Номер провадження: 22-ц/813/1104/26
22-ц/813/1702/26
Справа № 522/15962/24-Е
Головуючий у першій інстанції Косіцина В. В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
11.09.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Драгомерецького М. М.,
суддів Громіка Р. Д., Сегеди С. М.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Сегеди С.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И В:
30 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, в якій просить витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснити розподіл судових витрат.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння - задоволено.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1493764051101.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , суму сплаченого судового збору у розмірі 12 112 гривень.
Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Колісника Андрія Івановича про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 гривень.
06 жовтня 2025 року ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат Костинюк Ю.Д. звернулась до суду з апеляційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2025 року, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 06.10.2025 визначено склад суду, а саме: головуючий суддя Драгомерецький М.М., судді учасники колегії: Громік Р. Д., Сегеда С. М..
27 жовтня 2025 року ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат Костинюк Ю. Д. звернулась до суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2025 року, в якій просить змінити додаткове рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачки, до розумного та справедливого розміру.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.10.2025 визначено склад суду, а саме: головуючий суддя Драгомерецький М. М., судді учасники колегії: Громік Р. Д., Сегеда С. М..
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Костинюк Юрій Дмитрович, на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2025 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Костинюк Юрій Дмитрович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2025 року.
Ухвалами Одеського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду.
10 серпня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Сегеди С. М. від розгляду даної справи.
В обґрунтування заяви про відвід суддів зазначено, що предметом спору цієї справи є витребування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , із чужого незаконного володіння. Підставою витребування квартири із чужого незаконного володіння є постанова Верховного Суду від 11.09.2024 по справі №522/4009/22, якою касаційну скаргу задоволено, скасовано рішення першої та апеляційної інстанції, а справу направлено на новий розгляд. Перегляд справи №522/4009/22 в апеляційній інстанції здійснювався Одеським апеляційним судом у складі колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_3 , суддів Громік Р. Д., Драгомерецький М. М.. Постановою Одеського апеляційного суду по справі №522/4009/22 від 13.12.2023 рішення Приморського районного суду м. Одеси залишено без змін, яким договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 визнано не дійсним.
Зазначено, що відповідач по цій справі (№522/15962/24-Е) набув право власності на спірну квартиру на підставі договору дарування, сторонами якого є ОСОБА_4 - дарувальник (мати, позивач у справі №522/4009/22) та ОСОБА_2 - обдарована (донька, свідок у справі №522/4009/22). Фактично учасниками цієї справи та предметом позову є ті ж самі особи та сама квартира.
За таких обставин, заявник вважає, що колегія суддів у складі головуючого судді Драгомерецького М. М., суддів Громіка Р. Д., Сегеди С. М. не може брати участь у розгляді цієї справи №522/15962/24-Е і підлягає відводу, оскільки ними було ухвалено постанову від 13.12.2023 по справі №522/4009/22, яким позовні вимоги були задоволені. Тобто колегія суддів у складі головуючого судді Драгомерецького М. М., суддів Громіка Р. Д., Сегеди С. М. не можуть бути об`єктивними та неупередженими у розгляді цієї справи. Тому у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо безсторонності колегії суддів.
Також ОСОБА_1 зазначає, що при розгляді даної справи, ним було подано скаргу до Вищої ради правосуддя, та на тлі цих обставин він не має довіри до цього складу суду.
Перевіривши доводи заяви про відвід та вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заява про відвід суддів є необґрунтованою, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Частина 7 пункт 1 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Однією із гарантій права учасника справи на незалежний, безсторонній і справедливий суд є право на відвід судді (колегії суддів). Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.
Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Дослідивши заяву про відвід встановлено, що доводи ОСОБА_1 про відвід суддів фактично зводяться до незгоди заявника із процесуальними рішеннями суддів, а саме постановою Одеського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року по справі №522/4009/22. Зазначено, що судді брали участь в справі №522/4009/22 між тими самими сторонами та ухвалили рішення, яке у подальшому було скасовано судом касаційної інстанції, однак в силу ч. 4 ст. 36 ЦПК України зазначені обставини не можуть бути підставою для відводу, оскільки суд розглядаючи конкретну справу надає оцінку обставинам та зібраним доказам та не бере до уваги позицію, яку сформував у іншій справі.
У п. п. 1.1, 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів зазначено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення.
При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Частина 1 статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше (справа «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006).
До заяви про відвід не додано жодного належного та допустимого доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про нібито упередженість суддів Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Сегеди С. М. при розгляді даної цивільної справи, твердження про упередженість суддів є надуманими та мають характер припущень, тому не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід.
Щодо тверджень заявниці про те, що ОСОБА_1 при розгляді даної справи подав скаргу до Вищої ради правосуддя, слід зазначити наступне.
Так, право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа (стаття 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП зі скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, в тому числі й обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.
У зв`язку із цим, саме лише подання учасником судового провадження скарги на дії суддів до ВРП не перешкоджає судді продовжувати судовий розгляд та виконувати обов`язок справедливо, безсторонньо та своєчасно вирішувати справу відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства та не спричиняє конфлікту інтересів.
З огляду на викладене, факт звернення ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя не створює конфлікт інтересів, який унеможливлює розгляд справи суддями ОСОБА_5 , Громіком Р. Д., Сегедою С. М., оскільки не підпадає під поняття конфлікту інтересів, визначеного законом.
При цьому, що право подавати скарги на дії судді до ВРП можна віднести до одного із засобів контролю за діяльністю судді під час здійснення ним правосуддя, і в жодному разі можливість скористатися таким правом не є способом усунення певного судді від здійснення посадових обов`язків у конкретній справі за бажанням конкретних осіб.
За таких обставин, сама по собі скарга до Вищої ради правосуддя на дії суддів не створює конфлікту інтересів у розумінні чинного законодавства та не є підставою для задоволення заяви про відвід.
Крім того, рішенням Ради суддів України №13 від 01.03.2019 «Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08.06.2017 №34» внесено зміни до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року №34 «Про роз`яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», а саме, пункт 2-й цього рішення викладено у наступній редакції: «Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя - не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.
Отже, подання скарги до Вищої ради правосуддя та незгода заявника з процесуальними рішеннями суддів у даній справі, не є підставою для відводу суддів.
Відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 36, 40 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Сегеди С. М. - визнати необґрунтованою.
Цивільну справу №522/15962/24-Е за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, передати до канцелярії Одеського апеляційного суду для визначення судді, у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку, для вирішення питання про відвід.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду: М. М. Драгомерецький
Р. Д. Громік
С. М. Сегеда