УХВАЛА
29 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 522/23291/23
провадження № 61-9221вд26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянув заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Старостін Сергій Олексійович, про відвід судді Верховного Суду Черняк Юлії Валеріївни у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до прокуратури Одеської області, Головного управління Національної поліції в Одеській області
(далі - ГУ НП в Одеській області), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - ГУ Державної казначейської служби України в Одеській області) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури в загальному розмірі 2 000 000, 00 грн, яку було завдано внаслідок бездіяльності уповноважених посадових осіб Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області та Київської окружної прокуратури м. Одеси.
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 10 березня 2025 року позов ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Одеський апеляційний суд постановою від 23 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 10 березня 2025 року скасував. Ухвалив у справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. У іншій частині позовних вимог відмовив.
09 липня 2026 року ГУ НП в Одеській області звернулося до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року (повний текст складено 13 травня
2026 року), в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2026 року, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2025 року залишити в силі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 10 липня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д.
Верховний Суд ухвалою від 23 липня 2026 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В., проаналізувавши доводи заявника (ГУ НП в Одеській області), врахувавши право особи на доступ до суду та процесуальну поведінку позивача, зокрема швидке усунення ним обставин, які стали підставою для повернення йому судом первісної касаційної скарги, поновив ГУ НП в Одеській області строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду
від 23 квітня 2026 року. Водночас цією ж ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. від 23 липня 2026 року касаційну скаргу ГУ НП в Одеській області залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: надання суду доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ГУ НП в Одеській області звернулося до Верховного Суду із клопотанням про продовження строку для усунення недоліків, визначених ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2026 року, у зв`язку з обмеженим фінансуванням органу державної влади та неможливістю вчасно сформувати і подати документ, що підтверджує сплату судового збору, яке ухвалою Верховного Суду було задоволено і продовжено строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду
від 23 липня 2026 року, та попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ГУ НП в Одеській області звернулося до Верховного Суду із заявою на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 липня 2026 року і подало до суду докази про сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Верховний Суд ухвалою від 14 вересня 2026 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ НП в Одеській області та витребував із Приморського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справу № 522/23291/23.
23 вересня 2026 року матеріали цивільної справи № 522/23291/23 надійшли до Верховного Суду.
28 вересня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Старостін С. О., про відвід судді Верховного Суду Черняк Ю. В.
Заява про відвід судді Верховного Суду Черняк Ю. В. обґрунтована тим, що незважаючи на те, що відповідач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 24 квітня
2026 року та у нього відсутні і ним не наведено поважні причини пропуску строку на її подання, судом було задоволено клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Заявник вважає, що подальше прийняття судом касаційної скарги відповідача до розгляду вказує на порушення справедливості судових процедур щодо іншої сторони у справі - позивача ОСОБА_1 , і є порушенням положень статті 44, частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заявниця вважає, що суддя Черняк Ю. В. є упередженою та підлягає відводу на підставі пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
Верховний Суд ухвалою від 29 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Старостін С. О., про відвід судді Верховного Суду Черняк Ю .В. визнав необґрунтованою та передав для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому, частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи
між суддями від 29 вересня 2026 року для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Черняк Ю. В. визначено суддю Литвиненко І. В.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
У частині першій статті 36 ЦПК України зазначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони
з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно зі статтею 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
Згідно із частиною третьою статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду
за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу,
і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Цивільним процесуальним законом визначені підстави відводу судді, одними з яких є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України
(далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)
як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,
від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно
до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним
та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя
був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Оцінивши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду
Черняк Ю. В. від участі у розгляді справи № 522/23291/23, вважаю, що передбачені процесуальним законом підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки доводи заявниці не свідчать про існування обставин, які б виключали участь судді Верховного Суду Черняк Ю. В. у розгляді касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року у цій справі.
Доводи заявниці стосуються незгоди з судовим рішенням суду касаційної інстанції, прийнятим за участі вказаного судді, однак такі доводи не є підставою для відводу судді Верховного Суду Черняк Ю. В. від розгляду поданої у цій справі касаційної скарги.
При цьому, судом не встановлено обставин, які передбачені частиною першою статті 36 ЦПК України.
Вирішуючи питання про відвід судді, суд не здійснює оцінку ухвалених суддею судових рішень.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено,
що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним
від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
Зміст ухвалених суддею судових рішень не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді, а є реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України.
Вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні, оскільки доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Верховного Суду Черняк Ю. В.
Враховуючи, що доводи заявниці не знайшли свого правового обґрунтування, керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Старостін Сергій Олексійович, про відвід судді Верховного Суду Черняк Юлії Валеріївни у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко