ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
15.09.2026 м. Суми Справа № 920/162/23
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Балицького В.В., розглянувши матеріали заяви (вх. № 3963 від 31.08.2026) ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника у справі № 920/162/23 про банкрутство Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (вул Івана Дзюби, 2, м. Суми, 40020; ЄДРПОУ 30991664),
представники учасників у судове засідання не з`явились
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 14.01.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб".
Постановою від 16.04.2026 суд визнав боржника Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича.
31.08.2026 до суду надійшла заява (вх. № 3963 від 31.08.2026) ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника в розмірі 156174,44 грн заборгованості по заробітній платі.
Ухвалою від 31.08.2026 суд призначив розгляд заяви в судове засідання на 15.09.2026.
31.08.2026 до суду надійшло клопотання ліквідатора про розгляд справи без його участі за наявними у справі документами.
Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Кредиторські вимоги задовольняються відповідно до черговості, встановленої ст. 64 КУзПБ.
Згідно зі ст. 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ліквідатор письмово інформував суд про те, що заявлені вимоги визнаються в повному обсязі.
З наданих кредитором документів вбачається, що заявник з 08.11.2010 по 27.07.2026 перебував у трудових відносинах з ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», що підтверджується записами у трудовій книжці.
На підставі наказу Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" № 12/1-К від 20.04.2026 ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за власним бажанням.
Під час перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з боржником відповідно до довідки № 16/79-206 від 27.07.2026 заборгованість із заробітної плати становить 156174,44 грн.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною 1 ст. 74 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 вказано, що під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
Судом установлено, що при звільненні боржником не була виплачена належна ОСОБА_1 заробітна плата, на дату судового засідання не надано доказів сплати заявнику заборгованості, що не заперечується ліквідатором.
З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали справи та заяви з грошовими вимогами до боржника, зважаючи на підтвердження заборгованості підприємства перед ОСОБА_1 з виплати заробітку, суд визнає вимоги заявника в розмірі 156174,44 грн, які підлягають влюченню до реєстру вимог кредиторів у першу чергу.
Керуючись статтями 45, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву (вх. № 3963 від 31.08.2026) ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника задовольнити.
2. Визнати вимоги ОСОБА_1 до боржника Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» у розмірі 156174,44 грн заборгованості (перша черга).
3. Копію ухвали надіслати кредитору, ліквідатору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Яковенко