ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/10046/25
УХВАЛА
17 вересня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Карпушова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Чуприни О.В. у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційне провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 року справу з єдиним унікальним номером № 580/10046/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача - Чуприни О.В., суддів Попової О.Г. та Говоруна О.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, витребувано із з Черкаського окружного адміністративного суду матеріали справи №580/10046/25 та продовжено строк судового розгляду на розумний строк, необхідний для одержання матеріалів адміністративної справи №580/10046/25 із суду, в якому вони зберігаються.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, витребувано із з Черкаського окружного адміністративного суду матеріали справи №580/10046/25 та продовжено строк судового розгляду на розумний строк, необхідний для одержання матеріалів адміністративної справи №580/10046/25 із суду, в якому вони зберігаються.
08.07.2026 до Шостого апеляційного адміністративногот суду надійшла справа № 580/10046/25 із суду першої інстанції і ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2026 р. призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Продовжено строк розгляду даної адміністративної справи на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.
14.09.2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява про відвід судді-доповідача Чуприни О.В. в адміністративній справі №580/10046/25.
Підставою відводу позивач зазначає, що 09.08.2026 ним було подано клопотання про прискорення розгляду справи, у якому звернуто увагу суду на закінчення встановленого статтею 309 КАС України строку.
Оскільки справа й надалі не була розглянута, 19.08.2026 подано повторне клопотання про прискорення її розгляду.
Проте зазначені клопотання не призвели ані до розгляду справи, ані до належного процесуального реагування із зазначенням конккретної дати ухвалення рішення.
З огляду на зазначене, просить вирішити питання про відвід головуючого судді від розгляду справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2026 р. зазначена заява була визнана необґрунтованою та передана для визначення судді у порядку ч. 1 ст. 31 КАС України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2026 р. для вирішення вказаного питання визначено суддю Карпушову О.В.
У відповідності до правил ч. 8 ст. 40 КАС України, питання про відвід вирішується в порядку письмового провадження.
Проаналізувавши доводи поданої заяви про відвід суддів, дослідивши матеріали справи, суддя-доповідач приходить до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Так, зі змісту заяви про відвід головуючого судді вбачається, що позивач не погоджується із тривалим не розглядом його справи апеляційним судом, зокрема, головуючим суддею Чуприною О.В., тому просить вирішити питання про відвід судді Чуприни О.В. від розгляду справи.
Разом з тим, підстави для відводу судді визначені статями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 КАС питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
При цьому, слід звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості вважаю за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Відтак, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Перевіривши доводи заявника про відвід, судом не встановлено, що суддя Чуприна О.В. об`єктивно є упередженим щодо будь-кого з учасників процесу, що йому стали відомими з власних джерел докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Також не встановлено, що він зацікавлений в рішенні у справі.
Отже, підстави вважати, що ухвалення суддею Чуприною О.В. об`єктивного рішення є неможливим внаслідок обставин, на які посилається заявник, відсутні.
Відтак, доводи заяви є лише припущеннями позивача щодо упередженості та об`єктивності колегії суддів, оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами.
При цьому, положення частини четвертої статті 36 КАС України чітко визначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Інших, будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Чуприни О.В. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Якщо заявник буде не згоден з прийнятим рішенням у даній справі - це буде підставою та правом заявника на його оскарження до касаційного суду, однак не є підставою для задоволення даної заяви про відвід.
При цьому, зауважуємо на надмірній завантаженості суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, який, серед іншого, розглядає справи не лише як суд апеляційної інстанції, а й як суд першої інстанції (частини 2 та 3 статті 22 КАС України).
Відтак, тривалий розгляд апеляційної скарги заявника за вказаних обставин зумовлений об`єктивними причинами, а саме - значним навантаженням на суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, у зв`язку з чим розгляд апеляційних скарг і справ затримується та не завжди відбувається у такому порядку, в якому очікують суб`єкти оскарження, які звернулися до суду апеляційної інстанції за захистом порушених прав.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що обставини, наведені позивачем у заяві про відвід колегії судів не можуть свідчити про наявність упередженості та необ`єктивності суддів при розгляді апеляційної скарги у даній справі, а відтак, така заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 243, 248, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Чуприни О.В. у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Карпушова