ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/10046/25
УХВАЛА
17 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Чуприни О.В. у справі апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 та Військова частина НОМЕР_1 подали апеляційні скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 призначено справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами та продовжено строк судового розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі №580/10046/25 на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.
В інтересах ОСОБА_1 (надалі по тексту також - Шмиголь Н.В., позивач) представником Матвійчук Наталією Євгеніївною через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано заяву від 14.09.2026 (реєстрацію судом здійснено 16.09.2026) про відвід судді-доповідача Чуприни О.В. в адміністративній справі №580/10046/25, котра мотивована наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів.
Так, в обґрунтування коментованої заяви позивач вказує про обставини відсутності реагування суду на клопотання позивача про прискорення розгляду справи та порушення строків розгляду за апеляційною скаргою позивача, що створює у ОСОБА_1 враження про відсутність наміру головуючого судді Чуприни О.В. забезпечити розгляд апеляційної скарги позивача у строк, визначений процесуальним законом.
Відповідно до частин 3, 4 та 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Вивчивши подану позивачем заяву, дослідивши наведені у заяві про відвід доводи та підстави відводу, колегія суддів вважає такі необґрунтованими з врахуванням наступного.
Суд виходить з того, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Стаття 6 Конвенція вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був "безстороннім".
Отже, за усталеною практикою Європейського Суду з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.
Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб ( рішення ЄСПЛ "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 118; "Мікаллеф проти Мальти" (Micallef v. Malta) [ВП], § 93).
ЄСПЛ у своїй практиці визначив критерії оцінки безсторонності та розрізняє:
i) суб`єктивний, тобто спробу встановити переконання або особистий інтерес певного судді у даній справі;
ii) об`єктивний, тобто встановити, чи суддя надав достатні гарантії, які виключали б будь-які правомірні сумніви з цього приводу ("Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява №73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 118; "Пірсак проти Бельгії" (Piersack v. Belgium), § 30; "Грівз проти Сполученого Королівства" (Grieves v. the United Kingdom) [ВП], § 69; "Моріс проти Франції" (Morice v. France) [ВП], § 73).
Відтак, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
У рамках суб`єктивного критерію ЄСПЛ завжди вважав, що особиста неупередженість судді є презумпцією, доки не буде доведено протилежне (рішення ЄСПЛ у справі "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява №73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, рішення ЄСПЛ § 119; "Хаушільдт проти Данії" (Hauschildt v. Denmark), § 47).
Межа між цими двома критеріями не є герметичною, оскільки не лише сама поведінка судді може, з точки зору зовнішнього спостерігача, породити об`єктивно виправдні сумніви у його неупередженості (об`єктивний підхід), але й може свідчити про його особисте переконання (суб`єктивний підхід). Тому застосування одного з цих критеріїв, або ж обох, залежатиме від конкретних обставин, пов`язаних із спірною поведінкою (рішення ЄСПЛ "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], §§ 119 і 121 заява №73797/01, ECHR 2005-ХІІІ).
Щодо виду необхідних доказів, то, наприклад, ЄСПЛ намагався перевірити обґрунтованість тверджень про те, що суддя виявляв будь-яку ворожість або, керуючись особистими мотивами, добився того, що справа була призначена саме йому (рішення ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), § 25).
Хоча іноді важко навести докази на спростування презумпції особистої безсторонності судді, проте вимога об`єктивної безсторонності надає додаткову важливу гарантію. Суд визнає складність встановлення порушення статті 6, спричинене особистою упередженістю, і тому у переважній більшості випадків застосовує об`єктивний підхід (рішення ЄСПЛ у справі "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП] заява №73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 119; "Моріс проти Франції" (Morice v. France) [ВП], § 75).
Суд зважує на те, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, N 86).
З аналізу пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України та статті 6 Конвенції суд висновує, що не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України.
Колегія суддів наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини 4 статті 39 КАС України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Відтак, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Втім, подана позивачем заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь головуючого судді Чуприни О.В. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.
Як на підставу для відводу судді позивач посилається на приписи статті 36 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Перевіряючи мотиви, з яких виходив представник позивача, обґрунтовуючи заяву про відвід суддів, колегія суддів зазначає, що для надання оцінки об`єктивності суддів під час вчинення ним процесуальних дій у цій справі, існують кілька критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Така оцінка здійснюється за об`єктивного та суб`єктивного підходу.
При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Колегія суддів повторно зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Поруч із цим слід наголосити, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У Кодексі адміністративного судочинства України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання "розумного строку", під яким розуміється найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (пункт 11 частини першої статті 4 КАС України) або встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства (стаття 119 КАС України).
Колегія суддів зазначає, що вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття "розумний строк" (пункти 49, 54 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі №160/12705/19).
Також колегія суддів уважає необґрунтованими посилання скаржника на відсутність реагування головуючого судді на клопотання про прискорення розгляду справи, як на підставу для відводу головуючого судді від розгляду цієї справи.
Зокрема, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі №580/10046/25, натомість ухвалою від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на це саме рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом 60 днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Частина 2 статті 309 КАС України передбачає, що у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду, але не більш як на 15 днів.
В інтересах ОСОБА_1 (надалі по тексту також - ОСОБА_1 , позивач) представником ОСОБА_2 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано клопотання про прискорення розгляду справи від 09.08.2026 (зареєстрована судом 10.08.2026) та від 19.08.2026 (зареєстрована 25.08.2026).
Представником заявника не враховано, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі №580/10046/25, а ухвалою суду від 27.07.2026 призначено справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
В той же час колегія суддів звертає увагу на надмірній завантаженості суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, який, серед іншого, розглядає справи не лише як суд апеляційної інстанції, а й як суд першої інстанції (частини 2 та 3 статті 22 КАС України).
Відтак, розгляд апеляційної скарги за вказаних обставин зумовлений об`єктивними причинами, а саме - значним навантаженням на суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, у зв`язку з чим розгляд апеляційних скарг і справ затримується та не завжди відбувається у такому порядку, в якому очікують суб`єкти оскарження, які звернулися до суду апеляційної інстанції за захистом порушених прав.
Водночас наведені представником позивача підстави для відводу ґрунтуються виключно на незгоді з тривалістю розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та оцінці процесуальної діяльності головуючого судді колегії суддів, а не на обставинах, які відповідно до статті 36 КАС України можуть свідчити про його упередженість чи необ`єктивність. Заявником не наведено конкретних фактів вчинення суддею дій, що могли б поставити під сумнів його безсторонність, а також не надано належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин.
Зважаючи на те, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного, а заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували, що головуючий суддя Чуприна О.В. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або/та/чи існують переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо його безсторонності або/та/чи існування наявності фактів, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судді, наведені у цьому контексті доводи та обставини не можуть бути підставою для відводу судді відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України.
Інших обставин, які викликають у скаржника сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді Чуприни О.В. заявником не зазначено.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що Шмигалем Н.В. не наведено аргументовано обґрунтованих підстав вважати суддю Шостого апеляційного адміністративного суду Чуприну О.В. упередженим чи необ`єктивним, оскільки всі доводи, що викладені у заяві, є припущеннями заявника та зводяться до незгоди з межами та обсягом процесуальних дій, наданих та реалізованих під час розгляду справи.
Резюмуючи, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 , поданої в його інтересах представником Матвійчук Наталією Євгеніївною від 14.09.2026 (реєстрацію судом здійснено 16.09.2026) про відвід головуючого судді Чуприни О.В. в адміністративній справі №580/10046/25, а тому така задоволенню не підлягає.
Відтак, у відповідності до частини 4 статті 40 КАС України, вирішення питання про відвід слід здійснювати суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248, 256, 321, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Чуприні О.В. у справі №580/10046/25 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - визнати необґрунтованим.
2. Передати адміністративну справу №580/10046/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Чуприна О.В.
Суддя Попова О.Г.
Суддя Говорун О.В.