УХВАЛА
16 вересня 2026 р. Справа № 953/6059/26
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Мінаєва К.В., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бегунца А.О. та колегії суддів (головуючий суддя Бегунц А.О., судді Русанова В.Б., П`янова В.Б.) по справі 953/6059/26
за позовом ОСОБА_1
до Судді Київського районного суду м.Харкова Дяченка Олексія Миколайовича
про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського районного суду міста Харкова з позовом до судді Київського районного суду м.Харкова Дяченка Олексія Миколайовича про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 13.07.2026 (головуючий суддя Дяченко О.М.) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до судді Київського районного суду м.Харкова Дяченка Олексія Миколайовича про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів передано для розгляду за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до судді Київського районного суду м.Харкова Дяченка Олексія Миколайовича про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів відмовлено.
Не погодившись з ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 13.07.2026, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Бегунц А.О., судді Русанова В.Б., П`янова Я.В.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 13.07.2026 по справі №953/6059/26 та призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі.
15.09.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Бегунца А.О. та колегії суддів (головуючий суддя Бегунц А.О., судді Русанова В.Б., П`янова В.Б.). В обґрунтування заяви зазначає про незгоду з процесуальними діями судді Харківського окружного адміністративного суду Садової М.І. та Київського районного суду м. Харкова. Заявник вважає протиправними відмову у відкритті провадження та перехід суду до розгляду справи в порядку письмового провадження. Зазначені дії, вчинені суддями в межах КАС України, особа трактує як умисну спробу державної зради та порушення конституційних прав щодо захисту Держави під час воєнного стану.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2026 визнано заявлений ОСОБА_1 відвід судді Бегунц А.О. та колегії суддів (головуючий суддя Бегунц А.О., судді Русанова В.Б., П`янова В.Б.) у справі №953/6059/26 необґрунтованим.
Відповідно до частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Матеріали справи та заяву про відвід передано судді Мінаєвій К.В. 16.09.2026.
Під час розгляду заяви про відвід суддя враховує клопотання заявника провести її розгляд за його присутності та надіслати повістку на телефон, водночас положення частини восьмої статті 40 КАС України передбачають розгляд заяви про відвід в порядку письмового провадження та можливість вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи лише за ініціативою суду. Суддею не встановлено підстав щодо неможливості розгляду заяви без виклику сторін через її складність або інші обставини
Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи заяви ОСОБА_1 , суддя зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи: 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син. дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв`язку із цим суд зауважує, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Білуха проти України», заява № 33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
З матеріалів заяви ОСОБА_1 слідує, що підставою для її подання є незгода заявника із ухваленням суддею ХОАС Садовою М.І. та суддею Київського районного суду м. Харкова розглядати справу в письмовому провадження, що категорично заборонено Конституцією України. Заявник обґрунтовує зазначені процесуальні дії суду як порушення статті 8 Конституції України та умисну спробу вчинення державної зради. Також зазначає, що суддя Бегунц А.О. та колегія суддів не можуть виконувати захист Держави, що на його думку є небезпечним в бойовому прифронтовому місті.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 37 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зауважує, що незгода з рішеннями судді має здійснюватися у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням з наведенням мотивів такої незгоди.
Посилання ОСОБА_1 на статтю 8 Конституції України, а також наведені ним твердження про вчинення суддями дій, які, на його думку, можуть бути кваліфіковані як державна зрада, самі по собі не свідчать про наявність підстав для висновку щодо упередженості чи необ`єктивності головуючого судді Бегунц А.О. та колегії суддів. Зазначені доводи ґрунтуються виключно на суб`єктивній оцінці заявника та не підтверджені жодними належними доказами, у зв`язку з чим не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для відводу та не можуть свідчити про необ`єктивність колегії суддів під час розгляду цієї справи.
Заявником не наведено, а колегією суддів не встановлено обставин, які ґрунтуються на доказах, які б ставили під сумнів об`єктивність головуючого судді Бегунц А.О., суддів Русанової В.Б., П`янової Я.В. при розгляді цієї справи, а також могли б свідчити про їх пряму чи опосередковану заінтересованість у результаті розгляду справи, упередженість суддів.
Інших підстав, передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, та обґрунтувань відводу колегії суддів позивачем не наведено.
Враховуючи, що обставини, наведені ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про відвід не знайшли свого підтвердження, то відсутні визначені статтею 36 КАС України підстави для висновку про наявність передумов для відводу колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду головуючого судді Бегунца А.О., суддів Русанової В.Б., П`янової Я.В. у справі № 953/6059/26.
Керуючись статтями 36, 40, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бегунц А.О. та колегії суддів (головуючий суддя Бегунц А.О., судді Русанова В.Б., П`янова В.Б.) у справі №953/6059/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Мінаєва К.В.