Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1071/26
Провадження № 2/542/731/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
26 травня 2026 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі також - відповідач, ОСОБА_2 ), в якій просив: визначити йому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , тривалістю у 3 (три) місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.
01 червня 2026 року Новосанжарський районний суд Полтавської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання (а.с. 35-36).
Своєю ухвалою від 14 липня 2026 року суд витребував від Новосанжарської державної нотаріальної контори відомості щодо відкриття спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 48-49), які надійшли до суду 23 липня 2026 року (а.с. 86-87).
Ухвалою суду від 31 липня 2026 року продовжено строк підготовчого провадження у справі до 90 днів (а.с. 89).
Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року Новосанжарський районний суд Полтавської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с. 91).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина. ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_3 , яка на випадок смерті зробила заповітне розпорядження, в якому зазначила, що усе майно, яке буде належати на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалося, а також все те, на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1 , 1983 року народження. Такий заповіт від 19.112013 року посвідчений секретарем Великокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області Рябенькою Н.П. Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкова справа не заводилась. Маючи намір прийняти спадщину, позивач 21 травня 2026 року звернувся до державного нотаріуса Новосанжарської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , однак йому було відмовлено постановою від 21.05.2026 року у зв`язку із пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, позивачем зазначено, що він не знав про існування заповіту, складеного ОСОБА_3 на його ім`я. Про наявність такого заповіту йому повідомила дочка померлої - ОСОБА_2 після спливу шестимісячного строку. Спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилась й, відповідно, не були вчинені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом для оформлення його спадкових прав. ОСОБА_1 не є членом сім`ї спадкодавця та не проживав з нею.
У зв`язку з вищевикладеним ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У підготовче судове засідання позивач не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 95).
Поряд із цим, 28 вересня 2026 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій вона просила провести розгляд справи без позивача та його представника, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі (а.с. 104-105).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась.
Відповідно до ухвали суду від 01 червня 2026 року вирішено повідомляти відповідача про розгляд справ шляхом поміщення на веб-сайті «Судова влада України» оголошення про призначення справи до розгляду.
З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України.
Оголошення про виклик опубліковано на веб-сайті «Судова влада України» 05 серпня 2026 року (а.с. 93).
В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 01 червня 2026 року суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов.
Відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.
Поряд із цим, 10 серпня 2026 року від ОСОБА_2 надійшла до суду заява, в якій вона просила розгляд справи по суті провести без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі (а.с. 94).
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, у віці 68 років померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 11).
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії І-ПЛ № 050786 гр. ОСОБА_3 належала на праві приватної власності, зокрема, земельна ділянка площею 0,6 га, яка розташована на території Великокобелячківської сільської ради для будівництва та обслуговування будинку і господарський будівель, ведення особистого підсобного господарства (а.с. 28).
Відповідно до заповіту від 19.11.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 103 і посвідченого секретарем Великокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області Рябенькою Н.П., ОСОБА_3 зробила заповітне розпорядження, в якому зазначила, що усе майно, яке буде належати на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалося, а також все те, на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1 , 1983 року народження (а.с. 12).
З інформації, наданої до суду державним нотаріусом Новосанжарської державної нотаріальної контори на виконання ухвали, № 84/01-16 від 21.07.2026 року встановлено, що згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась (а.с. 86, 87).
З наданих до суду документів, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є племінником померлої ОСОБА_3 , що підтверджується наступними документами.
Зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 , батьками якої зазначені батько - ОСОБА_5 та мати ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 14).
Також, ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , мати зазначена як ОСОБА_8 (а.с. 16).
18.04.1981 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_9 та після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_10 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 (а.с. 15).
В подальшому чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 помер, що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с. 102).
Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є рідними сестрою та братом.
ОСОБА_7 є батьком позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 (а.с. 17).
Таким чином, спадкодавець ОСОБА_3 є тіткою позивача ОСОБА_1 .
Крім цього, ОСОБА_3 є матір`ю відповідачки ОСОБА_2 , що підтверджується такими документами: свідоцтвом про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , серії НОМЕР_7 (а.с. 18), яка відповідно до свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_8 від 27.12.2011 змінила ім`я з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 » (а.с. 19), в подальшому відповідно до свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_9 від 06.12.2013 змінила ім`я з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 » (а.с. 20), і наостанок у зв`язку з укладенням шлюбу 26.09.2014 року змінила прізвище на « ОСОБА_14 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_10 (а.с. 21)).
Маючи намір прийняти спадщину, позивач 21 травня 2026 року звернувся до державного нотаріуса Новосанжарської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , однак йому було відмовлено постановою від 21.05.2026 року у зв`язку із пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с. 13).
Згідно з довідкою Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області № 02.14.1-41/26 від 29.04.2026, останнє зареєстроване місце проживання померлої ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_3 інших осіб за вищевказаною адресою зареєстровано не було (а.с. 22).
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї тітки, позивач вказував на те, що він не знав про існування заповіту, складеного ОСОБА_3 на його ім`я. Про наявність такого заповіту йому повідомила дочка померлої - ОСОБА_2 після спливу шестимісячного строку. Спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилась й, відповідно, не були вчинені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом для оформлення його спадкових прав.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постанові від 28 березня 2022 року в справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Необхідність вчинення нотаріусом дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеними в постанові від 06 вересня 2017 року в справі № 6-496цс17.
Висновки щодо правозастосування
Враховуючи процитовані вище норми, суд зазначає, якщо спадкоємець пропустив встановлений строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
У справі, яка розглядається, встановлено, що позивач дізнався про наявність заповіту, складеного на його користь, після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. Про наявність такого заповіту позивачу повідомила відповідач ОСОБА_2 - донька померлої ОСОБА_3 . Вказаної обставини відповідачкою не спростовано.
Судом встановлено, що спадкова справи після смерті ОСОБА_3 не відкривалась, повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі, шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі не здійснювалось.
З огляду на викладене, судом встановлено, що визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , який є спадкоємцем за заповітом після смерті його тітки ОСОБА_3 , пропустив з поважних об`єктивних причин, пов`язаних з необізнаністю про існування заповіту на його ім`я, що є підставою для висновку про необхідність визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Водночас, суд звертає увагу й на те, що воля спадкодавця на випадок її смерті, викладена у формі заповіту, підлягає обов`язковій реалізації на користь ОСОБА_1 , оскільки свобода та реалізація положень заповіту після відкриття спадщини мають фундаментальне значення у спадкових правовідносинах.
Крім того, суд враховує, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, оскільки складає 3 місяці 18 дні.
Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності особи із існуванням заповіту вказано також у постановах Верховного Суду: від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року в справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року в справі 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року в справі 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21).
Також, за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Гарантоване статтею 6 Конвенції право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що пропуск позивачем незначного строку для прийняття спадщини у даному випадку з поважних підстав не має стати причиною усунення позивача від права на спадкування за заповітом.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив незначний строк прийняття спадщини з поважних причин, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного, керуючись частиною 6 статті 259, статтями 263-265, 268 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 , АДРЕСА_1 ;
представник позивача: адвокат Євтухова Тамара Дмитрівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1208 від 01 квітня 2025 року;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 , АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 28 вересня 2026 року.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва