УХВАЛА
29 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 522/23291/23
провадження № 61-9221св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
розглянув заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Старостін Сергій Олексійович, про відвід судді Верховного Суду Черняк Юлії Валеріївни у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до прокуратури Одеської області, Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУ НП в Одеській області), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури в загальному розмірі 2 000 000, 00 грн, яку було завдано внаслідок бездіяльності уповноважених посадових осіб Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області та Київської окружної прокуратури м. Одеси.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2025 року скасовано. Постановлено у справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено.
09 липня 2026 року ГУ НП в Одеській області звернулося до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року (повний текст складено 13 травня 2026 року), в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2026 року, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2025 року залишити в силі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2026року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В., проаналізувавши доводи заявника (ГУ НП в Одеській області), врахувавши право особи на доступ до суду та процесуальну поведінку позивача, зокрема швидке усунення ним обставин, які стали підставою для повернення йому судом первісної касаційної скарги, поновив ГУ НП в Одеській області строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року. Водночас цією ж ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. від 23 липня 2026року касаційну скаргуГУ НП в Одеській області залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: надання суду доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ГУ НП в Одеській області звернулося до Верховного Суду із клопотанням про продовження строку для усунення недоліків, визначених ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2026 року, у зв`язку з обмеженим фінансуванням органу державної влади та неможливістю вчасно сформувати і подати документ, що підтверджує сплату судового збору, яке ухвалою Верховного Суду було задоволено і продовжено строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 23 липня 2026 року, та попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ГУ НП в Одеській області звернулося до Верховного Суду із заявою на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 липня 2026 рокуі подало до суду докази про сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ НП в Одеській області та витребувано із Приморського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справу № 522/23291/23.
23 вересня 2026 року матеріали цивільної справи № 522/23291/23 надійшли до Верховного Суду.
28 вересня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Старостін С. О., про відвід судді Верховного Суду Черняк Ю. В.
Заява про відвід судді Верховного Суду Черняк Ю. В. обґрунтована тим, що незважаючи на те, що відповідач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2026 року та у нього відсутні і ним не наведено поважні причини пропуску строку на її подання, судом було задоволено клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Заявник вважає, що подальше прийняття судом касаційної скарги відповідача до розгляду вказує на порушення справедливості судових процедур щодо іншої сторони у справі - позивача ОСОБА_1 , і є порушенням положень статті 44, частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, заявник вважає, що суддя Черняк Ю. В. є упередженою та підлягає відводу на підставі пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Розглянувши заяву про відвід, перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя Черняк Ю. В. виявила особисту заінтересованість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Разом із тим, доводи ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Старостін С. О., про відвід судді Верховного Суду Черняк Ю. В. по своїй суті зводяться до незгоди заявника із прийнятим судом процесуальним рішенням, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
Зазначені доводи заявника про відвід суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на фактичних обставинах та не можуть викликати сумнів в об`єктивності судді.
При цьому доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Верховного Суду Черняк Ю. В.
Верховний Суд також звертає увагу заявника на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (аналогічний висновок див., зокрема, в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 760/13291/20, від 16 квітня 2024 року у справі № 235/1298/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 216/5160/22, від 20 березня 2024 року у справі № 216/4601/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 761/6087/22, від 24 квітня 2024 року у справі № 444/948/21).
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді Верховного Суду Черняк Ю. В., то відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Старостін Сергій Олексійович, про відвід судді Верховного Суду Черняк Юлії Валеріївниу справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року визнати необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Старостін Сергій Олексійович, про відвід судді Верховного Суду Черняк Юлії Валеріївнипередати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник