ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
Іменем України
17 вересня 2026 року
м. Київ
справа №160/17107/25
адміністративні провадження №К/990/27118/26, №К/990/27118/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянув в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮБИМІВКА» про ухвалення додаткового судового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮБИМІВКА»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
у с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЮБИМІВКА" (далі - ТОВ "ЛЮБИМІВКА", Позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 5 травня 2025 року:
- №[номер приховано], яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 53 122 194,00 грн;
- №[номер приховано], яким застосовано штраф в розмірі 3 400,00 грн за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 11 вересня 2025 року позовні вимоги задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 5 травня 2025 року №[номер приховано], №02352600712.
Третій апеляційний адміністративний суд, переглянувши справу, постановою від 12 травня 2026 року апеляційну скаргу ГУ ДПС задовольнив частково: скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № [номер приховано] від 5 травня 2025 та в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 02352200712 від 5 травня 2025 на суму збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2 392 107 та застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 196053, 50 грн; ухвалив в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "ЛЮБИМІВКА" в цій частині відмовив, змінив розподіл судових витрат, в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року залишив без змін.
ТОВ "ЛЮБИМІВКА" частково не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції та ГУ ДПС не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та частково з постановою суду апеляційної інстанції оскаржили їх в касаційному порядку.
За результатами розгляду касаційних скарг ТОВ "ЛЮБИМІВКА" та ГУ ДПС Верховний Суд прийняв постанову від 22 липня 2026 року, якою: у задоволенні касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відмовив; касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮБИМІВКА» задовольнив; скасував постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року в частині скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року та ухвалення нового рішення; в цій частині залишив в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року; в решті постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року залишив без змін.
До Верховного Суду надійшла заява ТОВ "ЛЮБИМІВКА", в якій заявник просить ухвалити у справі додаткове судове рішення про розподіл судових витрат, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь ТОВ «ЛЮБИМІВКА» документально підтверджені витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в судах першої та касаційної інстанції в сумі 78 728,00 грн
Позивач покликається на те, що рішенням суду першої інстанції на користь ТОВ «ЛЮБИМІВКА» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС стягнуто документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 30 280,00 грн, водночас суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду справи змінив розподіл судових витрат та стягнув на користь ТОВ «ЛЮБИМІВКА» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції пропорційно задоволеним вимогам у сумі 28 230,04 грн.
На думку Позивача, в постанові від 22 липня 2026 року не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених ТОВ «ЛЮБИМІВКА» у зв`язку з поданням касаційної скарги, а також не приведено розподіл судового збору, сплаченого за подання позову у відповідності до остаточного результату розгляду справи.
Відповідачем подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення в якій він зазначив про те, що зміна розподілу судових витрат судом апеляційної чи касаційної інстанції за частиною шостою статті 139 КАС України відбувається тоді, коли рішення змінюється або ухвалюється нове. Якщо ж рішення суду першої інстанції залишається в силі (відновлюється), то й здійснений ним розподіл судових витрат залишається чинним та повторному розподілу не підлягає.
Відтак, на думку Відповідача, оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі №160/17107/25 в частині стягнення з ГУ ДПС на користь ТОВ «ЛЮБИМІВКА» судового збору в розмірі 30 280,00 грн залишається чинним та підлягає виконанню, то ухвалення Верховним Судом додаткового рішення про повторне стягнення судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 30 280,00 грн призведе до існування двох судових рішень про стягнення однієї й тієї ж суми з державного бюджету на користь одного й того ж позивача (подвійне стягнення), що є грубим порушенням норм процесуального права та статей 139, 252 КАС України.
За приписами частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами частин першої-другої статті 132 КАС України обумовлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, за подання до Верховного Суду касаційної скарги ТОВ "ЛЮБИМІВКА" сплатило судовий збір у розмірі 48 448,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 18 травня 2026 року № 1204.
З огляду на те, що Верховним Судом під час прийняття постанови, якою задоволено касаційну скаргу ТОВ «ЛЮБИМІВКА», не вирішено питання про судові витрати, заяву Позивача належить задовольнити шляхом прийняття додаткової постанови про відшкодування на його користь документально підтверджених витрат по сплаті судового збору в розмірі 48448,00 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі.
Стосовно вимог ТОВ «ЛЮБИМІВКА» про стягнення на його користь документально підтверджених витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 30 280,00 грн Верховний Суд вказує, що суд касаційної інстанції не змінював рішення суду першої інстанції, а частково скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, з огляду на що судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 30 280,00 грн підлягають стягненню на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року, яке є чинним.
Керуючись статтями 139, 143, 252, 345, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮБИМІВКА» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити у справі додаткову постанову.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮБИМІВКА» (52042, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, село Любимівка, вулиця Садова, 2; код ЄДРПОУ 30718177) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А; код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 48448,00 грн(сорок вісім тисяч чотириста сорок вісім гривень 00 копійок).
В частині стягнення судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх