Справа 688/2933/26
№ 2/688/2060/26
Ухвала
22 вересня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Березюк Н.П.,
за участі секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,
позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
22.06.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить припинити право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 та присудити на його користь грошову компенсацію за належну йому частку квартири з депозитного рахунку Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області, на який нею внесена ринкова вартість спірного майна. Крім того, просить визнати за нею право власності на вищевказану частину квартири.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
23.06.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив провадження та призначив справу до підготовчого засідання на 21.07.2026.
06.07.2026 відповідач ОСОБА_3 направив до суду клопотання про зупинення провадження.
20.07.2026 позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову та представник позивача ОСОБА_2 направила до суду заперечення на клопотання відповідача.
21.07.2026 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі, відклав підготовче засідання на 22.09.2026 та задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну частку квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3
21.09.2026 відповідач повторно направив клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що має намір особисто бути присутнім на судових засіданнях, захищати свої права та інтереси, подати відзив на позов та докази по справі, однак наразі він позбавлений такої можливості, оскільки є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та залучений до виконання бойових завдань. Вважає, що позивач свідомо використовує час коли він перебуває на військовій службі, задля звернення до суду з позовом про позбавлення його права власності на житло. Оскільки розуміє, що в нього немає можливості особисто безпосередньо захищати свої права. Крім того зауважив, що він не подавав заяву про розгляд справи у його відсутності та має намір приймати особисто участь в розгляді справи. За наведених обставин, просив зупинити провадження у справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України
В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просили суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі, оскільки у відповідача наявна можливість брати участь в розгляді справи особисто, в т.ч. в режимі відеоконференції, оскільки після припинення спільного проживання з позивачкою в січні 2024 в порядку судових спорів були вирішені питання розірвання шлюбу, утримання дитини, звернення ОСОБА_3 як позивача з позовом про зменшення розміру аліментів. Крім того, відповідач брав участь особисто та через представника у вирішенні спору щодо розподілу спільного майна. Просила суд критично оцінити довідку військової частини про те, що ОСОБА_3 має обмежену можливість користування засобами зв`язку та не має можливості вільно залишати місце виконання завдань, оскільки така довідка видана командиром роти ударних безпілотників авіаційних комплексів НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який є хрещеним батьком сторін, приймав участь у хрещенні їх дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про таїнство хрещення.
Відповідач ОСОБА_3 в підготовче засідання 21.07.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Мотиви та висновки суду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
До основних засад цивільного судочинства, зокрема віднесено принципи верховенства права, пропорційність, розумності строків розгляду справи судом (пункти 1, 6, 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
За змістом частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Згідно з частиною першою статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Як передбачено пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У такому випадку провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 12 частини першої статті 253 ЦПК України).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись, у першу чергу, основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи.
Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується за допомогою реалізації його основних засад, у тому числі принципу верховенства права.
Реалізація принципу верховенства права здійснюється через застосування судами при розгляді справ Конвенції та протоколів до неї, а також практики Європейського суду з прав людини як джерело права.
Одним із елементів права на справедливий суд згідно статті 6 Конвенції є право на розумний строк розгляду справи.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд) неодноразово зазначав про те, що обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (справа «Компанія Комінгерсоль проти Португалії» (Comingersoll S.A. v. Portugal), заява №35382/97, рішення від 6 квітня 2000 року, §19; справа «Фрайдлендер проти Франції» (Frydlender v. France), заява №48479/13, рішення від 26 липня 2018 року, §43; справа «Сюрмелі проти Німеччини» (Surmeli v. Germany), заява № 75529/01, рішення від 8 червня 2006 року, §128).
Суд у рішенні від 18 лютого 1999 року у справі «Лаїно проти Італії» (Laino v. Italy), заява №33158/96, §22) зауважив, що справи щодо опікунства над дитиною та батьківської відповідальності належать до справ, які потребують особливої оперативності.
Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України є з`ясування обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановленні в цьому провадженні, але мають значення для справи, у зв`язку з перебуванням сторони або третьої особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Об`єктивна неможливість розгляду справи у такому випадку полягає в тому, що відсутність сторони або третьої особи, позбавляє можливості суд вирішити спір із дотриманням основних засад (принципів) цивільного судочинства, а саме з`ясувати всі обставини, що мають значення для справи, зібрати та дослідити докази, надати їм належну правову оцінку та ухвалити рішення по суті заявлених вимог. Якщо такі перешкоди відсутні, то суд зобов`язаний розглянути справи у визначені процесуальним законом порядку та строки.
