Справа № 127/24524/25
Провадження № 2-ві/127/7/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дернової В. В., від розгляду цивільної справи № 127/24524/25, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа № 127/24524/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
16.09.2026 через "Електронний суд" відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Дернової В. Ю. від розгляду вищевказаної цивільної справи.
Заява мотивована тим, суддею Дерновою В. В. рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2026 року у справі №127/1834/26 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС про захист честі, гідності та ділової епутації, та у вказаному рішенні було оцінено конфліктні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з приводу яких у судді сформувалась певна думка.
Ухвалою суду від 17.09.2026 вищевказану заяву визнано суддею Дерновою В. В. необґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу; такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 заяву про відвід судді від розгляду цивільної справи № 127/24524/25 передано на розгляд судді Вінницького міського суду Вінницької області Антонюку В. В.
За змістом ч. 7 ст. 40 ЦПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Судом не встановлено необхідності вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Тому, враховуючи положення ч. 7 і ч. 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід розглядається судом без повідомлення учасників справи, у порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву про відвід, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Суд наголошує, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини від 24.05.1989 у справі «Хаушильд проти Данії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі необхідно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення Європейського суду «Веттштайн проти Швейцарії»).
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності судді заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Оцінивши доводи, викладені у заяві про відвід, суд не вбачає об`єктивних обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді Дернової В. В.
Суд вважає, що доводи заявника зводяться до суб`єктивної оцінки процесуальних дій судді.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Також слід врахувати, що суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд. Проте право на відвід не є абсолютним. В іншому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Судом не встановлено обставин, які б могли свідчити про необ`єктивність чи упередженість судді або наявність будь-яких інших обґрунтованих підстав для відводу, передбачених ч. 1 та/або ч. 2 ст. 36 ЦПК України.
Суд прийшов до висновку, що обставини, викладені у заяві про відвід, не можуть слугувати підставою для відводу судді від розгляду справи. Таким чином, у задоволенні заяви про відвід судді Дернової В. В. від розгляду цивільної справи № 127/24524/25, слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 258-261 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати необґрунтованим відвід судді Дернової В. В., заявлений ОСОБА_1 від розгляду цивільної справи № 127/24524/25.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дернової В. В. від розгляду цивільної справи № 127/24524/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя: