У х в а л а
14 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 344/14038/20
провадження № 61-8582ск26
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Візінський Василь Васильович (далі - адвокат),
на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2026 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 травня 2026 року
у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - про визнання недійсними договорів і внесення майна до статутного капіталу, скасування державної реєстрації права власності, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права особистої приватної власності, переведення прав і обов`язків продавця та
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до скаржниці про поділ спільного майна подружжя і
в с т а н о в и в :
1. 26 червня 2026 року адвокат в інтересах скаржниці сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 20500/0/220-26 від 26 червня 2026 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо сплати судового збору
4. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.1. Скаржниця додала до касаційної скарги квитанцію про сплату 24 червня 2026 року 28 400,00 грн судового збору, що не відповідає його розміру, встановленому Законом України «Про судовий збір».
4.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
4.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
4.4. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
4.5. За змістом підпунктів 1, 2, 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлюється ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви
- майнового характеру - у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- про поділ майна при розірванні шлюбу - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із 1 січня 2020 року становив 2 102,00 грн, а згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» -2 684,00 грн.
4.6. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
4.7. У жовтні 2020 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила:
(1-2) визнати недійсним внесення 6 грудня 2017 року ОСОБА_2 об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 72,9 м кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі - нежитлове приміщення площею 72,9 м кв.) - в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Шавлія ІФ» (далі - ТОВ «Шавлія ІФ»), і скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно за ТОВ «Шавлія ІФ»;
(3-4) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 72,9 м кв., який 27 грудня 2017 року ТОВ «Шавлія ІФ» в особі директора ОСОБА_2 уклало із ОСОБА_4 , та скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_4 ;
(5-6) визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення площею 72,9 м кв., який 1 березня 2019 року ОСОБА_4 уклала із ОСОБА_2 , та скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_2 ;
(7) визнати спільною сумісною власністю колишнього подружжя скаржниці та ОСОБА_2 нежитлове приміщення площею 72,9 м кв.;
(8-11) визнати недійсними договори купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 194,3 м кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (далі - нежитлове приміщення площею 194,3 м кв.), які 25 вересня 2019 року та 10 березня 2020 року ОСОБА_5 уклав із ОСОБА_7 на частку 53/100 і на частку 47/100 відповідно, а також скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_7 ;
(12-15) визнати недійсними договори дарування нежитлового приміщення площею 194,3 м кв., які 17 жовтня 2019 року та 14 квітня 2020 року ОСОБА_7 уклав із ОСОБА_2 на частку 53/100 і частку 47/100 відповідно, а також скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_2 ;
(16) перевести права й обов`язки від продавця ОСОБА_5 на нежитлове приміщення площею 194,3 м кв. на скаржницю і ОСОБА_2 ;
(17) визнати спільною сумісною власністю колишнього подружжя скаржниці та ОСОБА_2 нежитлове приміщення площею 194,3 м кв.;
(18-21) визнати недійсними договори купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0302 га і з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:0699, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (далі - земельна ділянка площею 0,0302 га), які 25 вересня 2019 року та 10 березня 2020 року ОСОБА_5 уклав із ОСОБА_7 на частку 1/2 і частку 1/2 відповідно, а також скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_7 ;
(22-25) визнати недійсними договори дарування земельної ділянки площею 0,0302 га, які 17 жовтня 2019 року та 14 квітня 2020 року ОСОБА_7 уклав із ОСОБА_2 на частку 1/2 і частку 1/2 відповідно, а також скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_2 ;
(26) перевести права й обов`язки від продавця ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0302 га на скаржницю і ОСОБА_2 ;
(27) визнати спільною сумісною власністю колишнього подружжя скаржниці та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0302 га;
(28-31) у порядку поділу спільного сумісного майна колишнього подружжя скаржниці та ОСОБА_2 визнати за скаржницею право особистої приватної власності на:
- нежитлове приміщення площею 72,9 м кв.;
- нежитлове приміщення площею 194,3 м кв.;
- земельну ділянку площею 0,0302 га;
- квартиру АДРЕСА_3 (далі - квартира № 56 );
(32-37) визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на:
- господарське приміщення площею 28,2 м кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_5 ;
- майнові права на ТОВ «Шавлія ІФ», створене 29 листопада 2017 року, зі статутним фондом у розмірі 110 000,00 грн;
- мотоцикл «GEON» 250R червоного кольору 2012 року випуску (далі - мотоцикл «Geon»);
- автомобіль «Hyundai Santa FE» синього кольору 2017 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 і номером кузова / шасі НОМЕР_2 (далі - автомобіль «Hyundai Santa FE»);
- легковий причіп ПГМФ 8904 чорного кольору 2016 року випуску (далі - причіп ПГМФ 8904);
- причіп «Прагматек» А0-2515 сірого кольору 2020 року випуску (далі - причіп « Прагматек »).
