Ухвала № 140102507 у справі № 2-546-1/10 від 28.09.2026

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-ві/759/15/26

ун. № 2-546-1/10

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у задоволенні заяви про відвід судді

28 вересня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Бабич Надії Дмитрівни від розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

ВСТАНОВИВ:

18.09.2026 (Вх. №74882 від 22.09.2026) до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Бабич Надії Дмитрівни від розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Дану заяву ОСОБА_1 обґрунтовує наявністю сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді, а також порушенням засад автоматизованого розподілу судді для розгляду його скарги. Так, суддя Бабич Н.Д. вже ухвалювала рішення щодо даної скарги - ухвала від 15.01.2026 про залишення скарги без розгляду, яка постановою Київського апеляційного суду 02.09.2026 скасована. Заявник вважає, що суддя вже сформувала позицію по справі, первісне рішення судді призвело до затягування розгляду справи, при цьому, після скасування такої ухвали скарга знову була передана судді Бабич Н.Д.

Крім того, ОСОБА_1. вказує, що в рамках іншої цивільної справи суддя Бабич Н.Д. розглядала ініційовану ним заяву про відвід судді Горбенко Н.О., яку задовольнила. У вказаній ухвалі суддя дійшла висновку, що аналогічна за змістом скарга, але в рамках іншої справи та щодо бездіяльності іншого виконавця, підлягає новому розподілу. У той же час, у даному випадку суддя Бабич Н.Д. прийняла до розгляду скаргу після скасування її ухвали судом вищої інстанції, що суперечить раніше зробленим суддею висновкам.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026 для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Суддя, взявши до уваги доводи заявника ОСОБА_1 , а також наявні у розпорядженні суду матеріали справи №2-546-1/10, доходить таких висновків.

Згідно з приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.

У свою чергу, наявність безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивної перевірки, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи суддя виявив будь-які особисті упередження або необ`єктивність в конкретній справі; а також відповідно до об`єктивної перевірки, тобто шляхом з`ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечили достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви щодо неупередженості. На цьому акцентував увагу Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 листопада 2023 року (заява № 28232/22).

ЄСПЛ стосовно суб`єктивної перевірки зазначив, що принцип, згідно з яким суд повинен вважатися вільним від упередженості, давно встановлений у прецедентній практиці Суду: особиста неупередженість судді має презюмуватися, доки не буде доведено протилежне. Стосовно типу необхідного доказу, Суд, наприклад, намагався з`ясувати, чи виявляв суддя ворожість або злу волю з особистих причин.

У переважній більшості справ, які порушують питання неупередженості, Суд зосереджувався на об`єктивному критерії. Проте не існує чіткого поділу між суб`єктивною та об`єктивною неупередженістю, оскільки поведінка судді може не лише викликати об`єктивні сумніви з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивна перевірка), але також може стосуватися питання про його особисте переконання (суб`єктивна перевірка).

Таким чином, у деяких випадках, коли важко зібрати докази, за допомогою яких можна спростувати презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога об`єктивної неупередженості забезпечує додаткову важливу гарантію.

Положеннями ст. 36 ЦПК України закріплено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПКУ Країни з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

При цьому, суддя зауважує, що згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Бабич Н.Д. вбачається, що останній вбачає у діях головуючого порушення принципу неупередженості судового розгляду, оскільки за наявності, на його переконання, підстав для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями після скасування ухвали судді Бабич Н.Д. про залишення скарги без розгляду таку скаргу протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду було повторно передано для розгляду судді Бабич Н.Д.

Проаналізувавши доводи заявника, суддя доходить висновку, що фактично зміст заяви про відвід головуючого судді Бабич Н.Д. зводиться до неправильного тлумачення ОСОБА_1 вимог законодавства. Так, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №39 від 11.11.2024 року, зокрема п. 2.3.39, передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо судових справ, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування судових рішень, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також судових рішень, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи. Зважаючи на те, що за своїм змістом ухвала постановлена 15.01.2026 під головуванням судді Бабич Н.Д. про повернення скарги без розгляду є ухвалою, яка перешкоджає подальшому розгляду справи, і така ухвала скасована судом апеляційної інстанції у встановленому законом порядку, то після повернення матеріалів скарги до суду першої інстанції така скарга підлягає передачі раніше визначеному складу суду - тобто судді Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д. Отже, передача скарги ОСОБА_1 для розгляду по суті судді Бабич Н.Д. як раніше визначеному складу суду відповідає вимогам законодавства.

Заявник помилково трактує викладене суддею Бабич Н.Д. в ухвалі від 25.05.2026, постановленій під час розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Горбенко Н.О., оскільки у даному випадку здійснюється повторна передача судової справи для розгляду судді Бабич Н.Д. після скасування апеляційним судом ухвали, яка перешкоджала провадженню, а не первинне визначення судді для розгляду скарги.

Доводи заявника про те, що суддя Бабич Н.Д. вже сформувала свою позицію щодо його скарги, а тому, ймовірно, є упередженою, не знайшли свого підтвердження, такі твердження не підкріплені наданими заявником доказами.

Враховуючи, що зі змісту заяви ОСОБА_1 та долучених до неї документів не вбачається, що головуючий суддя Бабич Н.Д. є неупередженою та необ`єктивною при розгляді даного провадження, має особисту зацікавленість у результаті розгляду справи, а також, що при визначенні такого складу суду порушені засади автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддя не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 258-261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Бабич Надії Дмитрівни від розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Єросова І.Ю.