справа №176/3376/26
провадження №2/176/2548/26
УХВАЛА
14 вересня 2026 р. суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Гусейнов К.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та стягнення моральної шкоди. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2026 головуючим суддею визначено Гусейнова К.А.
Ознайомившись із поданою позовною заявою вважаю, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України, а тому повинна бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч вищезазначеним вимогам позивачем не вказано відомості про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету.
Крім того, в ч.1 ст.177 ЦПК України зазначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Позивачем дана позовна заява була подана через систему «Електронний суд». Однак, всупереч вимогам закону, позивачем до позовної заяви не додано доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, згідно з ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, не є вимогами про поновлення позивача на роботі чи стягнення заробітної плати, а тому, за дані позовні вимоги позивачу слід сплати судовий збір як за вимоги немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1064,96 грн за кожну позовну вимогу (у разі подання позову через систему «Електронний суд»).
Відповідно до вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму.
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Позивачем заявлено в позовній заяві вимогу про відшкодування 100 000 грн моральної шкоди. Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн за вимогу про стягнення моральної шкоди.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, а в разі відмови - про його відстрочення, розстрочення та зменшення розміру, обґрунтоване матеріальним становищем, сімейними обставинами, відсутністю на цей час постійного доходу після звільнення та фактичним фінансовим навантаженням, пов`язаним з необхідністю допомоги та догляду за батьками.
Вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю;
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно роз`яснень, що містяться в п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідно до ст.8 Закону № 3674-VІ та ст.82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Всупереч зазначеним вимогам, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його майновий стан є тяжким та перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Подані заявником рішення про призначення його помічником ОСОБА_2 та довідка до акту огляду МСЕК щодо ОСОБА_3 як особи з інвалідністю третьої групи не вказують про доходи та/або тяжкий матеріальний стан заявника. На підставі наведеного в задоволенні клопотання необхідно відмовити через недоведеність заявником свого тяжкого матеріального стану.
Згідно ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за дві позовні вимоги немайнового характеру позивачу слід сплати судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1064,96 грн за кожну позовну вимогу.
Крім того, з врахуванням вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 1064,96 грн, а всього слід сплатити 1064,96+1064,96=2129,92 грн.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174-177, 184, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстроченні, розстроченні або зменшенні судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з часу отримання ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз`яснивши їй, що у разі невиконання вимог ухвали подана позовна заява буде їй повернута.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