УХВАЛА
25 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 759/24329/19
провадження № 61-12047ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру в Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , третя особа Обухівська районна державна адміністрація Київської області про визнання недійсним та скасування наказу й свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання дій та рішень не законними та протиправними, скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
14 вересня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2026 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 28 липня 2026 року. Повний текст постанови складений 12 серпня 2026 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 здана до поштового відділення 14 вересня 2026 року, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті. Тобто з пропущенням передбаченого статтею 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 11 вересня 2026 року.
У клопотанні, яке додане до касаційної скарги, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що 14 серпня 2026 року через систему електронний суд, представник ОСОБА_1 отримала повний текст постанови Київського апеляційного суду від 28 липня 2026 року.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У частині другій та третій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Однак, вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів щодо отримання нею чи її представником копії постанови апеляційного суду (картка руху документу з електронного кабінету, скрін-шот з електронної адреси тощо).
На підставі викладеного, згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.
Крім того, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги додано документ, з якого неможливо встановити, чи сплачений судовий збір у повному обсязі.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду фізичною особою ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання первісної позовної заяви - 2019 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання зустрічної позовної заяви - 2023 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У частині четвертій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
ОСОБА_1 оскаржує постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом, поданим у 2019 році, а саме: вимогу немайнового характеру (скасування державної реєстрації земельної ділянки), та майнового характеру (припинення права власності на земельну ділянку). За зустрічним позовом, поданим у 2023 році, про відмову у задоволенні позову, а саме: дві вимоги немайнового характеру (визнання рішення незаконним, протиправним та скасування рішення; визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку).
Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір за первісним позовом (2019 рік) за вимогою майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 768, 40 грн (*200%) та не більше 9 605 грн (*200%), за вимогою немайнового характеру - 768, 40 грн (*200%).
За подання касаційної скарги розмір судового збору за зустрічним позовом (2023 рік) за вимогами немайнового характеру 768, 40 грн (*200%) за кожну вимогу.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру, які підлягають вартісній оцінці (припинення права власності на земельну ділянку), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на майно або його витребування - вартістю майна.
ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 294, 40 грн (платіжна інструкція № 2.842714754.1 від 13 вересня 2026 року).
Як наслідок, ОСОБА_1 необхідно надати суду касаційної інстанції докази вартості спірного майна станом на день подання позову і самостійно вказати ціну позову та визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за первісним позовом з урахуванням вартості спірного майна.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано]; ККДБ: 22030102, Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2026 рокузалишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар