УХВАЛА
25 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 362/6294/25
провадження № 61-11615ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Поповичем Віталієм Миколайовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Таун «ХТС», про витребування земельної ділянки, реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельних ділянок та виключення відомостей про земельні ділянки,
ВСТАНОВИВ:
03 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
ОСОБА_1 просить зменшити розмір сплати судового збору до 2 662,40 грн, зарахувавши сплачену суму як повний розмір судового збору.
В обґрунтування заяви посилається на те, що заявниця є пенсіонером та отримує пенсію як єдине джерело доходу, розмір якої є незначним і не забезпечує можливості сплатити судовий збір без істотного погіршення матеріального становища.
Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Водночас, заявником до скарги не додані докази, що характеризують майновий стан позивача, та неможливість сплати судового збору саме на момент подання касаційної скарги. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо, в зв`язку з чим у суду нема можливості вирішити питання щодо можливості зменшення розміру судового збору.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати до Верховного Суду документи на підтвердження її майнового стану або сплатити судовий збір.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред`явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3 028,00 грн.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги за вимогу немайнового характеру становить 1 937,92 грн (3028 * 0,4 * 200% * 0,8).
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
ОСОБА_1 оскаржує постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2026 року в частині вирішення вимог про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами [номер приховано]:06:018:0438 до [номер приховано]:06:018:0455, про виключення з Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки з кадастровими номерами від [номер приховано]:06:018:0438 до [номер приховано]:06:018:0455
До касаційної скарги додано платіжну інструкцію про сплату судового збору на суму 2 662,40 грн.
Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги за 36 вимог немайнового характеру становить 69 765,12 грн (1 937,92 грн * 36).
Тому заявник, з урахуванням сплаченого, має доплатити судовий збір у розмірі 67 102,72 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано], ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2026 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 393 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков