язки УСБ України у Рівненській області, ТУ ДБР у місті Хмельницькому та Вищої ради правосуддя.
Такими чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у цій справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача УСБ України у Рівненській області, ТУ ДБР у місті Хмельницькому та Вищої ради правосуддя слід відмовити.
Керуючись статтями 47, 48, 49, 160, 248, 249, 256, 294, 295, 374 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву позивача від 18.09.2026 (яка надійшла до суду 21.09.2026) про зміну предмету позову у справі №460/13887/26 шляхом доповнення позовної заяви трьома новими позовними вимогами - задовольнити частково.
Прийняти до розгляду заяву позивача від 18.09.2026 (яка надійшла до суду 21.09.2026) про зміну предмету позову у справі №460/13887/26 в частині доповнення позовних вимог ще однією позовною вимогою про стягнення моральної шкоди, а спір у справі розглядати з урахуванням позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, заявленої у вказаній заяві, тобто за наступними позовними вимогами:
- визнати дії Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправними та зобов`язати його вчинити дії з повернення безпідставно стягнутих з позивача грошових коштів, з порушенням, визначеного ч. 1 ст. 303 КУпАП строку на звернення до виконання, - на його картковий рахунок (з якого було здійснено стягнення) і таким чином відновивши попередньо існуючий стан позивача до вчинення стосовно нього протиправних дій, скасувавши всі постанови, що стосуються виконавчих дій по ВП №81532311;
- визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служб у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа (постанови № ЕНА № 6396567, виданої 23.12.2025 року Управлінням патрульної поліції в Рівненській області), який не підлягає виконанню у зв`язку з відсутністю обов`язкових реквізитів (а саме відомостей про статтю КУпАП, за якою особу було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу);
- стягнути з відповідачів на користь позивача завдану йому моральну шкоду у розмірі 8 мільйонів гривень (по 4 мільйони гривень з кожного відповідача).
У задоволенні іншої частини заяви позивача від 18.09.2026 (яка надійшла до суду 21.09.2026) про зміну предмету позову у справі №460/13887/26 відмовити.
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали у порядку статті 249 КАС України.
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі №460/13887/26 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача УСБ України у Рівненській області, ТУ ДБР у місті Хмельницькому та Вищої ради правосуддя.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Олександр МАКСИМЧУК