Справа № 183/13037/26
№ 2/183/9304/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
24 вересня 2026 року м. Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д. О., розглянувши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на недоотриману за життя пенсію,
В С Т А Н О В И В:
11 вересня 2026 року до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов указаний позов. Протоколом автоматизованого розподілу справи від 23 вересня 2026 року визначено головуючим суддею Парфьонова Д. О.
В позові позивач просить, зокрема:
1. Звільнити його від сплати судового збору.
2. Визнати за ОСОБА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську, право власності на недоотриману за його життя пенсію в розмірі 2 521 740 грн.
3. Стягнути з належного відповідача - органу Пенсійного фонду України, на якого відповідно до законодавства та встановленої судом компетенції покладено обов`язок щодо виплати спірної суми, на користь ОСОБА_1 недоотриману його батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську, пенсію в розмірі 2 521 740 грн, що входить до складу спадщини.
4. Питання щодо належності Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до суб`єктів виконання зазначеного грошового обов`язку вирішити судом з урахуванням наявності, або відсутності обов`язку щодо виплати спірної суми.
Щодо сплати судового збору позивач указує, що за подання позову має сплатити судовий збір у розмірі 16 640 грн. Зазначає положення п. 1 ч. 1, п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», постанову ВП ВС від 11 листопада 2020 року у справі №9901/77/20 та посилається на те, що згідно з відомостями ДПС від 02 лютого 2026 року він у 2025 році взагалі не мав доходів, тому сплата судового збору у сумі 16 640 грн для нього є надмірним фінансовим навантаженням.
Перевіривши позовну заяву на відповідність нормам ЦПК України, вбачається, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на таке.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.
Отже, при поданні позову позивач повинен був сплатити судовий збір, з урахуванням ціни позову, у розмірі 16 640,00 грн (5 * 3328), водночас матеріали позовної заяви доказів сплати судового збору не містять.
При цьому, одночасно з позовною заявою, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що не отримував доходи у 2025 році. Незадовільний майновий стан позивача підтверджується довідкою з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з січня по грудень 2025 року в розмірі 0 грн.
Ознайомившись з клопотанням позивача, суддя приходить висновку, що у його задоволенні належить відмовити, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести у своєму клопотанні доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для розстрочення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.
Між тим, за повідомленою ОСОБА_1 інформацією він протягом 2025 року (12 місяців - 365 днів) не має жодного доходу, що в цілому унеможливлює життєдіяльність людини протягом такого тривалого часу. Також позивачем не надано відомостей про намагання позивача отримати хоча б мінімальний офіційний дохід протягом вказаного часу, звернення за соціальними допомогами, влаштування на державні програми для надання допомоги малозабезпеченим верствам населення. Тому, враховуючи відсутність будь-яких інших доказів наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для відстрочення позивачеві сплату судового збору, враховуючи принцип розумності цивільного судочинства, суд висновує про відмову позивачеві у задоволенні його клопотання, а тому останньому належить сплатити судовий збір на загальних підставах.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху з повідомленням про це особи, якою подано позов і наданням їй строку для усунення зазначених недоліків - 3 дні з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом сплати судового збору, з урахуванням ціни позову, у розмірі 16 640,00 грн, з поданням доказів про його сплату.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 176, 177 185, 260 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 триденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору у розмірі 16 640,00 грн, з поданням документів про його сплату.
Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання цієї ухвали у зазначені вище строки, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud0427/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем отримання її копії.
Ухвала суду складена і підписана 24 вересня 2026 року.
Суддя Д. О. Парфьонов