Справа № 134/1416/25
Провадження № 22-ц/801/2324/2026
Категорія: 10
Головуючий у суді 1-ї інстанції Лабай О. В.
Доповідач:Сало Т. Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року Справа № 134/1416/25 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Голоти Л.О., Панасюка О.С., секретар Кулішко Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 липня 2026 року, повне рішення складено 14 липня 2026 року, та на додаткове рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 04 серпня 2026 року, ухвалені суддею Лабай О.В. в селищі Крижопіль, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя,
встановив:
У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила:
- визнати за ОСОБА_1 право особистої власності на легковий автомобіль VОLKSWAGEN TOURAN, 2012 року виписку, білого кольору, VIN НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1598, дизельне пальне, вартістю 420 000 грн;
- стягнути із ОСОБА_1 на її користь 210 000 грн 1/2 частину вартості автомобіля VОLKSWAGEN TOURAN, 2012 року виписку, білого кольору, VIN НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1598, вартістю 420 000 грн.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначила, що 21 листопада 2015 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 ..
За час перебування у шлюбі у травні 2021 року вони придбали легковий автомобіль VОLKSWAGEN TOURAN, 2012 року виписку, білого кольору, VIN НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 , вартість якого на даний час складає 420 000 грн.
Позивач вказує, що даним автомобілем користується відповідач ОСОБА_1 і вона не заперечує, щоб визнати за ним право особистої приватної власності на цей автомобіль, стягнувши з нього 1/2 частину вартості автомобіля, тобто 210 000 грн.
Оскільки відповідач на її пропозиції добровільно розділити спільне сумісне майно подружжя не реагує, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 липня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право особистої власності на легковий автомобіль VОLKSWAGEN TOURAN, 2012 року виписку, білого кольору, VIN НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1598, дизельне пальне.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 204 115 грн. (двісті чотири тисячі сто п`ятнадцять ) гривень 1/2 частину вартості автомобіля VОLKSWAGEN TOURAN, 2012 року виписку, білого кольору, VIN НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1598.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 037 (дві тисячі тридцять сім) гривень.
Додатковим рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 04 серпня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 9 800 (дев`ять тисяч вісімсот) гривень.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (доповнену), в якій просить: скасувати рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 204 115 грн; стягнути з нього на користь ОСОБА_2 76 491,89 грн - 1/2 частину вартості автомобіля; в частині визнання за ним права власності на автомобіль залишити рішення суду без змін; скасувати додаткове рішення суду про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в сумі 9 800 грн.
У скарзі зазначає, що судом застосовано спосіб стягнення грошової компенсації за належну позивачу частку в спільному майні подружжя, який не передбачено ні нормами СК України, ні нормами ЦК України і відповідно не застосовується судами України при вирішенні аналогічних спорів. Суд не мав права самостійно визначати вартість спірного автомобіля в непошкодженому стані, оскільки це виходить за межі компетенції суду і потребує спеціальних знань в області оцінки транспортних засобів. Відповідно до висновку експерта, дійсна ринкова вартість автомобіля на момент огляду може становити 152 983,78 грн, що не було взято судом до уваги. Якщо позивач вважала, що їй пошкодженням автомобіля спричинено матеріальну шкоду, то вона мала б заявити до суду відповідний позов, довести його, визначити розмір матеріальних збитків, тощо. Доказів того, що пошкодження автомобіля вчинено з його вини, позивачем не надано. Додаткове рішення про стягнення витрат на правову допомогу підлягає скасуванню одночасно із скасуванням оскаржуваного рішення суду, як незаконного. На підтвердження витрат на правничу допомогу було надано договір про надання правничої допомоги від 05 вересня 2025 року та додаток №1 до договору від 22 жовтня 2025 року, однак договір про надання правничої допомоги від 22 жовтня 2026 року не наданий. Договір про надання правничої допомоги від 05 вересня 2026 року не містить розміру витрат на правничу допомогу.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 листопада 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб, актовий запис № 90. Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 21 листопада 2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Крижопільського районного управління юстиції у Вінницькій області (а.с.8 т.1).
Від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Крижопільського районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №60, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Крижопільського районного управління юстиції у Вінницькій області актовий запис №87 (а.с.9 - 10 т.1).
Транспортний засіб марки VОLKSWAGEN TOURAN, 2012 року виписку, білого кольору, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1598, дизельне пальне зареєстрований 22 травня 2021 року за власником ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 (а.с.57 т.1).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно зареєстрованих транспортних засобів, виданого РСЦ ГСЦ МВС у Вінницький, Черкаській та Кіровоградській областях №31/31/0544/1322-аз-1324-2025 від 25 жовтня 2025 року за критеріями пошуку станом на 25 жовтня 2025 року за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб VОLKSWAGEN TOURAN, 2012 року виписку, білого кольору, VIN НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1598, дизельне пальне, дата державної реєстрації за особою 22 травня 2021 року (а.с.53 т.1).
З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року у справі №134/1419/25 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Крижопільського районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №90, розірвано. Рішення суду набрало законної сили 20 листопада 2025 року, що не заперечується сторонами.
Висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи, складеного експертом Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23 березня 2026 року за № СЕ-19/102-26/5279-АВ, де об`єктом дослідження є транспортний засіб марки VОLKSWAGEN TOURAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлено, що стан лакофарбового покриття - локальні стесані ділянки, подряпини, відшарування (по кузову). Корозія присутня (точкові корозійні пошкодження в місцях відшарування лакофарбового покриття). Осколи, подряпини, потемніння ліхтарів. Наявні потертості, забруднення. На транспортному засобі присутні пошкодження аварійного характеру передньої частини. В результаті пошкодження транспортний засіб отримав механічні пошкодження, в пред`явленому вигляді-до експлуатації не придатний, втратив товарний вигляд, споживчі та експлуатаційні якості, вимагає відновлювального ремонту (а.с. 127-154 т.1).
Відповідно до Додатку №3 до вказаного висновку експерта «Ремонтна калькуляція» №СЕ-19/102-26/5279-АВ 23.03.2026» вартість ремонту становить 531 313,39 грн (а.с. 147 -152 т.1).
З урахуванням даних довідника «БА» №145, 2025 рік (актуального на дату оцінки 19 лютого 2026 року), отримано з урахуванням даних спеціалізованих сайтів по продажу ТЗ, вартість (Сд) автомобіля VОLKSWAGEN TOURAN, 2012 року випуску, з урахуванням комплектації КТЗ, з терміном експлуатації на дату оцінки - 14,05 років могла становити - 408 230,00 грн за курсом НБУ (а.с. 137 т.1).
Середня ринкова вартість КТЗ VОLKSWAGEN TOURAN, 2012 року випуску в технічно-справному стані станом на 19 березня 2026 року становить 408 230,00 грн. (а.с. 138 т.1).
Дійсна ринкова вартість автомобіля VОLKSWAGEN TOURAN, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 станом на момент огляду може становити 152 983,78 грн. (а.с.139).
Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі було придбано автомобіль, який перебуває у користуванні останнього, ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом про визнання за ОСОБА_1 права особистої власності на даний автомобіль та стягнення на її користь 1/2 частини вартості автомобіля.
Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплене у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 70 СК України, у разі поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або в позасудовому порядку.
Отже, на майно, набуте за час шлюбу, поширюється презумпція права спільної сумісної власності подружжя.
У пунктах 22, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи встановив, що транспортний засіб марки VОLKSWAGEN TOURAN, 2012 року виписку, номерний знак НОМЕР_2 , набутий під час шлюбу ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та є спільним сумісним майном подружжя. Оскільки спірний автомобіль є неподільною річчю, то позовні вимоги позивачки про стягнення на її користь з відповідача грошової компенсації вартості 1/2 його частки є обґрунтованими. Проти такого висновку не заперечує апелянт.
Враховуючи, що користування даним транспортним засобом після подання 05 вересня 2025 року позовної заяви на дату його пошкодження, а саме 05 жовтня 2025, до розірвання 20 жовтня 2025 року шлюбу сторонами не заперечується, а доказів використання транспортного засобу в інтересів сім`ї відповідачем ОСОБА_1 не надано, застосовуючи положення частини другої статті 70 СК України суд прийняв до уваги визначення середньої ринкової вартості в технічно-справному стані в розмірі 408 230 грн та прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 транспортного засобу підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 204 115, грн.
За змістом ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги те, що дійсна вартість спірного автомобіля становить 152 983,78 грн і стягнув з нього компенсацію, яка перевищує дійсну вартість майна.
Тобто ОСОБА_1 не заперечує той факт, що автомобіль VОLKSWAGEN TOURAN, д.н.з НОМЕР_2 , набутий сторонами у шлюбі і є спільною сумісною власністю подружжя.
ОСОБА_1 не заперечує факт пошкодження автомобіля, який був у його користуванні.
ОСОБА_1 погоджується із заявленими позовними вимогами в частині визнання за ним права особистої власності на даний автомобіль та стягнення із нього на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості автомобіля.
Разом з тим не погоджується із вартістю автомобіля, яка була взята судом за основу для здійснення такої компенсації.
ОСОБА_1 вважає, що при визначенні вартості автомобіля для здійснення компенсації слід виходити з його дійсної ринкової вартості на момент огляду, а саме станом на 19 березня 2026 року, що становить 152 983,78 грн, тобто вартість пошкодженого автомобіля.
А тому, на думку ОСОБА_1 , з нього на користь ОСОБА_2 підлягає до стягнення половина від цієї суми, а саме 76 491,89 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що при визначенні вартості автомобіля за основу слід брати до уваги суму саме у розмірі 408 230 грн.
У даній справі встановлено, що з позовом до суду про поділ майна ОСОБА_2 звернулася 05 вересня 2025 року.
05 жовтня 2025 року о 21 год. 36 хв. через службу 102 до Відділення поліції №1 Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшло повідомлення про те, що на автодорозі між селами Сонячне та Високе Тульчинського району на узбіччі дороги припаркований автомобіль марки Фольцваген Тауран, д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору із ознаками пошкодження, але поряд нікого немає. Виїздом на місце було встановлено, що дійсно на даному відрізку дороги з явними знаками дорожньо-транспортної пригоди перебував автомобіль марки Фольцваген Тауран, д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, а саме з пошкодженою передньою частиною, який належить громадянину ОСОБА_1 , при цьому біля автомобіля нікого не було (а.с.85 т.1).
Як зазначила ОСОБА_2 у клопотанні про долучення доказів до матеріалів справи, 06 жовтня 2025 року ОСОБА_1 через мобільний застосунок повідомив її про те, що розбив спірний автомобіль.
На підтвердження чого надала скриншот (зображення екрана) з мобільного застосунку «Viber» від абонента «Василя» (дата «6 октября 2025») наступного змісту: «Я хотів розбитися дуже розігнався. Машину розбив повністю а на мені ні царапини. Машина на штраф площі. Єслі вона тобі нада то забереш» (а.с.86 т.1).
ОСОБА_1 , стверджуючи в апеляційній скарзі про те, що поліцейськими не було встановлено коли, ким і при яких обставинах був пошкоджений автомобіль і що йому також не відомо про вказані обставини не заперечує обставини, про які йде мова у листі поліції.
Результатів розслідування (перевірки) по факту, про який йде мова у згаданому листі, з яких можна було б підтвердити чи спростувати вказані ним в апеляційній скарзі обставини, ОСОБА_1 не надав.
Апеляційний суд бере до уваги, що клопотання про долучення вказаних вище доказів було направлено адвокату Лукавському І.А., як представнику відповідача.
Будь-яких заперечень щодо вказаних доказів, зокрема і щодо факту наявності та змісту переписки між сторонами, стороною відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції подано не було.
Як і не було надано доказів передання третій особі у користування чи викрадення спірного транспортного засобу на дату його пошкодження.
Відтак доводи апеляційної скарги, які стосуються факту наявності повідомлення та його змісту, не беруться апеляційним судом до уваги.
Проаналізувавши зміст повідомлення, апеляційний суд вважає, що саме ОСОБА_1 умисно пошкодив автомобіль подружжя.
При цьому, таке пошкодження відбулося вже після пред`явлення його дружиною ОСОБА_2 позову про поділ майна подружжя, де вказаний автомобіль був предметом спору.
Тобто ОСОБА_1 усвідомлював, що його дії (які він описує у повідомленні) призведуть до пошкодження (знищення) спірного майна.
Такі дії ОСОБА_1 , на думку апеляційного суду, погіршують становище ОСОБА_2 при вирішенні даного спору.
Посилання ОСОБА_1 на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2026 року у справі №175/8894/23 є безпідставним, оскільки вона висловлена у справі за інших правовідносин і з урахуванням конкретних обставин справи в інших спірних правовідносинах.
У даній справі, на відмінну від згаданої справи, спір щодо поділу автомобіля виник ще до розірвання між сторонами шлюбу.
А відтак, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Так само, як і не вбачає підстав для скасування додаткового рішення суду, яке ОСОБА_1 просить скасувати, як наслідок скасування основного рішення суду.
Також ОСОБА_1 зазначає, що позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано договір про надання правничої допомоги від 05 вересня 2025 року та додаток №1 до договору від 22 жовтня 2025 року, однак договір про надання правничої допомоги від 22 жовтня 2026 року не наданий. Договір про надання правничої допомоги від 05 вересня 2026 року не містить розміру витрат на правничу допомогу.
По-перше, сам ОСОБА_1 в апеляційній скарзі допускається помилок у датах складення документів.
По-друге, аналогічні доводи щодо невідповідності у датах укладених між позивачем та її представником документів відповідач зазначав у суді першої інстанції, який відхилив вказані доводи з наведенням відповідного правового обґрунтування.
Вказаний висновок суду першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не спростований, а тому апеляційний суд не вбачає підстав повторно надавати оцінку вказаним доводам, як і не спростований стягнутий судом розмір витрат на правничу допомогу.
Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 липня 2026 року та додаткове рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 04 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 вересня 2026 року.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді Л.О. Голота
О.С. Панасюк