УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/1238/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С.В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2026 (головуючий суддя - Чус О.В., судді: Мороз В.Ф., Кошля А.О.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.08.2025 (суддя Корсун В.Л.)
у справі №908/1238/25
за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс",
2. ОСОБА_1 ,
3. ОСОБА_2 ,
про стягнення 5 159 502,19 грн,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Державний експертно-імпортний банк України" (далі за текстом також - АТ "Укрексімбанк") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" (далі за текстом також - ТОВ "Агролюкс"), ОСОБА_1 (далі за текстом також - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі за текстом також - ОСОБА_2 ) про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 07.02.22 №21-12KS0002 у розмірі 5 159 502,19 грн, з яких: 4 418 896,90 грн заборгованості за кредитом та 740 605,29 грн процентів за користування кредитом.
Господарський суд Запорізької області рішенням від 20.08.2025 у справі №908/1238/25, яке Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 16.07.2026, позов задовольнив:
- стягнув солідарно з ТОВ "Агролюкс", з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь АТ "Укрексімбанк" - 4 418 896, 90 грн заборгованості за кредитом та 740 605,29 грн заборгованості за процентами за користування кредитом;
- стягнув з ТОВ "Агролюкс" на користь АТ "Укрексімбанк" - 25 797, 51 грн судового збору;
- стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрексімбанк" - 25 797,51 грн судового збору;
- стягнув з ОСОБА_2 на користь АТ "Укрексімбанк" - 25 797,51 грн судового збору.
ОСОБА_1 звернулася 15.09.2026 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема:
- поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 20.08.2025 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2026 у справі №908/1238/25;
- звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги;
- скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 20.08.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2026 у справі №908/1238/25;
- направити справу №908/1238/25 на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
АТ "Укрексімбанк" подало 15.09.2026 через підсистему "Електронний Суд" заперечення проти відкриття касаційного провадження, зазначаючи: (1) що ОСОБА_1 жодних доказів відсутності коштів на поточних або депозитних рахунках, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, які вказують, що сума судового збору є непомірно великою для неї, не надано, при цьому згідно витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №104964138, №104964266, №104964119, №104964078 ОСОБА_1 мала депозитні рахунки на яких розміщувалися кошти у розмірі 25 000 доларів США в АТ "Ощадбанк", 30 000 доларів США в "Райффайзен Банк Аваль", 15 000 доларів США в АТ "Ощадбанк", 300 000 грн АТ "Ощадбанк"; згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 на праві власності належить: квартира АДРЕСА_1 ; гараж № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі "Гігант" за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, проспект 50-річчя Перемоги 15/1 ; квартира АДРЕСА_3 ; також, ОСОБА_1 має відношення до суб`єкта господарювання зокрема, згідно даних з ЄДР (довідки додаються) є: засновником (учасником) ТОВ "АГРОЛЮКС" (ідентифікаційний код: 22131346) з відсотком частки статутного капіталу 35%; (2) касаційна скарга ОСОБА_1 зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, цитуванням висновків Верховного Суду у справах, що неподібні зі справою №908/1238/25, адже суттєво відрізняються за предметами і підставами позову, за доводами і доказами, наданими сторонами, предметом їх доказування, способом захисту, а також фактично-доказовою базою (встановленими судами обставинами справи і зібраними та дослідженими в них доказами), і тому застосування норм права, наведених скаржницею, за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення релевантними до обставин справи №908/1238/25.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 установлено у розмірі 3 028 грн.
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи предмет позову (майнова вимога), а також вимоги касаційної скарги, скаржниця при її подачі повинна була сплатити судовий збір у сумі 123 828,05 (5 159 502,19 х 1,5% х 200% ставки ) х 0,8 коефіцієнт пониження).
Натомість скаржниця не додала до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, при цьому заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що сплата судового збору за подання касаційної скарги є для ОСОБА_1 надмірним та фактично непосильним фінансовим тягарем, оскільки ОСОБА_1 за 2025 рік не мала доходів, що підтверджується відомостями Державної податкової служби України (додається). Водночас дані за попередній період підтверджують тривалий вкрай незадовільний майновий стан ОСОБА_1 . Згідно з відомостями Державної податкової служби України її дохід за 2024 рік становив лише 161,14 грн. На її утриманні перебуває неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження від 07.06.2011).
Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Верховний Суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/1061/20).
Разом з цим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану для можливості звільнення від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Разом з тим, задоволення невмотивованої заяви про звільнення від сплати судового збору призведе до дискримінаційного становища інших суб`єктів звернення за судовим захистом.
Проте надані скаржницею докази не містять повної та вичерпної інформації про майновий стан особи в розумінні частини третьої статті 8 Закону України "Про судовий збір", а саме щодо наявності або відсутності у власності нерухомого майна, транспортного засобу, іншого цінного майна; наявності банківських рахунків, депозитів, цінних паперів чи інших активів, з яких можливе стягнення / реалізація без критичного погіршення життєвого рівня.
Щодо доводів скаржниці про наявність на утриманні неповнолітньої дитини, Суд зауважує, що в статі 8 Закону України "Про судовий збір" зокрема закріплено право одинокої матері (батьків), які мають дитину віком до чотирнадцяти років на звільнення від його сплати, втім дитині, яка перебуває на утримані ОСОБА_1 , п`ятнадцять років, про що свідчить надана скаржницею копія свідоцтва про народження.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що подане клопотання не містить достатніх та належних доказів, які б підтверджували об`єктивну неможливість сплатити судовий збір на момент звернення з касаційною скаргою.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
З огляду на викладене та враховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.08.2025 у цій справі, а відтак, у задоволенні необхідно відмовити.
Скаржниця не надала документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, тобто касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.08.2025 у цій справі підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме подання Верховному Суду документа, що підтверджує сплату судового збору у сумі 123 828,05 грн, за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: [рахунок приховано];
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржниці на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.08.2025 у справі №908/1238/25.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 20.08.2025 у справі №908/1238/25 залишити без руху.
3. Надати скаржниці строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Бакуліна