4.8. У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому за змістом рішень судів першої й апеляційної інстанцій просив:
(1-2) визначити ідеальні частки без реального поділу у квартирі АДРЕСА_6 (далі - господарське приміщення № ХІV);
(3-4) виділити у часткову власність кожному по 1/2 частині квартири № 56 і по 1/ 2 частині господарського приміщення № ХІV.
Точну кількість і зміст вимог за зустрічним позовом із тексту судових рішень встановити неможливо.
4.9. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, задовольнив частково первісний і зустрічний позови:
- у порядку поділу спільного майна подружжя визнав за скаржницею право власності на:
(1) 1/2 частину квартири № 56 ;
(2) 1/2 частину господарського приміщення № ХІV;
- у порядку поділу спільного майна подружжя визнав за ОСОБА_2 право власності на:
(1) 1/2 частину квартири № 56 ;
(2) 1/2 частину господарського приміщення № XIV;
(3) майнові права на ТОВ «Шавлія» ІФ»;
(4) мотоцикл «Geon»;
(5) причіп ПГМФ 8904;
(6) причіп «Прагматек»;
- стягнув із ОСОБА_2 на користь скаржниці 176 209,50 грн компенсації вартості 1/4 частини автомобіля «Hyundai Santa FE» і 108 171,00 грн різниці 1/2 вартості спільного майна подружжя, що підлягає поділу;
- відмовив у задоволенні інших вимог первісного та зустрічного позовів.
4.10. Скаржниця оскаржила судові рішення в цілому, тобто щодо двадцяти двох немайнових вимог (1-6, 8-15, 18-25 - за первісним позовом), двох вимог майнового характеру про переведення прав й обов`язків продавця (16, 26 - за первісним позовом), решти вимог, що стосуються поділу майна подружжя (7, 17, 27-37 - за первісним позовом і 1-4 - за зустрічним).
4.11. З огляду на встановлену судами першої й апеляційної інстанцій вартість спірного майна подружжя за вимогами первісного та зустрічного позовів про поділ майна подружжя (7, 17, 27-37 - за первісним позовом і 1-4 - за зустрічним) судовий збір за вказаними вимогами слід рахувати за максимальною ставкою.
4.12. Оскільки скаржниця не вказала вартість прав та обов`язків, які бажає перевести на себе та ОСОБА_2 (16, 26 - за первісним позовом), точний розмір судового збору повинна розрахувати самостійно на підставі документів, які можуть підтвердити вартість таких прав та обов`язків, за формулою: (2 102,00 грн х 0,4 х 22 вимоги немайнового характеру за первісним позовом + вартість прав та обов`язків продавця х 1 % + 2 522,40 грн (максимальна ставка судового збору за первісними вимогами 7, 17, 27-37 про поділ майна подружжя) + 2 522,40 грн (максимальна ставка судового збору за зустрічними вимогами 1-4 про поділ майна подружжя)) х 200 % х 0,8 - 28 400,00 грн (уже сплачені як судовий збір за подання касаційної скарги).
Реквізити для оплати: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101; НОМЕР_3 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 344/14038/20).
4.13. Крім того, оскільки із судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій неможливо встановити точну кількість і зміст вимог за зустрічним позовом, скаржниця повинна надати суду копію зустрічної позовної заяви та за наявності немайнових вимог за зустрічним позовом розрахувати та сплатити за тими вимогами судовий збір додатково до формули, визначеної у пункті 4.12 цієї ухвали.
4.14. Скаржниця має надати суду відповідний документ про доплату судового збору у зазначеному розмірі та документи, які можуть підтвердити дійсну вартість прав та обов`язків, які бажає перевести на себе та ОСОБА_2 (16, 26 - за первісним позовом), а також докази надсилання цих документів іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев`ята статті 43 ЦПК України.
(2) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
5. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України).
6. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
7. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина дев`ята статті 43 ЦПК України).
8. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали скаржниці або адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.
9. Виконуючи вимоги ухвали, заяву про усунення недоліків скаржниця повинна надіслати суду разом із доказами її надсилання всім іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев`ята статті 43 ЦПК України (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 січня 2026 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - про визнання недійсними договорів і внесення майна до статутного капіталу, скасування державної реєстрації права власності, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права особистої приватної власності, переведення прав і обов`язків продавця та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Суддя Д. А. Гудима