Справа № 2-610/04
Провадження № 4-с/686/101/26
УХВАЛА
22 вересня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Слободяна В.С.,
з участю:
секретаря судового засідання Царук Г.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
В С Т А Н О В И В:
15.09.2026 до Хмельницького міськрайонного суду звернулась ОСОБА_1 зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невжиття заходів із скасуванню арешту частини кв. АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що рішення суду, на забезпечення виконання якого цей арешт накладено, виконано, виконавче провадження закінчено, а вказаний арешт не скасовано незважаючи на її неодноразові звернення. Тому просить бездіяльність визнати протиправною та скасувати зазначений арешт.
В судове засідання учасники судового провадження не з`явились, про час та місце його проведення повідомлені належним чином, представник скаржника та Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому,подали заяви про розгляд скарги у їх відсутності.
Дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Накладений держаним виконавцем арешт у межах виконання виконавчого провадження на підставі судового рішення про стягнення заборгованості може бути знятий як самим виконавцем з підстав, визначених ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», або за рішенням суду у всіх інших випадках,
відповідно до ч.5 ст. 59 вказаного Закону.
Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 23.11.2004 з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» стягнуто 1144 грн. 75 коп. заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання.
Вказане рішення суду по набранню законної сили, звернуто стягувачем до примусового виконання до Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому (наразі - Другий відділ ДВС у м. Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції), в межах виконання якого 21.02.2007 держаний виконавець Терлеєв І.М. наклав арешт на нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна .
На даний час вказане рішення суду виконано, заборгованість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перед МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» як і відкриті виконавчі провадження у Другому відділі ДВС у м. Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, де б боржниками являлись вказані особи, - відсутні, що підтверджується довідкою МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» №183/1 від 26.05.2026, повідомленнями керівника Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.07.2026, 29.07.2026. Разом з тим вищевказаний арешт нерухомого майна не скасовано, незважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_1 з цього приводу до начальника Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду (справі № 2/0301/806/11) у своїй постанові від 13 липня 2022 року зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
За таких обстави бездіяльність державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не скасування арешту з 1/2 частини вказаної квартири, слід визнати є протиправною, а вказаний арешт - скасувати.
Керуючись ст. 450 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невжиття заходів по скасуванню накладеного 21.02.2007 держаним виконавцем Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Терлеєвим І.М. арешту на нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .
Арешт, накладений 21.02.2007держаним виконавцем Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Терлеєвим І.М. (реєстраційний номер обтяження 4557286 від 27.02.2007) на нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , - скасувати.
Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
.
Суддя