Справа № 420/12006/22
У Х В А Л А
29 вересня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, секретаря Наталії ПЕРЕБИЙНІС, за участю представників позивача Олександри МЕЛЬНИК, Валерії ЯНОВОЇ-СОЛОВЙОВОЇ, представника відповідача Тетяни ГРАНДОВСЬКОЇ, розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради
до Південного офісу Держаудитслужби,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "БП-СТРОЙ",
про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява за позовом Суворовської (в подальшому перейменовано на Пересипську) районної адміністрації Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 05.08.2022р. №151506-15/2011-2022 щодо усунення виявлених порушень. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу Південного офісу Держаудитслужби від 05.08.2022р. №151506-15/2011-2022 щодо усунення виявлених порушень. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року залучено товариство з обмеженою відповідальністю "БП-СТРОЙ" (ЄДРПОУ 43957685), як третю особу на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору до участі у справі №420/12006/22.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2022 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року скасовано, а справу № 420/12006/22 направлено на новий судовий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду (суддя Левчук О.А.) від 22 травня 2024 року адміністративний позов Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради задоволено. Визнано протиправною та скасована вимога Південного офісу Держаудитслужби від 05.08.2022 року № 151506-15/2011-2022 щодо усунення виявлених порушень. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 липня 2026 року касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2025 року скасовано, а справу № 420/12006/22 направлено на новий судовий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 05 серпня 2026 року адміністративну справу № 420/12006/22 передано головуючому судді Хом`яковій В. В.
Ухвалою від 12.08.2026 прийнята до провадження адміністративна справа № 420/12006/22 та призначена до розгляду на 29.09.2026 року об 11:00 годині. В судове засідання прибули представники позивача та відповідача, представник 3-ї особи не прибув. клопотань від нього до суду не надходило.
В судовому засіданні 29.09.2026 після оголошення складу суду, а також прізвищ секретаря судового засідання, представників сторін, при з`ясуванні наявності підстав для відводів представник відповідача заявила усне клопотання про відводу судді В.ХОМ`ЯКОВОЇ у зв`язку з тим, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а саме факт спільної роботи судді та представника позивача О.МЕЛЬНИК в якості секретаря судового засідання судді В.ХОМ`ЯКОВОЇ в Херсонському окружному адміністративному суді. Заявити раніш про відвід представник Південного офісу Держаудитслужби не мав можливості, оскільки був необізнаний з особою представника іншої сторони в процесі.
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
При вирішенні питання про наявність підстав для відводу судді, суд зазначає наступне.
Кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (стаття 6 Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод).
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. (Закон України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. (Висновок No1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів незмінності суддів»).
Незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. (висновок №1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів зазначено).
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 КАС України.
В силу пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина 3 статті 39 КАС України).
Так, суд вважає прийнятним посилання представника відповідача на те, що про наявність підстав для відводу дізнався безпосередньо перед судовим засіданням.
Суддя не заперечує факт спільної праці протягом 2009-2013 рр. з О.МЕЛЬНИК , яка займала на той час посаду секретаря судового засідання в Херсонському окружному адміністративному суді, та є представником позивача в даній справі.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 КАС України та частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності . Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі Ферантелі та Сантанжело проти Італії (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).
Згідно п`ятого показника Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків. А відповідно до п. 2.5 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, у тому числі , коли у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
У Основних принципах незалежності судових органів, схвалених резолюціями № 40/32 та № 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено: Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин.
Так, суддя зауважує, що презюмуючи особисту безсторонність судді, поки не доведено протилежного, факт спільної роботи судді та представника сторони в минулому може викликати у стороннього, законослухняного та обізнаного спостерігача сумніви у безсторонності та неупередженості судді, та прийняття рішення по справі з урахуванням неоднорідного ставлення до представників сторін. Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що встановлена обставина виключає можливість участі в справі судді, так як кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що в учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.
Відтак, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та практику Європейського суду з прав людини, необхідність дотримання гарантій права на справедливий суд та зміцнення довіри громадськості до суду та з метою виключення у відовідача внутрішнього переконання у розгляді його справи неупередженим судом, суддя дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення відводу судді В.ХОМ`ЯКОВОЇ .
Керуючись статтями 36, 39-41, 256, 294 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача Тетяни ГРАНДОВСЬКОЇ про відвід судді задовольнити.
Відвести головуючого суддю В.ХОМ`ЯКОВУ від розгляду адміністративної справи №420/12006/22.
Передати справу №420/12006/22 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили після її проголошення відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА