УХВАЛА
17 вересня 2026 року місто Київ
Справа № 759/4956/26
Апеляційне провадження № 22-ц/824/15472/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О. В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 травня 2026 року (у складі судді П`ятничук І.В.)
у справі за позовом ОСОБА_2 до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання права користування жилим приміщенням та визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням кімнати в гуртожитку
ВСТАНОВИВ
Святошинський районний суд м. Києва рішенням від 21 травня 2026 року позов задовольнив та вирішив визнати за ОСОБА_2 право користування жилим приміщенням кімнати АДРЕСА_1 ; визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням кімнати АДРЕСА_1 .
Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 28 липня 2026 року через систему «Електронний суд» подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд ухвалою від 30 липня 2026 року витребував зі Святошинського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи № 369/6185/25, які на запит суду надійшли 13 серпня 2026 року.
Разом із апеляційною скаргою подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що повне рішення засобами поштового зв`язку скаржник не отримував, фактично не був ознайомлений зі змістом оскаржуваного рішення та про таке дізналася лише 27 липня 2026 року із Єдиного державного реєстру судових рішень.
Київський апеляційний суд ухвалою від 14 серпня 2026 року визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 травня 2026 року, вказані ОСОБА_1 , апеляційну скаргу залишив без руху для подання апеляційному суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 травня 2026 року.
20 серпня 2026 року ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 14 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій навела інші підстави для поновлення такого строку, зокремазазначає, що протягом червня та липня 2026 року безпекова ситуація у місті Києві та Київській області характеризувалася систематичними та тривалими повітряними тривогами і ракетно-дроновими атаками, що зумовлювало необхідність неодноразового перебування в укриттях. Посилається на обставини, пов`язані з безпековою ситуацією у місті Вишневому Київської області, де знаходилися файловий носій із її кваліфікованим електронним підписом та комп`ютерне обладнання, яке вона використовувала для роботи з підсистемою «Електронний суд». Вказує, що внаслідок обстрілів, необхідності перебування в укриттях та тимчасової відсутності фізичного доступу до відповідного обладнання і носія електронного підпису скаржник була істотно обмежена у можливості використання звичного для неї способу підготовки, підписання та направлення процесуальних документів через підсистему «Електронний суд».
Суддя Желепа О.В. перебувала у відпустці з 17 серпня по 11 вересня 2026 року.
Дослідивши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд доходить такого висновку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За приписами ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
При вирішенні питання про поновлення процесуального строку суд має оцінити конкретні обставини, якими особа пояснює неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії, їх об`єктивний характер, тривалість існування таких обставин, причинний зв`язок між ними та пропуском строку, а також поведінку учасника справи після усунення відповідних перешкод.
Сам по собі факт дії в Україні воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення будь-якого процесуального строку. Водночас конкретні обставини, що виникли у зв`язку із воєнними діями та фактично унеможливили або істотно ускладнили своєчасне вчинення особою процесуальної дії, можуть бути враховані судом під час оцінки поважності причин пропуску строку.
Як установлено апеляційним судом в ухвалі від 14 серпня 2026 року, копія оскаржуваного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 травня 2026 року була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 18 червня 2026 року.
З урахуванням положень статті 354 ЦПК України та того, що останній день тридцятиденного строку - 18 липня 2026 року - припав на суботу, наявні законні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги до 20 липня 2026 року включно. Водночас ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу 28 липня 2026 року, тобто з пропуском указаного строку на 8 днів.
Апеляційний суд враховує, що наведені обставини скаржник пов`язує з конкретними безпековими та технічними перешкодами, які мали місце безпосередньо у період спливу строку на апеляційне оскарження та протягом незначного часу після його закінчення.
При цьому суд бере до уваги, що строк на апеляційне оскарження пропущено лише на вісім днів. Після усунення обставин, які перешкоджали доступу до необхідних технічних засобів та електронного підпису, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу 28 липня 2026 року.
Така тривалість пропуску у співвідношенні із встановленим законом тридцятиденним строком апеляційного оскарження є незначною та за встановлених обставин не свідчить про тривале зволікання скаржника з реалізацією права на апеляційний перегляд справи.
Суд також ураховує предмет спору та правові наслідки оскаржуваного рішення для ОСОБА_1 , оскільки рішенням суду першої інстанції її визнано такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а тому судове рішення безпосередньо стосується житлових прав скаржника і при вирішенні питання про поновлення незначно пропущеного строку суд має враховувати необхідність забезпечення реальної можливості апеляційного перегляду такого рішення, одночасно не допускаючи невиправданого нівелювання встановлених законом процесуальних строків.
Оцінюючи наведені ОСОБА_1 обставини у їх сукупності, а саме конкретну безпекову ситуацію у період спливу строку на апеляційне оскарження, необхідність перебування в укриттях, пов`язані з цим труднощі з доступом до засобів зв`язку та комп`ютерної техніки, наведені нею обставини відсутності фізичного доступу до носія кваліфікованого електронного підпису, незначний восьмиденний період пропуску строку, а також подання апеляційної скарги невдовзі після припинення зазначених перешкод, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку поважними.
Таким чином, дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.
Водночас апеляційне провадження не може бути відкрито враховуючи таке.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За приписами пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Зважаючи на зазначене, за подання апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 194,88 грн (1 331,20 грн * 2 немайнові вимоги * 150 % * 0,8).
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити 3 194,88 грн на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Солом.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
та надати до суду докази сплати вказаних коштів.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З урахуванням приписів ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 5 днів з дня отримання цієї ухвали.
Таким чином, указані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі.
Керуючись ст. 185, 354, 357 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 травня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 травня 2026 року - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків не більше 5-ти днів з дати отримання копії цієї ухвали.
Недоліки необхідно усунути подавши апеляційному суду докази сплати судового збору.
Попередити, що якщо у визначений судом строк скаржники не усунуть недоліки своєї апеляційної скарги, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді: