ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4430/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сіжук О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Військова частина НОМЕР_1 з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними дії щодо не нарахування та невиплати додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022, збільшеної до 100000,00 грн за період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 10.02.2023 по 08.03.2023;
- зобов`язати розрахувати, нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022, збільшену до 100000,00 грн за період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 10.02.2023 по 08.03.2023;
- визнати протиправними дії щодо утримання військового збору з грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди за період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 07.05.2022 по 31.12.2022 та з 10.02.2023 по 08.03.2023;
- зобов`язати нарахувати та виплатити на користь позивача військовий збір, утриманий із грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди за період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 07.05.2022 по 31.12.2022 та з 10.02.2023 по 08.03.2023 із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
- зобов`язати нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 09.03.2023 по 08.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Вказував, що при нарахуванні додаткової грошової винагороди відповідачем не враховано повного періоду його участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та утримано із грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди суму військового збору, від сплати якого останній був звільнений. Зазначене і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Не погоджуючись із позовними вимогами, відповідачем подано до суду відзив, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказував, що позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , якими й здійснювалося нарахування грошового забезпечення в межах наданих їм повноважень. Зазначав що позивач не був військовослужбовцем територіальних центрів комплектування та ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому йому ніяких виплат фінансового характеру, а також наказів про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження і про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення) ІНФОРМАЦІЯ_3 після вищезазначеного періоду не здійснював. Всі виплати здійснювались йому на підставі наказів командирів військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому посилаючись на електронну довідку про його доходи, вказував, що саме відповідач за період з квітня 2022 по березень 2023 включно нараховував та виплачував йому грошове забезпечення.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказував, що при проходженні військової служби у військовій частині НОМЕР_1
позивач не приймав безпосередньої участі в здійсненні заходів і забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, тому військовий збір з нього стягувався. При звільнені з військової служби з ним був здійснений повний розрахунок згідно чинного законодавства.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду залучено до участі у справі як другого відповідача Військову частину НОМЕР_2 . Витребувано у Військової частини НОМЕР_2 наступні докази, а саме: наказ про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу військової частини; накази про нарахування додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 10.02.2023 по 08.03.2023 та докази їх подання до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 : БР №327 дск/ОКП від 10.02.2023, витяг із журналу бойових дій за період з 10.02.2023 по 08.03.2023 та інші документи, які стали підставою для видачі довідки від 23.02.2024 №90 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду витребувано з Військової частини НОМЕР_2 : наказ про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу військової частини; накази про нарахування додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 10.02.2023 по 08.03.2023 та докази їх подання до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 : БР №327 дск/ОКП від 10.02.2023 року, витяг із журналу бойових дій за період з 10.02.2023 по 08.03.2023 та інші документи, які стали підставою для видачі довідки від 23.02.2024 №90 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду замінено відповідача у справі №600/4430/24 Військову частину НОМЕР_2 на її правонаступника - Військову частину НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ). Встановлено відповідачу - Військовій частині НОМЕР_4 п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду пояснень, заяв та клопотань. Витребувано з Військової частини НОМЕР_4 : накази про нарахування додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за період з 10.02.2023 по 08.03.2023 та докази їх подання до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 : БР №327 дск/ОКП від 10.02.2023 року, витяг із журналу бойових дій за період з 10.02.2023 по 08.03.2023 та інші документи, які стали підставою для видачі довідки від 23.02.2024 №90 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Військова частина НОМЕР_4 , не погоджуючись із позовними вимогами. Подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказувала, що військова частина НОМЕР_2 здійснювала лише виплату, а нарахування грошового забезпечення, одноразових видів грошового забезпечення, додаткової винагороди здійснювалось виключно ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з цим військова частина НОМЕР_4 не може нести відповідальність за рішення, прийнятті в межах дискреційних повноважень, реалізація яких здійснювалася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Наголошувала на тому, що довольчим органом та розпорядником коштів вищого рівня для військової частини НОМЕР_2 до 01 вересня 2023 року був ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перераховував кошти на рахунки військової частини НОМЕР_2 та погоджував такі виплати, а також видавав установчі накази для військової частини НОМЕР_6 .
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Відповідно до витягу із наказу гоовнокомандувача Збройних Сил країни від 27.02.2023 №402 майора ОСОБА_1 призначено начальником продовольчої служби логістики НОМЕР_7 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_6 » сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 08.03.2023 №73 майор ОСОБА_1 , заступник командира військової частини з тилу - начальника тилу, вважається таким, що з 08.03.2023 справи та посаду здав та відбув до нового місця служби. З 08.03.2023 виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.07.2024 №207 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 03.07.2024.
Не погоджуючись із не нарахуванням додаткової винагороди за всі періоди його участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а також не погоджуючись із розмірами виплаченої додаткової винагороди, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Статтею 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з пунктами 2 та 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та триває на момент розгляду даної справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, від січі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Надалі, постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №217 (яка застосовується з 24.02.2022) та від 22.03.2022 №350 (яка застосовується з 24.02.2022) внесено зміни в абзац 1 пункту 1 постанови №168 і викладено її в такій редакції «Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, від січі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах».
Відтак, зі змісту Постанови №168 видно що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень.
Отже, сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов`язків військової служби (несення військової служби), без дотримання умов, визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов`язку нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн.
У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану Міністр оборони України видав наказ від 01 квітня 2022 року № 98, яким доповнив раніше затверджений його наказом від 07 червня 2018 року №260 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, новим пунктом 17, та установив, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану Міністр оборони України видав окремі рішення у формі директив від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, та Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, якими надав тлумачення терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів", встановив порядок визначення районів ведення бойових дій; визначив вимоги щодо документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях та заходах, а також обов`язки керівників органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирів військових частин щодо організації належного документування участі у бойових діях та заходах та інше.
Отже, Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови № 168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.
З огляду на викладене, можна констатувати, що окремі рішення Міністром оборони України прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, у розмірі до 100 000 грн), мають належне юридичне підґрунтя.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2026 року у справі №420/23124/23.
На підставі рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах).
Відповідно до пункту 5 рішення №248/1298 виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснюється на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
Згідно Протоколу наради робочої групи з опрацювання єдиних підходів щодо порядку виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 16.04.2022, затвердженого заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, зазначено, що військовослужбовцям (в тому числі і ті, що забезпечують заходи з евакуації, ремонту техніки, продовольчого забезпечення, ведення служби, обліку документів тощо) здійснюється виплата винагороди в розмірі 100000 грн, у разі перебування цих військовослужбовців у складі угрупування військ в районі ведення бойових дій з урахуванням документального підтвердження участі військовослужбовців у збройних діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони.
Тобто, необхідною умовою для отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн є не лише перебування військовослужбовця в районах проведення воєнних (бойових) дій, а необхідним є саме прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому, наведені обставини мають бути підтверджені документально журналами бойових дій та наказами командира військової частини.
Верховний Суд у постанові від 20.05.2026 у справі №240/27475/23 виснував, що перебування на території, де ведуться бойові дії, та участь у таких діях не є тотожними поняттями, а необхідною умовою для отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн розмірі є прийняття військовослужбовцем безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виконуючи бойові дії чи заходи у відповідності до переліку, конкретизовані у пункті 2 Розділу XXXIV Порядку №260 для підтвердження права на отримання додаткової винагороди саме у розмірі до 100000,00 грн, що має бути підтверджено документально журналами бойових дій та наказами командира військової частини.
В якості підстави для виплати за спірні періоди додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн позивач надав суду довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 23.02.2024 №90.
У вказаній довідці зазначено, що останній дійсно в період з 07.05.2022 по 31.12.2022. 10.02.2023 по 08.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Буринь Конотопського району Сумської області та АДРЕСА_2 . Підстава: бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_8 №1433/22дск/ІІ від 06.05.2022; витяг з бойового наказу командира в/ч НОМЕР_2 №2/дск від 06.05.2022; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 : БР №327 дск/ОКП від 10.02.2023; витяг із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 (р.н. №1дск по номенклатурі справ за 2022 рік від 03.05.2022).
Отже, у період з 07.05.2022 по 31.12.2022. 10.02.2023 по 08.03.2023 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Буринь Конотопського району Сумської області та АДРЕСА_2 .
Проте, доказів, що у спірні періоди позивач брав безпосереднью участь у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виконуючи бойові дії чи заходи, матеріали справи не містять.
При цьому, суд зауважує, що довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 23.02.2024 №90 є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).
Із доданого до матеріалів справи витягу із бойового наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 06.05.2022 №2дск вбачається, що службам тилу, у складі: майора ОСОБА_1 визначено виконувати наступні завдання: забезпечення підрозділів військової частини ПММ і технічними засобами служби ПММ для виконання ними поставлених завдань; проведення розрахунків потреби, відпрацювання заявок, планів постачання ПММ і замовлень технічних засобів служби ПММ; організація зберігання та поновлення запасів ПММ і технічних засобів служби ПММ; проведення контролю по застосуванню ПММ за призначенням; ведення обліку та звітності по службі ПММ; заправка ПММ військової техніки в районі виконання завдань; забезпечення особового складу гарячою їжею в польових умовах під час введення бойових дій; забезпечення вчасного підвозу продовольства в район бойових дій; забезпечення особового складу індивідуальними сухпаями, при неможливості приготування на місцях бойових дій, а також вирішення питань, щодо приготування їжі на місцях, встановлення польових кухонь, підготовлення кухарівтощо; забезпечення речовим майном особовий склад та поповнення запасів речового майна з метою поповнення та утримання запасів; організація миття особового складу шляхом обладнання польових душів; організація підвозу води для миття особового складу; ремонт речового майна та засобів індивідуального захисту військовослужбовців.
Отже, із наведеного витягу із наказу також не підтверджено саме участь позивача у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виконуючи бойові дії чи заходи.
Дослідженням довідки про нараховане грошове забезпечення та інші одноразові виплати за період з дати з 06.04.2022 по 08.03.2023, судом встановлено, що позивачу виплачувалась додаткова винагорода зідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, зокрема: у квітні 2022 року - 25000,00 грн, у травні - 30000,00 грн, у червні - 156451,61 грн, у липні - 100000,00 грн, у серпні - 100000,00 грн, у вересні - 100000,00 грн, у жовтні - 100000,00 грн, у листопаді - 100000,00 грн, у грудні -100000,00 грн, у січні 2023 року - 30000,00 грн, у лютому - 20357,14 грн, у березні - 12131,33 грн.
Нарахування та виплата позивачу 30000,00 грн також підтверджується витягами із наказів командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.03.2023 №88 та від 03.04.2023 №100.
Отже, за спірний період позивачу нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду із розрахунку як 30000 грн, так і 100000,00 грн, при цьому, належними доказами підтверджується, що позивач не відповідає умовам, які є необхідними для виплати йому додаткової грошової винагороди із розрахунку 100000,00 грн за спірні періоди.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частині визнання протиправними дії щодо не нарахування та невиплати додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022, збільшеної до 100000,00 грн за період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 10.02.2023 по 08.03.2023 є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, є позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.03.2023 по 08.09.2023.
Відповідно до вимог законодавства України, при звільненні працівника роботодавець зобов`язаний провести з ним остаточний розрахунок та виплатити всі суми, що належать працівникові від підприємства, установи чи організації. У разі порушення строків проведення такого розрахунку питання відповідальності роботодавця вирішується з урахуванням фактичних обставин справи, зокрема обсягу невиплачених сум, причин та тривалості затримки, а також моменту фактичного проведення остаточного розрахунку.
Разом із тим, звертаючись до суду із вимогою про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач повинен належним чином обґрунтувати заявлений період та навести фактичні обставини, які підтверджують виникнення у відповідача відповідного обов`язку.
Однак, у поданій позовній заяві позивачем не зазначено та належними доказами не підтверджено, коли саме з ним було проведено остаточний розрахунок після звільнення. Зокрема, позивач не вказує конкретної дати здійснення останньої виплати, не зазначає, які саме належні йому при звільненні суми були виплачені несвоєчасно, у якому розмірі вони підлягали виплаті та коли саме фактично були отримані позивачем.
Відсутність зазначених відомостей має істотне значення для вирішення спору, оскільки саме дата фактичного проведення остаточного розрахунку має визначальне значення для встановлення тривалості затримки виплати належних працівникові сум. Без встановлення такої дати неможливо достовірно визначити ні початок, ні закінчення періоду затримки, а відтак - і правильність заявленої позивачем суми середнього заробітку.
Крім того, позивачем не наведено належного обґрунтування того, чому саме період з 09.03.2023 по 08.09.2023 визначено ним як період, за який підлягає нарахуванню середній заробіток. У позовній заяві відсутні конкретні обставини, які б свідчили про те, що саме у зазначений період відповідач допустив затримку проведення остаточного розрахунку та що така затримка тривала до 08.09.2023.
Відтак, з огляду на відсутність належного обґрунтування заявлених вимог, недоведеність позивачем факту та періоду затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні, а також відсутність належного розрахунку середнього заробітку за час такої затримки, наявні правові та фактичні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Щодо позовних вимог в частині оскарження дії щодо утримання військового збору з грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди за період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 07.05.2022 по 31.12.2022 та з 10.02.2023 по 08.03.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 16-1 ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПК України.
Згідно пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1-164.2.18 п.164.2 ст.164 ПК України. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст.165 ПК України, що передбачені підпунком 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
Ставка військового збору становить 1.5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (підпункт 165.1.10 пункту 165.1 статті 165 ПК України).
Згідно з абзацом другим підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі - АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (далі - ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.
Відповідно до абзацу третього підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається КМУ (абзац четвертий підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).
У постанові Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №650 від 22.08.2018) вказано наступне:
«Відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України КМУ постановляє:
Установити, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:
- в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;
- у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.
Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.»
З аналізу наведених правових норм слідує висновок, що до введення в Україні режиму військового стану, чинним законодавством були передбачені пільги з оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України, які розповсюджувалися на осіб, які беруть безпосередню участь: 1) в антитерористичній операції; 2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС). На підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь, законодавством визначався відповідний перелік документів для підтвердження такого статусу.
З 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено і діє воєнний стан.
Законом України від 19.06.2022 року №2308-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (далі Закон №2308-ІХ), який набрав чинності 09.07.2022 року, внесено наступні зміни: підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: "У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації".
У зв`язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається КМУ (абзац четвертий підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).
Пунктом 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону від 19.06.2022 №2308-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Отже, Законом від 19.06.2022 року №2308-ІХ, який набув чинності 09.07.2022 року, визначено, що звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців саме на період дії правового режиму воєнного стану.
Суд звертає увагу, що вимоги підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких визначається порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.
Кабінетом Міністрів України відповідний порядок пільгового оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців на період дії правового режиму воєнного стану був визначений Постановою №244 від 17.03.2023 року, згідно з якою до Постанови КМУ від 30 грудня 2015 №1161 внесені зміни, а саме:
Назву постанови викласти в такій редакції:
1. Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.
2. У постановляючій частині:
1) після абзацу третього доповнити постанову новими абзацами такого змісту:
у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст.1253, №58, ст.3463, №82, ст.5035; 2023 р., №13, ст.778), особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, та позбавлені з будь-яких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати.
У зв`язку з цим абзац четвертий вважати абзацом шостим;
2) абзац шостий після слів операції Об`єднаних сил (ООС) доповнити словами, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Отже, тільки із прийняттям постанови Кабінетом Міністрів України №244 від 17.03.2023 року необхідною умовою підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Наведені положення постанови Кабінету Міністрів України №244 від 17.03.2023 року застосовуються до правовідносин після прийняття вказаного нормативно-правового акту.
Таким чином, суд констатує, що Закон України від 19.06.2022 року №2308-ІХ, яким прийнятий пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, діє з 09.07.2022 року, а відповідний порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до змін внесених Законом України від 19.06.2022 року №2308-ІХ був визначений Кабінетом Міністрів України у березні 2023 року у постанові №244 від 17.03.2023.
Відтак, за періоди з 09.07.2022 року по 15.12.2022 та з 26.12.2022 по 06.01.2023 року діяли тільки норми Закону №2308-ІХ.
Враховуючи, що у періоди з 07.05.2022 по 31.12.2022 був відсутній порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором відповідно до змін внесених у Податковий кодекс України Законом №2308-ІХ, суд дійшов висновку, що позивач не може бути позбавлений права на отримання пільги з оподаткування військовим збором, встановленої цим Законом №2308-ІХ.
У матеріалах справи наявна довідка про нараховане грошове забезпечення та інші одноразові виплати за період з дати з 06.04.2022 по 08.03.2023 ОСОБА_1 із якої вбачається, що квітня 2022 по грудень 2022 та з січня 2023 по березень 2023 останньому нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
При цьому, на суми отриманого у спірний період грошового забезпечення позивача відповідачем було нараховано військовий збір, що з урахуванням встановлених обставин та норм права, які слід застосувати до спірних правовідносин, є протиправним.
Суд зазначає, що відповідно до ПК України, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців, тобто не лише додаткової винагороди 100000 грн. пропорційно, а усі складові грошового забезпечення.
На підтвердження зазначеного свідчить абзац 5 Постанови №244, якою внесені зміни в Постанову №1161, згідно з яким, навіть у місяці позбавлені з будь-яких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати, тобто будь-яке нараховане і отримане військовослужбовцем грошове забезпечення звільняється від оподаткування військовим збором у такому місяці.
Таким чином, оскільки Законом України від 19.06.2022 №2308-ІХ введено пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, суд приходить висновку про наявність у позивача права на компенсацію сум військового збору за вказаний період.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи звільнення позивача від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання військового збору з грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 за період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 07.05.2022 по 31.12.2022 та з 10.02.2023 по 08.03.2023.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 військовий збір, утриманий із грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди за період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з 07.05.2022 по 31.12.2022 та з 10.02.2023 по 08.03.2023 із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_10 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_11 ).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна