ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/821/1701/26 Головуючий по першій інстанції
Справа № 707/1105/26 Категорія: 310020000 Тептюк Є.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Карпенко О.В., Василенко Л.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник ОСОБА_2 - адвокат Білінкіна Тетяна Вікторівна,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Білінкіної Тетяни Вікторівни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 травня 2026 року (у складі судді Тептюка Є.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
в с т а н о в и в:
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що є донькою ОСОБА_2 .
Позивачка на день подання позову досягла повноліття і на даний час є студенткою 3 курсу Черкаської медичної академії за спеціальністю «медсестринство», з терміном закінчення навчального закладу - 30.06.2027, форма навчання денна
Враховуючи навчання на денній формі у ОСОБА_1 відсутня можливість працевлаштуватись та одержувати будь-які додаткові джерела доходу, стипендії та інших коштів позивач не отримує. Батько позивачки має можливість сплачувати аліменти на утримання позивачки, але в добровільному порядку матеріальної допомоги останній не надає, участі в додаткових витратах на її утримання не приймає. Водночас, він є особою працездатного віку, інших утриманців не має, стягнення по виконавчим документам з останнього не проводяться.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 11.05.2026 позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 всіх видів від заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19.03.2026 і до закінчення дитиною навчання, але не довше як до досягнення нею 23-річного віку.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Рішення щодо стягнення аліментів допущено до негайного виконання в межах суми платежу за 1 місяць.
Задовольняючи позов, судом першої інстанції враховано, що донька відповідача є повнолітньою, продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги. З урахуванням того, що відповідач не надав докази, що спростовують можливість надання ним матеріальної допомоги на утримання доньки на період навчання, суд дійшов висновку, що аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно будуть достатніми для належного утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання та відповідатимуть реаліям сьогодення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представником відповідача - адвокатом Білінкіною Т.В. засобами поштового зв`язку подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь повнолітньої ОСОБА_1 , яка продовжує навчання, аліменти у твердій грошовій формі у розмірі 6000 грн щомісячно на період навчання, але не довше як до досягнення нею 23- річного віку.
В обґрунтування зазначає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при його ухваленні було неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи.
По-перше, зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, оскільки позову з додатками не отримував, у зв`язку з тим, що проходить військову службу та за місцем реєстрації не проживає. Всі судові повістки отримувала його дружина.
У зв`язку із неналежним повідомленням відповідача просить долучити до матеріалів справи нові докази, а саме: довідку про перебування відповідача на військовій службі, свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дитини.
Звертає увагу на те, що позивачем жодним чином необґрунтований розмір аліментів, які вона просить стягнути на свою користь.
При цьому, позивач не зазначила про те, що у ОСОБА_2 на утриманні знаходиться ще одна дитина, дружина та батьки непрацездатного пенсійного віку.
Також в апеляційній скарзі зазначає, що наразі відповідач отримує заробітну плату в розмірі 54000 грн, а відтак вважає, що аліменти в розмірі 1/4 від доходів є нерозумним та необґрунтованим.
Скаржник зазначає, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів, але просить стягувати їх в твердій грошовій формі в розмірі 5000-6000 грн або в розмірі 1/8 від усіх видів доходів відповідача ОСОБА_2 .
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.
Згідно з пунктами 1, 3 частини 6 цієї статті для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28 липня 2026 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу (ст. 201 СК України).
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вказаних вище фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено судам, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі № 308/4214/18 від 13.04.2021 стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (постанова Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 644/3610/16).
З системного аналізу вказаних норм слідує, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню наступні обставини: потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Лисянського районного управління юстиції Черкаської області від 25.03.2008, серії НОМЕР_1 , актовий запис 29.
Відповідно до довідки № 279/04-03 від 10.03.2026, виданої Черкаською медичною академією Міністерства охорони здоров`я України, ОСОБА_1 дійсно є студенткою 3-го курсу Черкаської медичної академії спеціальності «медсестринство» з 01.09.2023, форма навчання денна, термін закінчення навчального закладу 30.06.2027.
В апеляційній скарзі зазначено, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у зв`язку з чим був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що всі процесуальні документи та судові повістки направлялися судом першої інстанції на адресу реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 , яка також зазначена представником відповідача в апеляційній скарзі. Інша адреса для листування стороною відповідача не була повідомлена суду.
В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення, з яких вбачається, що відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із визначеним судом першої інстанції розміром аліментів на утримання повнолітньої доньки.
Так, скаржник просить стягнути аліменти в твердій грошовій формі в розмірі 5000?6000 грн або в розмірі 1/8 від усіх видів його доходів.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про необхідність визначення розміру аліментів у твердій грошовій формі, оскільки діючим законодавством передбачено, що питання стягнення аліментів у твердій грошовій сумі може ініціювати одержувач аліментів. Платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина 3 статті 181 СК України).
Частиною 1 статті 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що його заробітна плата становить 54000 грн, однак, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження вказаного розміру доходу (довідки з місця роботи, виписки з банківських рахунків тощо) відповідач суду не надав.
Також ОСОБА_2 звертав увагу на те, що у нього на утриманні є ще одна дитина, батьки пенсійного віку та дружина.
Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що жодних доказів, які підтверджували б факт утримання відповідачем інших осіб до матеріалів справи не долучено.
Водночас, колегія суддів зазначає, що частково заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду щодо стягнення аліментів на повнолітню доньку саме у розмірі 1/4 частини доходу.
Апеляційний суд зазначає, що позивачка не надала достатніх доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у неї потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо) саме у розмірі, зазначеному у позовній заяві.
З огляду на встановлені обставини справи, відсутність документально підтверджених даних про доходи відповідача та дотримання балансу інтересів обох сторін, апеляційний суд вважає, що аліменти в розмірі 1/6 частини доходів відповідача щомісячно будуть обґрунтованими, достатніми та такими, що відповідатимуть потребам доньки, яка продовжує навчатися.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, слід змінити, зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з 1/4 до 1/6 частини доходів відповідача, починаючи з 19.03.2026 і до закінчення дитиною навчання, але не довше як до досягнення нею 23-річного віку.
На підставі статті 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягнутий з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір необхідно зменшити до 998,40 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Білінкіної Тетяни Вікторівни задовольнити частково.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 травня 2026 року у даній справі змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 всіх видів від заробітку (доходів) відповідача, щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19.03.2026 і до закінчення дитиною навчання, але не довше як до досягнення нею 23-річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 998,40 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Судді Ю.В. Сіренко
Л.І. Василенко
О.В. Карпенко