УХВАЛА
17 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 127/32539/25
провадження № 61-11549ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 червня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,
ВСТАНОВИВ:
29 серпня 2026 року ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, яка не може бути прийнята до розгляду, оскільки в порушення пункт 1 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у ній відсутні відомості щодо всіх учасників справи, зокрема заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету.
Крім того, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до скарги заявник не додала документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі,або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, яка подана юридичною особою становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становив 3 028,00 грн.
Таким чином, за подання цієї касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (3 028,00 х 0,2 х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано]. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору заявнику необхідно надати Верховному Суду відповідний платіжний документ.
Крім того, ОСОБА_1 необхідно уточнити підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає пункт 3 частини другою статті 389 ЦПК України, зокрема відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно уточнити, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, надати касаційну скаргу у новій редакції, а також надати копію такої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Таким чином, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 червня 2026 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених вище недоліків касаційного скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Мартєв