Суд встановив, що відповідач ОСОБА_3 з 31.07.2025 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №1192 від 27.06.2026 та №1846 від 19.09.2026, вид. командиром військової частини НОМЕР_1 . Згідно витягу з журналу бойових дій НОМЕР_2 батальйону 106 обр. ТрО №751 від 01.02.2026, молодший сержант ОСОБА_3 в період з 22.06.2026 по 25.06.2026, з 29.06.2026 по 01.07.2026 та з 12.09.2026 по 18.09.2026 виконує бойові завдання на глибині ротно-опорного пункту.
Разом з тим, відповідач в повторному клопотанні знову не вказав, у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи на період перебування його на військовій службі, враховуючи, що відповідач не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК України прав в режимі відеоконференції та через свого представника та його участь не є обов`язковою.
Крім того, перебування на військовій службі не завадило ОСОБА_3 подати до суду клопотання про зупинення провадження у справі.
Також суд враховує, що у цивільній справі №688/2838/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, останній звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, який суд задовольнив 26.04.2026 та визнав за ОСОБА_3 право власності на спірну частку квартири АДРЕСА_1 . В судових засіданнях інтереси відповідача представляла адвокат Радченко М.В.
Водночас подані суду докази у справі дозволяють суду встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та ухвалити законне рішення по суті заявлених вимог.
Відповідно до змісту ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Принцип пропорційності в цивільному судочинстві України закріплений у статті 11 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, полягає в тому, що суд визначає порядок провадження у справі з найменшим обтяженням для учасників, забезпечуючи розумний баланс між завданнями судочинства та витратами часу й коштів. Цей принцип виступає гарантією того, що судовий процес буде ефективним, а процесуальні обмеження чи вимоги суду - адекватними й обґрунтованими обставинам конкретної справи.
Суд зауважує, що відповідач, будучи військовослужбовцем, мобілізованим до ЗСУ у 2025-2026 р.р. особисто звертався до судів України з позовами про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів, про розірвання шлюбу, про поділ майна подружжя, про зменшення розміру аліментів, що підтверджується відповідним реєстром. Отже суд констатує, що перебування ОСОБА_3 на військовій службі не створило для нього перешкод для звернення до суду з відповідними позовами для захисту власних прав та інтересів. Таким чином його клопотання про зупинення провадження у справі, суперечитиме принципам цивільного судочинства, а саме пропорційності та рівності права сторін та містить ознаки суперечливої поведінки, що є неприпустимим.
Оскільки об`єктивна неможливість розгляду цієї справи, за наявності процесуальної можливості приймати участь в режимі відеоконференції та за участі представника, судом не встановлена, тому у суду відсутні підстави для зупинення провадження у цій справі.
Натомість, зупинивши провадження у справі, суд порушить право позивача на розумні строки розгляду справи та захист його прав та інтересів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити відповідачу у задоволенні повторного клопотання про зупинення провадження у справі.
Також суд зазначає на необхідність сторін дотримуватися принципу добросовісності,, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав та включає в себе неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України); добросовісне виконання процесуальних обов`язків (частина 3 статті 27 ЦПК Україничастина перша статті 44 ЦПК України); доктрину заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium);
З огляду на викладене повторне клопотання про зупинення провадження у справі з підстав перебування на військовій службі суд може кваліфікувати як зловживання правом, яке має на меті затягування та спрямоване не на захист прав, а на зрив процесуальних строків (наприклад, щоб уникнути винесення рішення) та залишити таке клопотання без розгляду.
Керуючись ст.ст. 251, 253 ЦПК України,
ухвалив:
у задоволенні повторного клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі відмовити.
Підготовче засідання відкласти на 14 год 00 хв 13.10.2026 року.
Роз`яснити відповідачу ОСОБА_3 що його неявка чи неявка його представника у підготовче засідання (не залежно від причин такої неявки); не подання відзиву на позов та доказів не буде перешкодою для його проведення та призначення справи до судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК