Дата документу 25.09.2026
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________________
Єдиний унікальний № 336/11424/25 Головуючий у 1 інстанції Турчинський М. І.
Провадження № 22-ц/807/2076/26 Суддя доповідач Бредун Дмитро Сергійович
УХВАЛА
25 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі судді-доповідача Бредуна Д.С., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Гаранича Сергія Миколайовича на рішення Шевченківського районного суд м.Запоріжжя від 07 липня 2026 року за позовом Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за недораховану електричну енергію, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 07 липня 2026 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі (повний текст рішення виготовлено 17 липня 2026 року).
На вказане судове рішення за допомогою системи «Електронний суд» 17 серпня 2026 року (сформована в системі 16 серпня 2026 року) представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Гаранич Сергієм Миколайовичем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 серпня 2026 року цивільну справу витребувано з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
27 серпня 2026 року справа надійшла до апеляційного суду.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 27 серпня 2026 року справа була повернута до суду першої інстанції для належного оформлення.
10 вересня 2026 року матеріали цивільної справи №33611424/25 повернулись до Запорізького апеляційного суду.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 вересня 2026 року справу повторно повернуто до суду першої інстанції для належного оформлення.
24 вересня 2026 року матеріали цивільної справи №336/11717/25 повернулись до Запорізького апеляційного суду.
Проте за апеляційною скаргою не може бути відкрито провадження, у порушення вимог п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України, апелянтом при зверненні до суду з апеляційною скаргою не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Водночас, представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Гаранич С.М. до апеляційної скарги подав клопотання, в якому просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 07 липня 2026 року у справі №336/11424/25, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, її єдиним джерелом доходу є пенсія за віком, розмір якої з липня 2026 року становить 5189,48 грн
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності з Законом України «Про судовий збір».
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі №0940/2276/18 зробила правовий висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, комплексний аналіз викладених законодавчих положень дає підстави для висновків, що розстрочення сплати судового збору (відстрочення, звільнення його від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
До клопотання про звільнення від сплати судового збору представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Гаранич С.М. долучив копію пенсійного посвідчення, довідку про відсутність нерухомості, витяг про отримання пенсії у розмірі 5189,48 грн на місяць, з якої видно, що сума судового збору за апеляційну скаргу перевищує 5% розміру її річного доходу, що є підставою для визнання скрутного матеріального становища апелянта.
Враховуючи подані представником скаржника ОСОБА_1 - адвокатом Гаранич С.М. докази, суд визнає матеріальне становище апелянта скрутним, та беручи до уваги, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників справи судового процесу перед законом і судом та те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд вважає за необхідне зменшити розмір судового збору на 50%, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 07 липня 2026 року. Таке зменшення забезпечить право на апеляційне оскарження рішення та водночас не буде надмірним тягарем для відповідачки, з врахуванням рівня її доходу.
Як передбачено підпунктом 1.1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць у 2025 році (рік звернення позивачем до суду) відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складав 3028,00 грн.
За підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем установлена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Водночас сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання позовної заяви з урахуванням понижуючого коефіцієнту, що була застосована в суді першої інстанції, не є ставкою, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у розумінні п.4 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги, до якого слід застосовувати коефіцієнт 0,8 у разі подання скарги в електронній формі, має визначатися саме як 150 відсотків від суми, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (для позовної заяви майнового характеру) та від суми, що становить 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (для позовної заяви немайнового характеру).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 дійшла висновку, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір». При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 №10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 №28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір») не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.
У даному випадку апеляційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», тому, враховуючи вищенаведене, за подання до апеляційного суду апеляційної скарги на рішення суду апелянту необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 1816,80 грн (3028,00 грн х 150 %х 0,8х50%).
З 01 січня 2026 року діючі платіжні реквізити для перерахування судового збору при зверненні до Запорізького апеляційного суду є такими:
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;
Рахунок отримувача (IBAN): [рахунок приховано];
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Відповідно до ч.2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зважаючи на зазначені недоліки апеляційної скарги, на підставі ст.185, ст.357 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а апелянту - надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Гаранича Сергія Миколайовича на рішення Шевченківського районного суд м.Запоріжжя від 07 липня 2026 року за позовом Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за недораховану електричну енергію залишити без руху.
Надати скаржнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали для надання до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 1816,80 грн.
Роз`яснити, що у випадку невиконання всіх зазначених вище вимог у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику відповідно до вимог ст. 185, ч.2 ст. 357 ЦПК України.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Д.С.Бредун