Судові рішення

Рішення № 140132604 у справі № 173/1136/26 від 24.09.2026

Рішення від 24.09.2026 у цивільній справі № 173/1136/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин»). Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області, суддя Кожевник О. А.

Справа№ 173/1136/26
СудВерхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
СуддяКожевник О. А.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із сімейних відносин
Дата ухвалення24.09.2026
Надійшло до реєстру29.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140132604

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 173/1136/26

Провадження №2/173/1363/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Кожевник О.А.

за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Бутрович К.С.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Бутрович Катерина Сергіївна до ОСОБА_2 , третя особа Верхньодніпровська міська рада Дніпропетровської області про поновлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Бутрович Катерина Сергіївна до ОСОБА_2 , третя особа Верхньодніпровська міська рада Дніпропетровської області про поновлення батьківських прав.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на таке. Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2020 року позивача позбавлено батьківських прав щодо його малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цим же рішенням суду матір дітей - ОСОБА_5 - також позбавлено батьківських прав щодо дітей.

Раніше позивач звертався до суду з позовом про поновлення його батьківських прав. Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у задоволенні позову було відмовлено. Підставою для відмови, зокрема, було те, що позивач просив поновити його батьківські права лише щодо доньки, тоді як на цей час він звертається з позовом про поновлення батьківських прав щодо обох своїх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З огляду на те, що з моменту набрання законної сили рішенням суду про відмову у поновленні батьківських прав минув передбачений законом строк, позивач вважає, що має право повторно звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав щодо обох дітей.

На теперішній час обставини, які були підставою для позбавлення позивача батьківських прав, усунуті та фактично припинили своє існування. Позивач належним чином виконує свої обов`язки щодо виховання та утримання дітей, підтримує з ними стосунки, бере участь у їхньому житті та має намір і надалі належним чином виконувати батьківські обов`язки.

Враховуючи вищезазначене просив поновити батьківські права ОСОБА_1 , щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2026 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження з викликом учасників розгляду справи в судове засідання.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2026 року вимогу про поновлення батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишено без розгляду, у зв`язку з тим, що позивач не набув передбаченого законом права на повторне звернення до суду з відповідним позовом.

У судовому засіданні позивач зазначив, що після розірвання шлюбу з матір`ю дітей останні залишилися проживати разом із нею. Протягом приблизно шести місяців позивач не мав можливості бачитися з дітьми, оскільки, за його словами, біологічна матір чинила йому перешкоди у спілкуванні з ними.

За цей період стан здоров`я дітей значно погіршився, у зв`язку з чим донька ОСОБА_6 потрапила до реанімаційного відділення. Після цього діти протягом півтора року проходили лікування, у період якого позивач разом зі своєю матір`ю постійно перебували поруч із дітьми, забезпечували догляд за ними та брали участь у їхньому лікуванні. Однак, біологічна матір фактично самоусунулася від виховання та догляду за дітьми, при цьому згодом народила ще трьох дітей.

За доводами позивача, у зв`язку зі складними обставинами він був змушений оформити нотаріально посвідчену заяву про відмову від батьківських прав щодо дітей, щоб можливість здійснювати їхній догляд та представництво могла отримати його матір - бабуся дітей. Необхідність такого рішення позивач пояснив віддаленістю місця його роботи від місця проживання дітей, тому він не мав можливості особисто здійснювати постійний догляд за ними. При цьому його мати не заперечувала проти позбавлення сина батьківських прав та призначення її опікуном дітей. Позивач пояснив, що був змушений продовжувати працювати для забезпечення витрат, пов`язаних із лікуванням дітей, яке потребувало значних коштів.

На теперішній час позивач просить поновити його у батьківських правах щодо його дітей, оскільки його донька ОСОБА_6 потребує подальшого лікування за кордоном, для проходження якого необхідна присутність офіційного представника дитини. Позивач зазначив, що у доньки наявні серйозні проблеми із зором, які виникли внаслідок перенесеної менінгококової інфекції. При цьому мати позивача, яка на теперішній час є офіційним представником дітей, через стан свого здоров`я не має можливості супроводжувати їх за кордон для проходження лікування.

Позивач також повідомив, що протягом останніх трьох років працює на одному підприємстві, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

На теперішній час донька ОСОБА_6 навчається у восьмому класі, а син ОСОБА_7 - у п`ятому класі. Позивач зазначив, що після позбавлення його батьківських прав він фактично проживав поруч із дітьми, підтримував із ними постійний зв`язок, піклувався про них, допомагав у навчанні, зокрема у виконанні домашніх завдань, та проводив із ними час.

Крім того, позивач повідомив, що його старший син проживає разом із першою співмешканкою позивача, на користь якого позивач сплачує аліменти.

Представник позивача у судовому засіданні повідомила про обставини фактично встановлені матеріалами справи та зазначила, що батьківських прав позивача позбавили у 2020 році і на даний час відпали підстави, які лягли за основу при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав. Діти весь час проживали разом з позивачем та його матір`ю, тобто їх опікуном. Представник позивача зазначає, що під час позбавлення його батьківських прав позивач не усвідомлював правових наслідків застосування до нього такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, а також значення та наслідків втрати батьківських прав щодо його дітей.

Відповідач у судовому засіданні пояснила, що протягом шести місяців, коли біологічні батьки дітей спільно не проживали, стан здоров`я дітей суттєво погіршився. У ОСОБА_3 діагностовано туберкульоз та гнійний енцефаліт, який, за наданими поясненнями, став наслідком перенесеної менінгококової інфекції. Також у дівчинки діагностовано захворювання, пов`язане з епілептичними нападами. Згодом аналогічні захворювання діагностовані і у молодшого сина позивача - ОСОБА_4 . На теперішній час діти мають можливість пройти безкоштовне лікування в Естонії, на яке вони отримали відповідне запрошення, чинне до березня 2027 року. Проте, вартість відповідного оперативного лікування в Україні становить близько 350-400 тисяч гривень.

Також відповідач пояснила, що внаслідок перенесеного захворювання у Софії відсутня частина зору на одному оці, а зір другого ока збережений приблизно на 50 відсотків.

Повідомила, що під час перебування дітей на стаціонарному лікуванні їх біологічна мати та її родичі жодного разу не відвідали дітей у лікарні та не брали участі в їх лікуванні.

У лікарні проводилося обстеження з метою встановлення джерела інфекції. У зв`язку з цим обстежено бабусю та батька дітей, у яких відповідної інфекції не виявлено. Водночас біологічна мати дітей, для проведення відповідного обстеження до медичного закладу не з`явилася.

Відповідач додала, що її син був змушений написати заяву про відмову від батьківських прав, щоб опіку над ними могла оформити вона, оскільки він мав можливість працювати та забезпечувати дітей матеріально, а вона отримувала додаткові кошти як опікун. Без такого вимушеного рішення сім`я фактично залишилася б без засобів до існування, висловивши це словами: «ми б прямо - вмерли з голоду».

Дослідивши матеріали справи та всі зібрані по справі докази, вислухавши сторони, думку дітей, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2019 року у справі № 173/2441/18 шлюб, зареєстрований 05 листопада 2012 року у виконавчому комітеті Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 13 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , розірвано, що підтверджується копією відповідного рішення.

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 записано ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Верхньодніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записано ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Першотравенської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

До матеріалів справи долучено нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_1 від 24 вересня 2019 року, відповідно до якої останній заявив про свою відмову від батьківських прав щодо малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Не заперечував щоб опікуном його дітей стала його мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . При цьому із заяви вбачається, що на момент її складення позивач підтверджував свою дієздатність, зазначав про відсутність у нього захворювань та інших обставин, які перешкоджали б усвідомленню змісту документа, а також вказував, що діє добровільно, без будь-якого примусу чи насильства.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2020 року позовні вимоги за позовом виконавчого комітету Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_5 і ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Верхньодніпровської районної державної адміністрація про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 по відношенню до їх малолітніх дітей: доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження якої зареєстроване виконавчим комітетом Першотравенської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області 20 серпня 2012 року, актовий запис № 10 і сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народження якого зареєстроване виконавчим комітетом Першотравенської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області 12 серпня 2016 року, актовий запис № 6, що підтверджується копією відповідного рішення.

Розпорядженням голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації від 28 квітня 2020 року № Р-179 малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.

Підставою для надання дітям зазначеного статусу стало рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2020 року у справі № 173/2695/19, яким їхніх батьків - ОСОБА_1 та ОСОБА_9 - позбавлено батьківських прав.

Розпорядженням голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації від 01 липня 2020 року № 234 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено опікуна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до копії акта від 16 серпня 2019 року депутатом Новомиколаївської селищної ради ОСОБА_10 обстежено матеріально-побутові умови проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , яка є власницею житлового будинку.

У будинку за вищезазначеною адресою зареєстровані та постійно проживають ОСОБА_2 та її син ОСОБА_1 . Її онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на момент складення акта перебувала в лікарні, зареєстрована за місцем реєстрації матері в с. Першотравенськ, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область.

Під час обстеження встановлено, що житловий будинок належить ОСОБА_2 , є цегляним, теплим, обладнаний пічним опаленням, електро- та водопостачанням. Будинок складається з трьох житлових кімнат, кухні, туалету, ванної кімнати та коридору.

Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Будинок облаштований усіма необхідними речами, побутовою технікою та меблями. У будинку чисто та тепло. Біля будинку знаходиться земельна ділянка площею 0,10 га, яка обробляється.

Сім`я на обліку як неблагополучна не перебувала, веде порядний спосіб життя. Атмосфера в родині дружня та доброзичлива. Дитина забезпечена всіма необхідними речами для навчання та відпочинку.

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі не перебуває.

Відповідно до копії Акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 18 липня 2024 року, житловий будинок, загальною площею 63,2 кв. м, власником якого є ОСОБА_2 за договором дарування від 23.12.1998 р., цегляний, теплий, є газове опалення, світло, вода, на подвір`ї колодязь. Будинок складається з 4-х жилих кімнат, кухні, туалету, ванної кімнати, коридору та веранди. Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Діти проживають в окремих кімнатах, де є куточки для навчання та відпочинку. Будинок облаштований всіма необхідними речами, технікою та меблями. В хаті чисто, тепло. Біля будинку знаходяться гараж, сад та город площею 0,16 га, який обробляється.

ОСОБА_1 офіційно працює слюсарем-ремонтником ТОВ «Союз ДАГ», сплачує аліменти на дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 допомагає матері сплачувати за комунальні послуги та вести невеличке господарство.

Сім`я веде порядний спосіб життя. Сусідами характеризується з позитивної сторони.

Атмосфера в родині дружня та доброзичлива. Батько дітей постійно підтримує з ними зв`язок, проводить з ними вільний час, цікавиться їхнім здоров`ям, навчанням та благополуччям, допомагає у забезпеченні всіма необхідними речами для навчання, одягом та харчуванням. ОСОБА_6 має проблеми зі здоров`ям, батько також бере участь у вжитті заходів для лікування та реабілітації дитини.

ОСОБА_1 позбавлений батьківських прав щодо своїх дітей, але став на шлях виправлення та має намір поновити свої батьківські права на виховання власних дітей, що сприятиме нормальному розвитку та вихованню дітей.

Відповідно до копії Довідки-характеристики № 157 від 18 листопада 2024 року, ОСОБА_1 за час проживання на території Верхньодніпровської міської ради зарекомендував себе з позитивної сторони, сусідами характеризується, як спокійна, чемна та відповідальна людина. Працює, веде порядний спосіб життя. Скарги від сусідів та родичів до міської ради не надходили. Компрометуючих матеріалів у виконкомі Верхньодніпровської міської ради не має. До адміністративної відповідальності виконкомом Верхньодніпровської міської ради не притягувався.

Згідно з характеристикою, виданою ТОВ «Союз-ДАГ»ОСОБА_1 проявив себе як хороший спеціаліст, відповідальний, ініціативний, трудолюбивий, гарний товариш. В роботі акуратний і пунктуальний. Трудову дисципліну не порушував. До дисциплінарних стягнень не притягувався.

Також до матеріалів справи долучено Довідку про доходи ОСОБА_1 , відповідно до якої загальна сума доходів за жовтень 2023 - вересень 2024 року складає вісімдесят дві тисячі триста дев`яносто одна гривня сорок вісім копійок.

Відповідно до копії Довідки, виданої КП «Верхньодніпровська ЦМЛ» ВМР» віл 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра не перебував, на «Д» облік не перебуває, що також підтверджується відповідною медичною документацією.

Згідно з копією витягу з інформайційно-аналітичної системи про притягнення особи до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не зняту чи не погашену судимість не має.

Витягом з «Резерв+» підтверджено наявність у ОСОБА_1 бронювання від військової служби до 11.02.2027 р.

29 травня 2025 року позивач звертався до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом про поновлення батьківських прав щодо доньки ОСОБА_6 , однак рішенням суду від 20 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи вказане рішення суд виходив з того, що поновлення батьківських прав відносно однієї дитини не відповідає принципу єдності сім`ї та рівності дітей у правах, а також може негативно вплинути на психологічний стан обох дітей, які спільно виховуються і перебувають під опікою однієї особи.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 76 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є , показання свідків, письмові докази, речові, електронні докази і висновки експертів.

Відповідно до ст. 77-78 ЦПК України суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 90, 91 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_11 підтвердила про обставини щодо захворювання ОСОБА_12 , у зв`язку з чим відсутня можливість у опікуна супроводжувати дитину за кордон, що є необхідним для лікування ОСОБА_6 . Зазначила, що сім`ю ОСОБА_13 знає з часу коли ОСОБА_14 було три роки. Весь час після перебування дітей у лікарні та їх виписки батько перебував поряд з дітьми, працює, алкогольні напої не вживає, терплячий, не агресивний. Діти завжди зустрічають батька з роботи. Свідок зазначила, що ОСОБА_14 добрий батько. Працював в ОСОБА_15 , в ОСОБА_16 , та вже три роки працює на птахофабриці.

ОСОБА_17 , яка є хрещеною матір`ю дітей, допитана у судовому засіданні у якості свідка повідомила, що позивач весь час проживає разом з дітьми, готує для них, піклується, допомагає з навчанням та працює задля родини. Свідок повідомила, що коли ОСОБА_6 захворілі то тільки ОСОБА_14 піклувався по дівчинку, оскільки матір дитини повністю самоусунулася від покладених на неї батьківських обов`язків. Свідок повідомила, що матір дітей почала вести аморальний спосіб життя з народженням дітей, гуляла та зловживала алкогольними напоями. Коли позивач повернувся проживати до матері був обмежений у спілкуванні з дітьми, оскільки їх мати дозволяла проводити час лише у її присутності. Зазначила, що позивач є дуже добрим та люблячим батьком, працьовитий, який береться за будь-яку роботу. Весь час, коли позивач вдома, він проводить його з дітьми.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку про доцільність поновлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 комісія дійшла до висновку про визнання за доцільне поновлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Статтями 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Розглядаючи такі справи, суди зобов`язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.

Відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина. Рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. У разі відмови в позові про поновлення батьківських прав повторне звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про таку відмову.

При поновленні батьківських прав перш за все суд має виходити з принципу охорони та забезпечення найкращих інтересів дитини, оскільки позбавлення батьківських прав здійснювалося саме в її інтересах.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи обставини, які стали підставою для позбавлення позивача батьківських прав, усунуті, а обставин, які б перешкоджали поновленню його батьківських прав, судом не встановлено.

Позбавлення батьківських прав саме по собі не має невідворотного характеру та не позбавляє особу можливості після усунення відповідних обставин звернутися з позовом про їх поновлення (постанова Верховного Суду від 13 травня 2026 року у справі № 753/5734/23).

Верховний Суд у постанові від 02 червня 2021 року у справі 199/6950/19 звернув увагу на те, що права батьків є похідними від прав та інтересів дитини, а тому при вирішенні спору суд насамперед має визначити та врахувати інтереси дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 інвалід дитинства, стоїть на диспансерному обліку у сімейного лікаря та дитячого невролога, офтальмолога та має діагноз: наслідки перенесеного туберкульозного менінгоенцефаліту з локалізованою симптоматичною епілепсією, ураження черепних нервів, розбіжність косини лівого ока, атрофія зорового нерва, що підтверджується копією довідки № 4від 02 квітня 2025 року, відповідно до якої дитина потребує реабілітаційного лікування за кордоном. Діагноз дитини також підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого від 10 червня 2026 року.

Відповідно до виписки із амбулаторної карти, виданої 10 червня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває під амбулаторним спостереженням від народження. В 2020 році після контакту із хворою сестрою знаходився на стаціонарному лікування в КП «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради». В 2023 році пролікований стаціонарно в в КП «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради». Потребує реабілітаційного лікування в санаторії загально-укріплюючого напрямку.

Судом встановлено, що на даний час батько проживає разом із дітьми, здійснює догляд за ними та забезпечує їх належне утримання. За місцем свого проживання він працевлаштований та має можливість належним чином забезпечувати потреби дітей.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що проживання дитини разом із батьком та здійснення ним належного догляду за дитиною відповідає його найкращим інтересам, а поновлення батька у батьківських правах сприятиме забезпеченню належних умов його проживання, виховання та отримання необхідної медичної допомоги.

Крім того, суд бере до уваги думку дітей, допитаних у судовому засіданні в присутності законного представника.

За приписами ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Так, ОСОБА_3 повідомила суду, що протягом останніх восьми років проживає разом із бабусею, батьком та братом. Дівчинка пояснила, що до цього проживала разом із матір`ю, яка, за її словами, зловживала алкогольними напоями, що негативно позначилося на її стані здоров`я. ОСОБА_6 повідомила, що востаннє бачила матір близько двох місяців тому, при цьому мати відвернулася та зробила вигляд, що не знає її.

Дитина зазначила, що у вкрай тяжкому стані її виявила сусідка, яка викликала швидку медичну допомогу. Батько готував їжу та привозив її до лікарні. Після виписки з лікарні дитину привезли до будинку батька та бабусі, де вона проживає на даний час.

ОСОБА_6 повідомила, що до школи її переважно водить батько, якого вона називає «папка», а також іноді до школи її водить бабуся. Зазначила, що батько працює на птахофабриці, а її брат ОСОБА_7 навчається у школі.

Дівчинка також повідомила, що батько приділяє їй увагу та проводить із нею вільний час: разом вони плетуть вироби з бісеру, їздять на ставок та займаються іншими спільними справами. Зі слів дитини, вона почувається добре, проживаючи разом із батьком та бабусею.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що матір не пам`ятає. В лікарні, де він перебував рік, з ним перебували бабуся та тато по черзі. Тато після роботи відразу їхав до них в лікарню. Після лікарні вони з сестрою жили у бабусі разом з татом. Тато добрий, піклується про нього. Ходив на роботу та віддавав усі кошти бабусі, на які остання купувала для них ліки. До садочка та до автобуса, який прямує до школи, його водив тато, який весь час перебуває поруч, займається їх вихованням та розвитком, ходить на батьківські збори до школи.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що поновлення позивача у батьківських правах може негативно вплинути на дитину або суперечитиме його інтересам. Навпаки, поновлення батьківських прав сприятиме забезпеченню права дитини на належне сімейне виховання, догляд та спілкування з батьком.

Таким чином враховуючи те, що обставини, які були підставою для позбавлення позивача батьківських прав на даний час зникли, позивач фактично виконує свої обов`язки по вихованню та утриманню дитини, відповідач визнала позов, рішення про поновлення батьківських прав відповідає правам та інтересам дитини, а тому суд вважає за доцільне позов задовольнити та поновити батьківські права ОСОБА_1 , стосовно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки це відповідає інтересам дитини.

Відповідно до ч. 6 ст. 169 СК України рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Витрати по сплаті судового збору суд вважає за можливе віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. 4, 12-13, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Бутрович Катерина Сергіївна до ОСОБА_2 , третя особа Верхньодніпровська міська рада Дніпропетровської області про поновлення батьківських прав - задовольнити.

Поновити батьківські права ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) стосовно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Копію рішення суду після набрання законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем державної реєстрації народження дитини.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Суддя О.А. Кожевник

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.09.2026 Ухвала № 140132602 Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
14.07.2026 Ухвала № 138177758 Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
15.04.2026 Ухвала № 135741691 без тексту Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області