Справа № 493/1516/20
Номер провадження 6/493/175/26
У Х В А Л А
17 вересня 2026 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Тітової Т.П.
за участю секретаря Сирота О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Резнічука Сергія Валерійовича про встановлення нового строку для подання звіту у справі № 493/1516/20 та застосування заходів процесуального примусу,
ВСТАНОВИВ:
15.09.2026 р. ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Резнічук С.В. звернулася до суду через систему «Електронний суд» із заявою про встановлення нового строку для подання звіту у справі № 493/1516/20 та застосування заходів процесуального примусу.
Ухвалою судді від 15.09.2026 р. заяву про встановлення нового строку для подання звіту у справі № 493/1516/20 та застосування заходів процесуального примусу було прийнято до провадження з визначенням розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, вирішуючи питання з розгляду поданого ОСОБА_1 заявою про встановлення нового строку для подання звіту у справі № 493/1516/20 та застосування заходів процесуального примусу дійшов такого висновку.
Судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VII ЦПК України.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно до положень ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.
Згідно ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Так, судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VII ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: що виникають із трудових правовідносин; що виникають із сімейних правовідносин; щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; щодо відшкодування моральної шкоди; щодо захисту прав споживачів; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; в інших спорах немайнового характеру.
Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою ч. 1 цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
У заяві обов`язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.
Відповідно до ст. 453-2 ЦПК України, суд розглядає заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами ст. 450 цього Кодексу.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Отже, вказаною нормою ЦПК України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в цивільній справі, зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, або іншими істотними обставинами, встановлених судом під час розгляду справи.
Судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.
Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Нормами ЗУ «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
При цьому відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений достатніми повноваженнями для вжиття заходів щодо примусового виконання боржником судового рішення.
Отже, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами ЗУ «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження»).
З матеріалів справи слідує, що рішенням Балтського районного суду Одеської області від 30.12.2020 р. у справі № 493/1516/20, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Ухвалено рішення про відібрання у батька ОСОБА_2 малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернення дитини матері ОСОБА_1 за місцем її проживання.
На виконання рішення суду виданий виконавчий лист № 493/1516/20.
Постановою державного виконавця Балтського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 31.12.2020 р. відкрите виконавче провадження № 64019701 з примусового виконання рішення суду № 493/1516/20 про відібрання у батька ОСОБА_2 малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернення дитини матері ОСОБА_1 за місцем її проживання.
Згідно наданих з боку заявниці матеріалів, а також під час проведення судом огляду відомостей про виконавче провадження № 64019701 в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що з часу відкриття виконавчого провадження (31.12.2020 р.) та по теперішній час рішення суду з означеного вище виконавчого листа, боржником ОСОБА_2 не виконується.
Так, за поданням державного виконавця Балтського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ухвалою суду від 31.12.2020 року оголошено розшук дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За невиконання рішення суду, постановою державного виконавця Балтського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.01.2021 року на боржника ОСОБА_2 накладено штраф.
Крім того, за невиконання рішення суду, 08.06.2021 року державним виконавцем Балтського районного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було внесено до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичну особу боржника - ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 09.06.2021 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.12.2021 року, тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним зобов`язань на підставі виконавчого листа № 493/1516/20.
Ухвалою суду від 26.01.2022 року оголошено розшук ОСОБА_2 за поданням Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 25.04.2025 року звернуто стягнення на кошти на рахунках боржника для забезпечення реального виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 20.05.2025 року зобов`язано ОСОБА_2 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду звіт про виконання судового рішення у цивільній справі № 493/1516/20.
Ухвалою суду від 07.07.2025 року внаслідок неподання звіту, ОСОБА_2 повторно встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення суду тривалістю 1 місяць з дня отримання копії цієї ухвали, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави штраф в розмірі 908,40 грн.
Ухвалою суду від 07.08.2025 року внаслідок неподання звіту, ОСОБА_2 втретє встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення суду тривалістю 2 місяці з дня отримання копії цієї ухвали, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави штраф в розмірі 3028 грн.
Ухвалою суду від 09.10.2025 року внаслідок неподання звіту, ОСОБА_2 вчетверте встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення суду тривалістю 3 місяці з дня отримання копії цієї ухвали, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави штраф в розмірі 6056грн.
Ухвалою суду від 21.01.2026 року відмовлено у прийняті звіту на виконання рішення суду від 30.12.2020 року у цивільній справі № 493/1516/20. Стягнуто в дохід Державного бюджету з ОСОБА_2 штраф у розмірі 3328 грн. Зобов`язано ОСОБА_2 у 30-денний строк з дня отримання даної ухвали (у випадку оскарження ухвали з моменту прийняття рішення апеляційним судом) надати суду повторний звіт про виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 30.12.2020 року у справі № 493/1516/20.
Відсутність дійових заходів з боку ОСОБА_2 , з метою виконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим для його виконання, і є, на думку суду, наслідком невиконання рішення суду.
З огляду на встановлені судом обставини слід дійти таких висновків.
ОСОБА_1 просить зобов`язати ОСОБА_2 надати звіт про виконання судового рішення в цивільній справі, що виникло із сімейних правовідносин.
Рішення суду, яке набрало законної сили та по якому був виданий виконавчий лист № 493/1516/20, пред`явлено до примусового виконання та постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження № 64019701.
З часу відкриття виконавчого провадження (31.12.2020 р.) та по теперішній час боржник ОСОБА_2 ухиляється від його виконання.
Зважаючи на викладене, з урахуванням принципу обов`язковості виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що внесена до суду заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, шляхом зобов`язання боржника - ОСОБА_2 подати до суду звіт про виконання судового рішення у цивільній справі № 493/1516/20.
Так, відповідно до вимог ч. 6 ст. 453-4 ЦПК Україниу разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 453-2 цього Кодексу, а також застосовує до такого боржника захід процесуального примусу у виді штрафу.
Ч. 3 ст. 453-2 ЦПК України, передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи те, що наразі рішення Балтського районного суду Одеської області від 30.12.2020 у справі № 493/1516/20 систематично не виконується, боржник не виконав обов`язок щодо подачі звіту про виконання рішення суду, на підставі положень ч. 6 ст. 453-4 ЦПК України, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту, який буде достатнім для підготовки та подання звіту про виконання судового рішення, а саме шістдесят днів з дня отримання цієї ухвали суду.
Одночасно з тим, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо застосування до ОСОБА_2 заходу процесуального примусу у виді штрафу.
Відповідно до ч. 6 ст. 453-4 ЦПК України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд, окрім встановлення нового строку для подання звіту, також застосовує до такого боржника захід процесуального примусу у виді штрафу.
Ч. 4 ст. 453-4 ЦПК України передбачено, що суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу за правилами ст. 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених ч. 9 ст. 203 цього Кодексу.
Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідач, боржник є юридичною особою) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», питання про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення і розгляд такого звіту є однією з форм судового контролю за виконанням судового рішення.
Ч. 1 ст. 148 доповнено абз. 7 згідно з ЗУ № 4094-IX від 21.11.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень».
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ № 4094-IX від 21.11.2024 року: справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Зважаючи на внесення змін до ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд вирішує питання про застосування до ОСОБА_2 заходу процесуального примусу у виді штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає абз. 7 ч. 1 ст. 148 ЦПК України.
Таким чином, зважаючи на тривалість невиконання судового рішення, негативний вплив цього на інтереси дитини щодо створення та забезпечення належного рівня її розвитку та задоволення потреб відповідно до віку дитини, суд вважає доцільним стягнути з боржника ОСОБА_2 на користь держави штраф у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік», що становить 66 560,00 грн.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 148 ЦПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Отже, ураховуючи викладене, суд виснував про наявність правових підстав для задоволення заяви стягувача та надання боржнику нового строку для подання звіту, а також застосування до ОСОБА_2 заходу процесуального примусу у виді штрафу у розмірі 66 560,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 148, 353, 354, 453-1, 453-3, 453-4 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 - адвоката Резнічука Сергія Валерійовича про встановлення нового строку для подання звіту у справі № 493/1516/20 та застосування заходів процесуального примусу задовольнити.
Зобов`язати боржника ОСОБА_2 подати у 60-денний строк з моменту вручення йому цієї ухвали суду звіт про виконання рішення Балтського районного суду Одеської області від 30.12.2020 року у справі № 493/1516/20.
Стягнути в дохід Державного бюджету з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) штраф у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 37993783).
Боржник: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Ухвала в частині стягнення штрафу дійсна для пред`явлення до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складення повної ухвали суду.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2026 року.
СУДДЯ