Справа № 183/13037/26
№ 2/183/9304/26
У Х В А Л А
06 жовтня 2026 року м. Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на недоотриману за життя пенсію,
В С Т А Н О В И В:
позивач звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з цим позовом.
Постановленою суддею ухвалою від 24 вересня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 триденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору у розмірі 16 640,00 грн, з поданням документів про його сплату. Роз`яснено позивачеві, що у разі невиконання цієї ухвали у зазначені вище строки, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута
26 вересня 2026 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.
Постановленою суддею ухвалою від 28 вересня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 триденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору у розмірі 16 640,00 грн, з поданням документів про його сплату, або надання доказів звільнення позивача від сплати судового збору, чи заявлення клопотання про зменшення судового збору порівняно до розміру доходу. Роз`яснено позивачеві, що у разі невиконання цієї ухвали у зазначені вище строки, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
30 вересня 2026 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків, яка передана після закінчення терміну тимчасової непрацездатності головуючого судді - 06 жовтня 2026 року. У заяві позивач висловив незгоду з відмовою суду у звільненні від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище, цільовий характер соціальних виплат та неможливість документального підтвердження перебування на утриманні членів сім`ї. Позивач судовий збір не сплатив, натомість повторно просив звільнити його від сплати, посилаючись на докази свого майнового стану, які вже були предметом дослідження та оцінки суду під час вирішення попереднього клопотання про звільнення від сплати судового збору, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 24 вересня 2026 року. Також у заяві позивач зазначив про можливе притягнення головуючого судді до дисциплінарної відповідальності у випадку не задоволення його клопотання.
При цьому, вважаю за необхідне зазначити, що сама по собі вимога сплачувати судовий збір за звернення до суду є законною і не порушує право на доступ до правосуддя, оскільки вона переслідує легітимну мету (фінансування судової системи, запобігання зловживанням тощо). Вимога про сплату збору стає порушенням, якщо вона є непосильною для особи та фактично позбавляє її можливості захищати свої права. Судом в ухвалах перевірено доводи позивача щодо звільнення від сплати судового збору та встановлено відсутність підстав для такої, отримання позивачем доходу у виді пенсійних виплат. Роз`яснено право подати клопотання про зменшення судового збору, однак такого позивачем не заявлено.
Таким чином, суд висновує, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 28 вересня 2026 року.
Частинами 1, 5 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому згідно з п. 2 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а відповідно до ч. 1 ст. 44 Кодексу учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У встановлений строк недоліки позовної заяви позивачем не усунуті, тому її необхідно вважати неподаною та повернути.
Також вважаю за необхідне роз`яснити позивачеві, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на недоотриману за життя пенсію - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз`яснити позивачеві його право звернутися з зазначеною позовною заявою після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.
Ухвала суду складена і підписана 06 жовтня 2026 року.
Суддя Д. О. Парфьонов