Справа № 303/6991/26
2/303/3283/26
УХВАЛА
16 вересня 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючого судді Заболотного А.М.
секретар судового засідання Желізняк К.П.,
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника відповідача Пітух В.І.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Мукачівського районного округу Закарпатської області Вімерт Владислав Іванович, про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України та зобов`язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Мукачівського районного округу Закарпатської області Вімерт В.І., про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України.
Ухвалою суду від 13.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.09.2026 року.
15.09.2026 року від представника позивача ОСОБА_3 , адвоката Йосипчук О.В., надійшла заява про зміну предмету позову (документ сформований в системі «Електронний суд» 15.09.2026 року). Заява обґрунтована тим, що у провадженні суду перебуває справа ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Вімерт В.І., про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 3372/5 від 20.09.2023 року. Позов подано з метою захисту речового права ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0048 га, кадастровий номер [номер приховано]:12:000:0091, державна реєстрація якого була припинена внаслідок виконання оспорюваного наказу Міністерства юстиції України. З метою максимально повного та ефективного відновлення становища, яке існувало до виконання оспорюваного наказу, а також для конкретизації матеріально-правового результату, якого прагне позивач, представник вважає за необхідне доповнити предмет позову вимогою про відновлення державної реєстрації речового права. Таким чином, представник просить змінити предмет позову шляхом доповнення позовної заяви такою позовною вимогою: «Зобов`язати Міністерство юстиції України після набрання рішенням суду законної сили внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні відомості та вчинити реєстраційні дії, необхідні для відновлення державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0048 га, кадастровий номер [номер приховано]:12:000:0091, у стані, що існував до виконання наказу Міністерства юстиції України від 20.09.2023 року № 3372/5, на підставі рішення приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Вімерта Владислава Івановича від 30.03.2023 року № 67007421».
Позивач ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явився, його представник, адвокат Йосипчук О.В., в підготовчому засіданні просив прийняти заяву до розгляду.
Представник відповідача Міністерства юстиції України Запухлий Р.В. в підготовчому засіданні заперечив проти прийняття заяви до розгляду.
Відповідач ОСОБА_4 в підготовче засідання не з`явилася, її представник, адвокат Пітух В.І., в підготовчому засіданні заперечив проти прийняття заяви до розгляду так як вважає, що заява про зміну предмету позову не відповідає приписам ст.ст. 174, 175, 176 ЦПК України
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Мукачівського районного округу Закарпатської області Вімерт В.І. у підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши позиції представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі № 924/1473/15.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у ст. 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що у поданій заяві представник позивача доповнив позовні вимоги новою позовною вимогою.
При цьому, питання належності та ефективності способу захисту не досліджується та не вирішується на стадії підготовчого провадження.
Судом встановлено, що заява подана до закінчення підготовчого провадження, з дотриманням вимог процесуального закону та з наданням доказів її направлення іншим учасникам справи. У зв`язку з цим підстав для відмови у прийнятті такої заяви суд не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне заяву представника позивача ОСОБА_3 , адвоката Йосипчук О.В., прийняти до розгляду.
Керуючись ст.ст. 49, 200, 260 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Прийняти заяву представника позивача ОСОБА_3 , адвоката Йосипчук Олега Володимировича, про зміну предмета позову від 15.09.2026 року до розгляду.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://mkm.zk.court.gov.ua.
Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала оформлена в порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України (Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання).
Суддя А.М.Заболотний