УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/8172/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Вронської Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
на рішення Господарського суду міста Києва (Ягічева Н.І.)
від 24.02.2026
та на постанову Західного апеляційного господарського суду (Горбасенко П.В., Мальченко А.О., Сковородіна О.М.)
від 29.07.2026 (повний текст складено 30.07.2026)
у справі за позовом Виконавчого комітету Вінницької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 846 753, 94 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Виконавчий комітет Вінницької міської ради (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (надалі - Відповідач, Скаржник) про визнання недійсними додаткових угод від 17.05.2021 № 1, від 13.09.2021 № 2, від 13.09.2021 № 3, від 05.10.2021 № 4, від 08.11.2021 № 5, від 09.11.2021 № 6, від 10.11.2021 № 7, від 30.12.2021 № 8 та від 13.01.2022 № 9 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.02.2021 № 41/02-21, укладеного між Позивачем та Відповідачем та стягнення з Відповідача на користь Позивача безпідставно отриманих коштів у розмірі 846 753, 94 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що при укладенні між Позивачем та Відповідачем додаткових угод № 1-9 до договору від 19.02.2021 № 41/02-21 було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну електроенергії у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 24.02.2026, залишеним без змін Північним апеляційним господарським судом у постанові від 29.07.2026 у справі № 910/8172/25 позов задовільнив повністю. Визнав недійсними додаткові угоди від 17.05.2021 № 1, від 13.09.2021 № 2, від 13.09.2021 № 3, від 05.10.2021 № 4, від 08.11.2021 № 5, від 09.11.2021 № 6, від 10.11.2021 № 7, від 30.12.2021 № 8 та від 13.01.2022 № 9 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.02.2021 № 41/02-21, укладеного між Позивачем та Відповідачем. Стягнув з Відповідача на користь Позивача 846 753, 94 грн заборгованості та 12 701, 31 грн судового збору. Стягнув з Відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 27 252, 00 грн.
4. 25 серпня 2026 року Відповідач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у справі № 910/8172/25, в якій просить:
- визнати причини пропуску процесуального строку для подання касаційної скарги у справі № 910/8172/25 поважними та поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у справі № 910/8172/25;
- прийняти касаційну скаргу Скаржника на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі № 910/8172/25 до розгляду та відкрити касаційне провадження у справі № 910/8172/25;
- зупинити провадження у справі № 910/8172/25 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до закінчення розгляду Конституційним судом України справи № 3-107/2026(239/26, 264/26, 291/26) за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промгаз Сіті" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України " Про публічні закупівлі";
- розглянути та задовольнити клопотання Скаржника щодо передачі справи № 910/8172/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду виключно для формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування частини 1 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах, а саме: визначення суб`єктів відповідальності за порушення вимог спеціального Закону у сфері публічних закупівель у разі внесення змін до істотних умов договору у порядку не передбаченому Законом, та співвідношення з наслідками внесення таких змін до договору (стаття 164-14 КУпАП) та строків притягнення до відповідальності за порушення вимог Закону (стаття 38 КУпАП), враховуючи також статтю 18 Закону України "Про публічні закупівлі", яка встановлює орган оскарження та порядок оскарження процедур закупівлі;
- скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі № 910/8172/25;
- прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі;
- судові витрати покласти на Позивача.
5. Підставами касаційного оскарження Скаржник зазначив пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
6. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції застосував пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України (щодо зупинення провадження у справі у зв`язку з розглядом справи Конституційним судом України) без урахування висновків щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 28.11.2019 у справі № 916/313/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі № 283/91/22, в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі № 826/13529/17, , від 02.09.2019 у справі № 9901/320/19, від 20.09.2019 у справі № 9901/571/18, в ухвалі від 02.11.2021 у справі № 9901/43/21, а також в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.06.2026.
Також Скаржник зазначив, що Верховний суд ухвалою від 04.06.2026 у справі № 927/1704/23 зупинив касаційне провадження до набрання законної сили рішення Конституційного суду України у справі № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Крім того, Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції порушив приписи частини 4 статті 236 ГПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду та помилково застосував пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України, без урахування висновків, викладених в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 04.06.2026 у справі № 927/1704/23 у подібних правовідносинах та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі № 283/91/22, в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі № 826/13529/17, від 02.09.2019 у справі № 9901/320/19, від 20.09.2019 у справі № 9901/571/18, від 02.11.2021 у справі № 9901/43/21.
Також Скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 513/879/19 щодо неврахування судом принципу "заборони суперечливої поведінки" та принципу добросовісності (застосування статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загалом, пункту 6 статті 3 ЦК України та частини 2 статті 13 ЦК України.
7. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Скаржник зазначив про необхідність передачі касаційної скарги у справі № 910/8172/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду виключно щодо невирішеної виключної правової проблеми, а саме застосування частини 1 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" для визначення кола суб`єктів, на яких покладається відповідальність за порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при внесенні змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених Законом, та співвідношення цього механізму з цивільно-правовими наслідками, які фактично покладаються на постачальника у господарських спорах, адже, виходячи з положень частини 1 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" та враховуючи положення статей 38, 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які є імперативними, така відповідальність покладена виключно на уповноважених осіб, службових (посадових) осіб замовників, службових (посадових) осіб та членів органу оскарження, службових (посадових) осіб Уповноваженого органу службових (посадових) осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службових (посадових) осіб органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговування банку) - у вигляді адміністративної санкції (штрафу).
На думку Скаржника, суть виключної правової проблеми та необхідність для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики полягає у тому, щоб сформувати єдину судову позицію щодо застосування норми частини 1 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" у випадку його порушення задля уникнення порушень принципу верховенства права, правової визначеності, добросовісності, прозорості та передбачуваності.
З наведеного виникає так звана "колізійність застосування норми права", адже у господарських спорах про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів (як безпідставно набутих) фактично формується підхід, за яким цивільно-правові наслідки та майнова "відповідальність" - покладається на постачальника. Водночас у справах про адміністративні правопорушення щодо того ж самого виду порушення (внесення змін не у передбачених законом випадках) суб`єктом відповідальності визначаються посадові/уповноважені особи замовника на підставі статті 44 Закону та статті 164-14 КУпАП (банкетна/відсильність диспозиції).
На переконання Скаржника, цей "розрив" у визначенні субєктів відповідальності є виключною правовою проблемою, яку Скаржник просить зняти шляхом узгодженого висновку Великої Палати Верховного Суду.
8. Обґрунтовуючи підставу зупинення провадження у справі №910/8172/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-107/2026(239/26, 264/26, 291/26), Скаржник зазначив, що 06.05.2026 Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Зазначене підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Конституційного Суду України та ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України про відкриття конституційного провадженні від 06.05.2026 у справі № 3-78/2026(178/26) (копію ухвали долучено).
Скаржник стверджує, що питання конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ініційоване безпосереднім учасником даного спору, права та обов`язки якого є предметом судового розгляду у цій справі. За таких обставин існує прямий процесуальний зв`язок між справою № 910/8172/25 та конституційним провадженням № 3-78/2026(178/26), а результати конституційного провадження можуть безпосередньо вплинути на правильність вирішення спору у даній справі.
9. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
10. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
11. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
12. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
13. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
14. Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
15. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
16. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше позовних вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу (абзац другий частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").
17. Позов у цій справі подано у 2025 році, а предметом спору є 10 позовних вимог, а саме:
- 9 немайнового характеру: визнати недійсними додаткові угоди 1-9 (3 028,00х200%х0,8х9=43 603,20 грн);
- 1 майнового характеру: стягнення заборгованості у розмірі 846 753,94 грн (846 753,94х1,5%х200%х0,8=20 322,09.
18. Таким чином у даному випадку судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у справі № 910/8172/25 підлягав сплаті у сумі 63 925,29 грн.
19. Однак, до касаційної скарги Скаржник додав платіжний документ про сплату судового збору у розмірі 6 984,00 грн. Таким чином суму, яку необхідно доплатити з урахуванням вже сплаченого судового збору становить 56 941,29 (63 925,29 грн -6 984,00 грн)
20. Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 ГПК України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
21. Відповідно до приписів частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
22. З огляду на викладене, касаційна скарга Скаржника залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- надати Суду документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 56 941,29 грн за подання касаційної скарги.
23. Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
24. Клопотання Скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення провадження у справі № 910/8172/25 буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 292 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у справі № 910/8172/25 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом, визначеним у цій ухвалі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. Вронська